Постанова Волинський апеляційний суд № 163/1246/21

Справа № 163/1246/21 Провадження №33/802/146/22 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С.С. Категорія:ч. 1 ст. 483 МК України. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 лютого 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., перевіривши апеляційну скаргу захисника Шевчука В.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 295 249 (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень з конфіскацією в дохід держави автомобіля «Фольксваген», номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 295 249 гривень. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17 березня 2020 року через Галицьку митницю Держмитслужби за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA205100/2020/002479 ОСОБА_1 увіз на митну територію України автомобіль "Фольксваген", номер кузова НОМЕР_1 , фактурною вартістю 3000 євро. Після завершення на кордоні митних формальностей транспортний засіб під митним контролем був направлений на митний пост «Володимир-Волинський» Волинської митниці для завершення митного оформлення. 17 березня 2020 року таке митне оформлення було закінчене за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205100/2020/002519, поданою декларантом ТОВ «Хідман» ОСОБА_3 . В декларації вказано, що продавцем (відправником) транспортного засобу є британська компанія "El Management", покупцем (отримувачем) - ТОВ «Хідман», фактура вартість транспортного засобу - 3000 євро. За митне оформлення автомобіля при його митній вартості у 95 955,93 гривні сплачено митні платежі в розмірі 32 100,41 гривні. 28 січня 2021 року Волинська митниця Держмитслужби одержала з Держмитслужби України документи митних органів Королівства Нідерланди (експортні декларації MRN 20NLK7OZ7EADLTWD56, 20NLK7PW0YAJS2WD51, рахунок-фактура № 11000153), на підставі яких встановлено, що продавцем транспортного засобу є нідерландська компанія "J. Ruinemans BV", покупцем ОСОБА_1 , а фактурна вартість автомобіля - 10 000 євро або 295 249 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, спрямованими на переміщення автомобіля «Фольксваген», номер кузова НОМЕР_1 , через митний кордон з приховуванням від митного контролю за ознаками подання митному органу як підстави його переміщення інвойсу як документа, що містив неправдиві відомості про продавця (відправника), покупця (отримувача) і фактурної вартості товару, необхідної для визначення його митної вартості, вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України. 10 січня 2022 року через Волинський апеляційний суд захисник Шевчук В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову судді незаконною. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою провадження щодо ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити з таких підстав. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску цього строку, захисник вказує на те, що повний текст оскаржуваної постанови був виготовлений 28.12.2021, а тому десятиденний строк оскарження для нього закінчується 07.01.2022. Дані обставини, на його думку, свідчать про поважність причин пропуску цього строку. Проте, такі доводи захисника повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно яких постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови. 23 грудня 2021 року під час розгляду справи в Любомльському районному суді Волинської області захисник Шевчук В.В. був присутній (а.с.108-110). У судовому засіданні захисник був ознайомлений із змістом постанови, а також із строком та порядком її оскарження до Волинського апеляційного суду, що стверджується змістом протоколу судового засідання від 23 грудня 2021 року (а.с.108). Разом з тим, апеляційну скаргу захисник Шевчук В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав через Волинський апеляційний суд лише 10 січня 2021 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який для нього збіг, з врахуванням вихідних днів 04 січня 2022 року. Факт того, що захисник Шевчук В.В. був присутній під час розгляду справи Любомльським районним судом Волинської області, підтверджується протоколом судового засідання, постановою судді, а також не заперечується самим апелянтом. Вказана обставина свідчить про те, що станом на 23 грудня 2021 року захиснику Шевчуку В.В. було відомо про наявність оскаржуваної постанови судді. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також слід зазначити, що чинний КУпАП не містить заборони подавати доповнення або зміни до апеляційної скарги до початку слухання справи апеляційним судом, тому захисник мав можливість подати апеляційну скаргу після проголошення постанови судді, а після отримання її копії та ознайомлення з мотивами прийнятого рішення, подати доповнення до раніше поданої апеляційної скарги. Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено у клопотанні захисника Шевчука В.В. не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, так як повністю суперечать положенням ч.2 ст.294 КУпАП. Приписами ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Підсумовуючи наведені обставини, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Шевчука В.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 та повернути матеріали апеляційної скарги особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання захисника Шевчука В.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 - відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала апеляційну скаргу. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов