Постанова 4856 № 560/5678/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5678/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 24 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, виплату коштів, В С Т А Н О В И В : У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати п.1 наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України від 02.05.2022 № 272 "Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення" відповідно до пункту 7 ч.3 статті 13 Дисциплінарного статуту, в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.05.2022 №774 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , - поновити ОСОБА_1 на посаді з 04.05.2022, - стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.05.2022. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржені накази прийняті на підставі необ`єктивних висновків службового розслідування, яке проведене формально, без встановлення дійсних обставин події. Вчинення дисциплінарного проступку заперечує, оскільки дисциплінарною комісією не здобуті беззаперечні докази його вини у вчиненні будь-яких дій, які можливо б було вважати такими, що свідчать про порушення ним службової дисципліни, етичних принципів, невиконання встановленого розпорядку або порушення Присяги працівника поліції. Вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби ґрунтується на сумнівних і недостовірних доказах, якими здебільшого є суперечливі пояснення співробітників, зважаючи на що прийняті відповідачем накази є неправомірними та підлягають скасуванню. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах у Національній поліції України з 07 листопада 2015, з 21 лютого 2022 - на посаді інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі УПП в Хмельницькій області ДПП) Наказом начальника УПП в Хмельницькій області ДПП від 02.03.2022 № 15 було призначене службове розслідування, підставою для проведення якого став рапорт заступника начальника УПП в Хмельницькій області капітана поліції М.Журавель. Як встановлено зі змісту цього рапорту, 01.03.2022 о 20.32 надійшов сигнал повітряної тривоги. Спускаючись в укриття, капітан поліції М. Журавель помітила капітана поліції М.Ткача, який, на її думку, не мав наміру спускатись разом з усіма. На запитання про те, чому він не йде в укриття, останній відреагував неадекватно та в грубій формі висловив обурення усією ситуацією, проте, зрештою пройшов у цокольний поверх приміщення. В укритті на додаткове зауваження стосовно некоректної поведінки ОСОБА_2 знову почав сперечатись, поводився неетично та не контролював свої емоції. Після відбою повітряної тривоги ОСОБА_3 було запропоновано пройти у відділ чергової служби, де він знову вступив в суперечку, неодноразово перепитував, чи це є наказ. У цей час у приміщенні знаходився начальник УПП в Хмельницькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_4 , який зробив ОСОБА_3 зауваження. Зважаючи на поведінку останнього, було вирішено тимчасово вилучити у нього зброю. Вважаючи поведінку М.Ткача неприйнятою, ОСОБА_5 просила призначити службове розслідування. У матеріалах справи є повідомлення позивача про запрошення його на засідання дисциплінарної комісії 25.03.2022 та 06.04.2022, докази їх направлення ОСОБА_3 на різні відомі комісії адреси його проживання. Як встановлено судом зі змісту пояснень ОСОБА_6 від 06.04.2022, відображених також у скороченому вигляді у висновку службового розслідування, він стверджує, що під час оголошення тривоги 01.03.2022 він знаходився на першому поверсі будівлі та притримував металеві вхідні двері для того, щоб працівники могли пройти до укриття. Вказує на те, що він сам також мав намір пройти в укриття. У цей час з другого поверху спускалась ОСОБА_5 , яка поцікавилась у нього, чи планує він також пройти до укриття, а також лайливо висловилась щодо працівників управління. ОСОБА_2 зазначає, що на це він нічого не відповів і взагалі у розмову з нею не вступав. Пізніше в укритті він попросив її повторити слова, які вона перед цим озвучила, на що вона відповіла: "Що ти від мене хочеш ?", після чого залишила приміщення. Пізніше, близько 21 години ОСОБА_5 запропонувала йому пройти до приміщення чергової служби, на що він запитав про те, чи це прохання чи це наказ, на що вона відповіла, що це наказ. При цьому він не вступав з ОСОБА_5 у суперечку і не виражав емоції, оскільки у цьому не було потреби. У приміщенні чергової частини, де знаходились і інші працівники, ОСОБА_2 спілкувався лише з начальником УПП в Хмельницькій області ДПП О.Роо, який наказав йому віддати зброю. ОСОБА_2 у поясненнях заперечує конфлікт з ОСОБА_5 як під час перебування в укритті, так і на виході з приміщення управління. Пояснення ОСОБА_5 від 18.03.2022 повторюють зміст рапорту, поданого раніше, на підставі якого було призначене службове розслідування. У той же час, у додаткових поясненнях від 07.04.2022 ОСОБА_5 зазначає про те, що ОСОБА_3 був відданий усний наказ прямувати до укриття, на який він відреагував неадекватною поведінкою та в грубій формі висловив обурення усією ситуацією, яка відбувається. У поясненнях командира батальйону УПП в Хмельницькій області ОСОБА_7 зазначається, що поза межами укриття він став свідком словесної перепалки між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , під час якої останній грубо відреагував на зауваження щодо необхідності перебування в укритті. Після цього у черговій частині у М. Ткача було вилучено зброю. Інший працівник поліції ОСОБА_9 пояснила, що чула, як на запитання ОСОБА_5 з приводу наміру спуститись в укриття ОСОБА_2 відповів в грубій формі, обурюючись ситуацією, яка відбувається. Дисциплінарною комісією складений висновок, затверджений 21.04.2022 т.в.о. начальника УПП в Хмельницькій області ДПП В.Орленком, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни, недотриманні професійної етики та ділового мовлення, використанні ненормативної лексики, недотриманні субординації під час реагування на наказ капітана поліції ОСОБА_10 щодо необхідності переміщення в укриття під час повітряної тривоги, у обговоренні та критиці даного наказу, до М.Ткача запропоновано застосувати захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби. На підставі висновків службового розслідування начальником Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України 02.05.2022 був виданий наказ № 272 "Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення", згідно з яким відповідно до пункту 7 ч.3 статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.05.2022 №774 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 04.05.2022. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту. Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі -Порядок №893). Згідно із п.1, 4 р. ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції. Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №

893. Згідно з п. 1, 4, 7, 13, 14 р. V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Тобто, зі змісту вказаних норм вбачається, що порушення поліцейським службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування та оформлюватись відповідним рішенням. Відповідно до пункту 3, 5, 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) наказ, прийнятий на основі Конституції України та інших актів законодавства і спрямований на їх реалізацію, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватись усно чи письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Віддавати (видавати) наказ, що не пов`язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов`язків керівника, забороняється. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог законодавства або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником. Отже, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника органу поліції, згідно з яким визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Проаналізувавши письмові пояснення учасників та свідків події, яка мала місце 01.03.2022, а також висновок службового розслідування, суд приходить до висновку про те, що доказами у справі не підтверджується невиконання ОСОБА_8 наказу, пов`язаного із службовою діяльністю органу поліції. Так, відповідач у відзиві зазначає про те, що з хронології подій вбачається, що після того як ОСОБА_2 на запитання ОСОБА_5 висловив своє обурення ситуацією, йому був відданий усний наказ прямувати до укриття. У той же час, сам позивач цю обставину заперечує, зазначаючи, що наказу йти в укриття не було, а вже пізніше він отримав наказ пройти до чергової частини, який він виконав. Повертаючись до змісту первинних пояснень ОСОБА_5 , суд звертає увагу на те, що у них було чітко зазначено, що саме на її запитання "чому він не йде в укриття", а не на відповідний наказ ОСОБА_2 висловив свою реакцію. Подальші пояснення стосовно наявності усного наказу фактично не знаходять свого підтвердження належними доказами, оскільки зафіксовані пояснення інших свідків події - ОСОБА_7 та ОСОБА_9 також ніяким чином не підтверджують факт віддання ОСОБА_5 будь-якого наказу ОСОБА_3 , який би був чітко сформульований і не допускав неоднозначного тлумачення. Також відсутні і докази бездіяльності позивача, оскільки він спустився до укриття, а у подальшому виконував накази пройти до чергової частини та здати зброю. Таким чином, не підтверджуються належними доказами і доводи відповідача щодо обговорення та критики позивачем наказу безпосереднього керівництва (М. Журавель), оскільки як встановлено судом, наказу як такого віддано не було, тоді як запитання щодо наміру переміститись до укриття вимогам до способу формулювання наказу не відповідає. З висновку службового розслідування вбачається, що під час службового розслідування комісією не були відібрані пояснення ще одного свідка події - начальника УПП в Хмельницькій області ДПП О.Роо, який вже у приміщенні чергової частини начебто зробив ( зі слів ОСОБА_5 ) позивачу зауваження, а згодом наказав останньому віддати зброю. Про причини невідібрання таких пояснень відповідач не зазначає. Стверджуючи про недотримання позивачем норм професійної етики, засад ділового мовлення та використання ним ненормативної лексики, відповідач не надає будь-яких належних доказів, що дозволяють встановити зміст таких висловлювань. Як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, опис дій та поведінки позивача зводиться до таких формулювань: "відреагував неадекватно", "в грубій формі висловив своє обурення", "продовжував поводити себе з ворожим настроєм", "не дотримувався елементарних норм етики", "даючи своєю поведінкою зрозуміти, що йому абсолютно байдуже, хто яку посаду займає", "спілкуючись в агресивній формі", "грубо відреагував на зауваження", "відреагував неадекватно та в грубій формі висловлювався на адресу ОСОБА_5 , обурюючись ситуацією". На думку суду, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , описуючи події за участі фігурантів, окреслюють ситуацію у загальному вигляді, не конкретизуючи, висловлювання якого конкретно змісту лунали на адресу ОСОБА_5 та чому їх варто було вважати образливими, грубими або агресивними. Не уточнює характер таких висловлювань і сама ОСОБА_5 . Крім того, суд звертає увагу на те, що ані ОСОБА_11 , ані ОСОБА_9 не підтверджують виникнення або продовження словесного конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вже в приміщенні укриття. Як описано у висновку службового розслідування, ОСОБА_5 в укритті зробила ОСОБА_3 додаткове зауваження, однак він "продовжував поводити себе з ворожим настроєм, перебивав та не дотримувався елементарних норм етики у спілкуванні підлеглого з керівником, виказуючи свої претензії перед усіма присутніми у сховищі та даючи своєю поведінкою зрозуміти, що йому абсолютно байдуже хто яку посаду займає". Разом з тим, у справі відсутні будь-які належні докази зазначеного, включаючи вищезгадані пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які ці обставини не підтверджують. Пояснень інших осіб стосовно цих обставин матеріали справи не містять, що не дозволяє суду погодитись з доводами відповідача про наявність вини ОСОБА_6 у вчиненні будь-яких неетичних або протиправних дій під час перебування в укритті разом з іншими працівниками. Таким чином, умовно розділивши хронологію подій, що мали місце 01.03.2022 у управлінні ПП в Хмельницькій області ДПП, суд приходить до таких висновків: - до перебування в укритті: обставини словесної суперечки між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 можуть вважатись такими, що мали місце, однак доказів неетичної поведінки позивача, висловлення ним будь-яких особистих образ або нецензурних висловлювань на адресу ОСОБА_5 дисциплінарною комісією не здобуто, а судом не встановлено; - до перебування в укритті: факт видання ОСОБА_5 усного наказу ОСОБА_3 належними доказами не підтверджується. Факт невиконання ОСОБА_8 будь-якого законного наказу ОСОБА_5 належними доказами не підтверджується; - під час перебування в укритті: обставини словесної суперечки між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 належними доказами не підтверджуються, докази неетичної поведінки позивача, висловлення ним будь-яких особистих образ або нецензурних висловлювань на адресу ОСОБА_5 або інших осіб дисциплінарною комісією не здобуто, а судом не встановлено; - під час перебування в укритті: інформація висновку службового розслідування щодо того, що ОСОБА_11 та ОСОБА_9 зазначали, що учасники конфлікту продовжили суперечку в приміщенні укриття, належними доказами не підтверджується. Суд звертає увагу на те, що у особисто наданих цими особами поясненнях вони вказані обставини не підтверджують; - після виходу з укриття та під час перебування в службовій частині: обставини словесної суперечки між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 належними доказами не підтверджуються, будь-яких конкретних доказів неетичної поведінки позивача, висловлення ним особистих образ, нецензурних висловлювань, грубої поведінки щодо ОСОБА_5 або інших осіб дисциплінарною комісією не здобуто, а судом не встановлено; - відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є здебільшого такими, що належними доказами не підтверджуються, відтак не доводять вину позивача у грубому порушенні правил етичної поведінки, невиконанні наказу керівника, ігноруванні інтересів служби, порушенні дисципліни тощо; - негативний вплив дій М. Ткача на дотримання службової дисципліни іншими поліцейськими та рівень авторитету вищого керівництва належними доказами не підтверджується; - докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_8 діяння, що підпадає під ознаки порушення Присяги, суду не надані і судом не встановлені; скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, належними доказами не підтверджується; - безпосереднього зв`язку інформації, відображеної у відеозаписах, доданих до позову, на якій зафіксована ймовірно ( зі слів позивача) ОСОБА_5 ( на відео зазначається як заступник УПП у Кіровоградській області) з обставинами цієї справи судом не встановлено. Відображені на диску відеозаписи у разі встановлення особи, на них присутньої, належності саме їй відповідного голосу, а також наявності стосунку до обставин цієї справи, могли б бути оцінені судом самостійно або поруч з записами аналогічного змісту, зробленими щодо позивача. У той же час, зв`язок записів із обставинами справи не доведений, тому суд не надає оцінку цьому відео ряду в площині етичних або інших вимог до роботи поліцейських. На думку суду, сама по собі можливість виникнення під час служби або поза нею відповідних конфліктних ситуацій за участі працівників поліції не може бути об`єктивно виключена, навіть попри відповідні вимоги до їх поведінки та закріплені державою стандарти. Суд звертає увагу на те, що ситуація, яка стала предметом службового розслідування, не була пов`язана і не виникла безпосередньо у зв`язку з виконанням її учасниками прямих службових обов`язків з охорони правопорядку, перешкоджання правопорушенням або забезпеченням безпеки інших осіб, відтак не спричинила заподіяння відповідних наслідків або шкоди в розумінні закону. Будь-яких належних доказів словесних образ, висловлених саме на адресу безпосереднього керівника позивача дисциплінарною комісією також не здобуто, відтак судом не встановлені, а відповідачем не доведені ознаки вини позивача у вчиненні відповідних дій, та причинний зв`язок між об`єктивною стороною проступку, який припускається, та описаними у висновку службового розслідування наслідками. Зважаючи на це, суд вважає, що комісія недостатньо об`єктивно, всебічно та повно дослідила обставини події, не опитала інших можливих свідків події, які могли усунути наявні у розслідуванні прогалини доказування, не зібрала і не дослідила можливо існуючі відео матеріали, які могли підтвердити або спростувати доводи учасників ситуації, відтак прийняла передчасне необґрунтоване рішення про доведеність вини, що стало підставою для притягнення поліцейського до відповідальності у вигляді звільнення. Слід звернути увагу на те, що згідно з матеріалами особової справи позивач по службі характеризується з позитивної сторони, що підтверджується службовою характеристикою (а.с.60), подяками та грамотами ГУНП в Хмельницькій області, Хмельницької міської ради, УПП у місті Хмельницькому (а.с.61-67). Окрім того, позивач брав участь у проведенні ООС, отримав подяку від Командувача об"єднаних сил (наказ МО України № 263 від 07.07.2021), є кандидатом в майстри спорту з волейболу, має другий дорослий розряд по Тхеквондо. Колегія суддів зазначає, що звільнення зі служби в поліції, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу. У той же час, слід звернути увагу на те, що опис та оцінка усього наявного у цій справі наративу ( як сукупності пов`язаних між собою реальних чи вигаданих подій, фактів або вражень) перебуває здебільшого в площині оціночних суджень обмеженої кількості учасників та свідків події. Натомість, висновки комісії не ґрунтуються на констатації беззаперечних фактів та доказів, які дозволяють однозначно встановити проступок (подію) та вину порушника, адекватною відповідальністю за що є звільнення зі служби. Відтак, комісією під час службового розслідування не було здобуто переконливих, належних та об`єктивних доказів порушення позивачем вимог службової дисципліни, порушення правил етичної поведінки, відображених у висновках службового розслідування, які стали підставою прийняття спірних наказів. З огляду на це, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є непропорційним, необ`єктивним та протиправним, відтак спірні накази в частині, яка стосується позивача, підлягають скасуванню ( наказ від 02.05.2022 стосується лише позивача, тому підлягає скасуванню в цілому), а позивач - поновленню на посаді. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.