Постанова 4824 № 361/249/21
від 02.02.2022 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №361/249/21 Головуючий у 1 інстанції: Сердинський В.С. Провадження №22-ц/824/2726/2022 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 02 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 24 січня 2008 року в розмірі 27 820 грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. У мотивування вимог посилалося на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву №б/н від 24 січня 2008 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. 07 лютого 2008 року відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Відповідачу було відкрито кредитний рахунокта встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який у подальшому був збільшений до 25 000 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушував зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 15 листопада 2020 року має заборгованість у розмірі 27 820 грн 09 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 21 710 грн 20 коп., в т.ч.: заборгованість за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21 710 грн 20 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 6109,89 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн; нарахована пеня - 0,00 грн;комісія - 0,00 грн. Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 січня 2008 року в розмірі 21 710 грн 20 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови та ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що в заяві №б/н від 24 січня 2008 року, яка підписана відповідачем, зазначений розмір базової процентної ставки (36% з розрахунку 360 днів у році). Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування щодо сплати процентів. Крім того, 07 лютого 2008 року відповідач підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», де також визначений розмір базової процентної ставки. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2021 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 24 січня 2008 року в розмірі 21 710 грн 20 коп.не оскаржується АТ КБ «ПриватБанк». Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 24 січня 2008 року ОСОБА_1 підписав заяву, в якій, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, просив відкрити рахунок і надати певні послуги, зокрема, видати кредитну карту (тип карти - НОМЕР_1 ; валюта - гривня; тип кредитного ліміту - фінансовий; сума кредитного ліміту - 4 000 грн; базова відсоткова ставка - 36% з розрахунку 360 днів у році; строк дії кредитного ліміту - відповідає строку дії карти; порядок погашення заборгованості - щомісячний платіж у розмірі 7% від суми заборгованості). (а.с. 19) У заяві від 24 січня 2008 року вказував, що він ознайомився і згоден з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом підтверджує факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанк. Він виражає згоду з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Також погоджується з тим, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. У даній заяві від 24 січня 2008 року зроблено відмітку про отримання 07 лютого 2008 року відповідачем картки НОМЕР_2 . Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 15 листопада 2020 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 27 820 грн 09 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 21 710 грн 20 коп., в т.ч.: заборгованість за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21 710 грн 20 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 6109,89 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн; нарахована пеня - 0,00 грн;комісія - 0,00 грн. (а.с. 4-16) Згідно довідки банку ОСОБА_1 було надано кредитні картки НОМЕР_2 (дата відкриття - 29 січня 2008 року, термін дії - 01/12), НОМЕР_3 (дата відкриття - 08 грудня 2010 року, термін дії - 09/14), НОМЕР_4 (дата відкриття - 16 лютого 2012 року, термін дії - 06/15), НОМЕР_5 (дата відкриття - 12 травня 2016 року, термін дії - 06/18), НОМЕР_6 (дата відкриття - 12 січня 2016 року, термін дії - 03/19), НОМЕР_7 (дата відкриття - 15 серпня 2018 року, термін дії - 06/22). (а.с. 17) З Довідки банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 29 січня 2008 року ( НОМЕР_2 ), встановлено кредитний ліміт у розмірі 4 000 грн. У подальшому розмір кредитного ліміту неодноразово збільшувався та зменшувався, максимальний розмір кредитного ліміту був встановлений у сумі 25 000 грн. (а.с. 18) Задовольняючи частково позов АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 710 грн 20 коп., оскільки останній користувався кредитними коштами. Разом із тим, банком не доведено факт досягнення між сторонами домовленостей про сплату відсотків. Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду щодо відмови у стягненні відсотків з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. У заяві від 24 січня 2008 року та Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які підписані ОСОБА_1 , сторонами узгоджено, що розмір базової процентної ставки становить 36% із розрахунку 360 днів у році (3% у місяць). (а.с. 19, 20) Заперечень відповідача щодо підпису вказаних документів матеріали справи не містять. Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд першої інстанції вказуючи на те, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, дійшов висновку про недоведеність вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, які передбачені цими Умовами. Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки надана банком заява від 24 січня 2008 року та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, містить розмір процентної ставки. Суд першої інстанції усупереч положенням статті 89 ЦПК України жодним чином не мотивував відхилення зазначеної довідки як доказу обґрунтованості позовних вимог, не звернув належної уваги на доводи позивача про те, що умови про стягнення процентів погоджені сторонами, що не спростовано відповідачем, та дійшов помилкового висновку про недоведеність АТ КБ «ПриватБанк» позовних вимог в частині стягнення процентів. Перевіряючи правильність нарахування банком процентів, суд апеляційної інстанції виходить із розміру процентної ставки, яка узгоджена з позивачем та зазначена у заяві від 24 січня 2008 року та Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписаній особисто відповідачем. Пред`являючи цей позов, банк просив стягнути проценти за користування ОСОБА_1 кредитними коштами, які станом на 15 листопада 2020 року становлять 61 09 грн 89 коп. Як слідує із наданого банком розрахунку, починаючи з 01 квітня 2015 року позивач нараховував проценти за ставкою 43,2 % річних, з 12 травня 2016 року - 42% річних, з 01 серпня 2020 року - 40,8 % річних, що свідчить про неправомірні дії банку щодо підвищення процентної ставки, оскільки це виходить за межі узгодженого сторонами договору розміру процентів за користування грошовими коштами. При цьому, посилання банку як на правомірність своїх дій щодо підвищення розміру процентної ставки на Умови та Правила надання банківських послуг, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке. Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19). Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за підвищеною ставкою. Отже, суд апеляційної інстанції не бере до уваги надані позивачем Умови та Правила, а тому вважає, що проценти підлягають стягненню за процентною ставкою 36% річних, яка узгоджена із відповідачем. Дослідивши розрахунок заборгованості суд апеляційної інстанції вважає, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати процентів у грудні 2019 року, які почали нараховувалися з 01 листопада 2019 року. Проценти, які були нараховані за жовтень 2019 року, були сплачені 01 листопада 2019 року, що відображено в розрахунку заборгованості. Отже, розмір заборгованості за процентами з 01 листопада 2019 року по 31 серпня 2020 року (дата, по яку банк нараховував проценти), враховуючи різний розмір заборгованості по тілу кредиту за вказаний період , становить: 23 019,12 грн х 36% : 360 днів х 9 днів / 100% = 207,17 грн; 23 039,12 грн х 36% : 360 днів х 31 день / 100% = 714,21 грн; 23 059,12 грн х 36% : 360 днів х 15 днів / 100% = 345,89 грн; 21 947,04 грн х 36% : 360 днів х 15 днів / 100% = 329,21 грн; 21 967,04 грн х 36% : 360 днів х 15 днів / 100% = 329,51 грн; 21 610,20 грн х 36% : 360 днів х 16 днів / 100% = 345,76 грн; 21 630,20 грн х 36% : 360 днів х 32 дні / 100% = 692,17 грн; 21 650,20 грн х 36% : 360 днів х 28 днів / 100% = 606,21 грн; 21 670,20 грн х 36% : 360 днів х 30 днів / 100% = 650,11 грн; 21 690,20 грн х 36% : 360 днів х 22 дні / 100% = 477,18 грн; 21 710,20 грн х 36% : 360 днів х 92 дні / 100% = 1997,34 грн. Всього - 6 694,76 грн. При цьому, суд враховує суми, які сплачено відповідачем у погашення заборгованості та які враховувалися банком для погашення заборгованості за процентами (вказані суми відображаються у розрахунку заборгованості). Так, у погашення заборгованості за процентами банком врахована сума 21 грн +900 грн +290 грн +87,92 грн +2158,46 грн = 3457,38 грн. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками станом на 15 листопада 2020 року становить 6 694,76 - 3 457,38 грн = 3237 грн 38 коп. За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у розмірі 3237 грн 38 коп., оскільки розмір 6 109 грн 89 коп. позивачем є недоведеним. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Ураховуючи наведене, судові витрати сплачені позивачем у цій справі підлягають перерозподілу. Як вбачається з оскаржуваного рішення суду суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір у 2102 грн, який був сплачений банком за подання позовної заяви. При цьому, суд не врахував пропорційність задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, тому рішення суду першої інстанції в частині розподілу судового збору підлягає зміні з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог шляхом зменшення суми судового збору з 2102 грн до 1884 грн 96 коп. Щодо розподілу судового збору за подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається з матеріалів справи АТ КБ «ПриватБанк» оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 6109 грн 89 коп., а тому саме з суми 461 грн 64 коп. (визначений судовий збір за вимоги, у задоволенні яких відмовлено) мав обчислюватись судовий збір за подання апеляційної скарги та повинен був становити 461 грн 64 коп. * 150% = 692 грн 46 коп. Враховуючи пропорційність задоволених вимог скарги, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 366 грн 91 коп. Водночас суд апеляційної інстанції роз`яснює, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» АТ КБ «ПриватБанк» має право заявити клопотання про повернення переплаченої суми з Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн 38 коп. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2021 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрат по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн змінити, зменшивши суму судового збору з 2102 грн до 1884 грн 96 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 366 грн 91 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді О.І. Сліпченко Л.П. Сушко