Постанова 4857 № 500/1755/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/1755/21 пров. № А/857/21098/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., за участю секретаря судового засідання Михальської М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, прийняте суддею Баранюк А.З. в м.Тернополі, о 11 годині 48 хвилині, повний текст складено 26 травня 2021 року, у справі № 500/1755/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 в квітні 2021 року звернулася до суду з позовом, у якому просить зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних заборгованість із сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн 72 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду від 08.10.2020 у справі № 500/1722/20, яке набрало законної сили 03.02.2021, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) в сумі 11016 грн 72 коп. Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 № Ф-8926-54. Однак, спірна сума боргу (недоїмки) по сплаті ЄСВ відображена в інтегрованій картці платника по даному платежу, що підтверджується даними інтегрованої картки з електронного кабінету платника податків, а також підтверджується листом відповідача № 4672/6/19-00-24-04/6925 від 26.03.2021, в якому він зазначив, що станом на 25.03.2021 в інтегрованій картці платника податку позивачки значиться сума заборгованості по єдиному внеску 11016 грн 72 коп. і підстав для її виключення немає. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що контролюючим органом виконано рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 500/1722/20, а саме скасовано вимогу від 04.03.2020 № Ф-8926-54 та повідомлено Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про відкликання вказаної вимоги. Позивачем не надано доказів на підтвердження неправомірних дій щодо обліку в інформаційній системі органів ДПС інформації про наявну у неї суму боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску та підстав, визначених в Порядку № 422 для коригування в інформаційній системі органів ДПС шляхом вилучення з облікових даних позивача борг (недоїмку) з єдиного соціального внеску. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи по суті. У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у тернопільській області. 04.03.2020 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-8926-54 у сумі 11016,72 грн. Не погоджуючись із вказаною вимогою позивачка оскаржила її в судовому порядку. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 500/1722/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 № Ф-8926-54. Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 11.03.2021, в якій просила виключити з інтегрованої картки платника заборгованість зі сплати по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016 грн 72 коп. За результатами розгляду заяви відповідач листом від 26.03.2021 № 4672/6/19-00-24-04/6925 повідомив позивачку, що ГУ ДПС у Тернопільській області скасовано вимогу від 04.03.2020 № Ф-8926-54 та повідомлено Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про відкликання вказаної вимоги. Поряд із цим повідомлено, що скасування вимоги не є підставою для скасування боргу чи приведення інтегрованої картки у відповідність і згідно ІКПП ІС "Податковий блок" станом на 25.03.2021 сума заборгованості по єдиному податку становить 11016,72 грн. тому, з урахуванням наведеного, її заява залишається без виконання. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із відповідним позовом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача виключити з облікових даних позивачки заборгованість із сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11016,72 грн., виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 10 червня 2016 року набрав чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від № 422 від 07 квітня 2016 року (далі - Порядок № 422 в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який діяв на момент спірних правовідносин. Відповідно до сайту Державної податкової служби України наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р., опублікований 02 квітня 2021 року і набрав чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, а тому судом першої інстанції помилково застосовано нові норми. Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Згідно з пунктом 3 Розділу I Порядку № 422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Пунктом 4 Розділу I означеного Порядку встановлено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. За змістом пункту 2 Глави 1 Розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Пунктом 1 Глави 1 Розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямками роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямками роботи готується коригуючий документ, з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. При цьому, відповідно до змісту пункту 5 розділу I Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Таким чином, аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності. Відсутність відповідних коригувань у картці позивача призводить до негативних наслідків для нього, що потребує вжиття ефективних заходів захисту, в тому числі, в судовому порядку. Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18 зазначив, що аналіз положень пунктів 1, 2 розділу 2 Порядку № 422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа № 805/4374/15-а). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 500/1722/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 № Ф-8926-54. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відмовляючи позивачці у задоволенні її заяви відповідач зіслався на те, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, не є підставою для скасування боргу чи приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків по цьому платежу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника задля відображення дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі № 500/1755/21, - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 04.02.22