Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/10352/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2022 року м. Рівне Справа № 569/10352/21 Провадження № 22-ц/4815/360/22 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Бучко Т.М. Додаткове рішення суду першої інстанції проголошено (вступна і резолютивна частини): о 13 год. 02 хв. 27.10.2021 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст судового рішення складено: 02.11.2021 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М. секретар судового засідання: Пиляй І.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач -Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"; представники учасників справи: позивача - ОСОБА_2 ; відповідача - адвокат Міщенко Микола Іванович; за участі: представника відповідача - адвоката Янкевич Людмили Дмитрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в с т а н о в и в: Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено і визнано протиправним та скасовано наказ голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"№05 К-ТМ від 19 травня 2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення". Постановою Рівненського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу АТ "ОГС "Рівнегаз" залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2021 року - без змін. 18 жовтня 2021 року позивач подав заяву про розподіл судових витрат, де просив стягнути з відповідача 4 000 гривень витрат на правничу допомогу, 550 гривень витрат на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності №1026 та 454 гривень судового збору за заяву про забезпечення позову. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, витрат на отримання технічних та інформаційних послуг і витрат на оплату судового збору за заяву про забезпечення позову. У поданій апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване додаткове рішення незаконним і необґрунтованим, просив скасувати його і прийняти нове, яким стягнути із АТ "ОГС "Рівнегаз" на користь позивача 5 004 гривень, з яких 4 000 гривень витрат на правничу допомогу, 550 гривень витрат на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності №1026 і 454 гривні судового збору за заяву про забезпечення позову. Обґрунтовуючи її, зазначалося про помилкове неврахування судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, щодо визначення розміру гонорару адвоката лише за погодженням між ним та його довірителем. Вважає, що вимоги позивача повністю узгоджуються з цією позицією, а розмір гонорару є визначеним. При цьому при вирішенні процесуального питання слід було застосувати ч. 9 ст. 10 ЦПК України щодо аналогії закону. Звертав увагу на необхідність застосування судом норми п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, оскільки витрати на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності підлягають до відшкодування на користь ОСОБА_1 . Неправильним вважав і відмову суду у стягненні судового збору за заяву про забезпечення позову, адже відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, відмовляючи у відшкодуванні судового збору, суд прийняв рішення щодо питання, яке позивачем не заявлялося. Тому просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, прийнявши нову постанову про задоволення заяви ОСОБА_1 . Відзив на апеляційну скаргу АТ "ОГС "Рівнегаз" не подавався, хоча про таке право було роз`яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача, оскільки відшкодування витрат на правничу допомогу, яка надавалася представником позивача, який не є адвокатом, витрат на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності і судового збору за заяву про забезпечення позову вимогами закону не передбачено, а тому відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Як з`ясовано судом, 18 жовтня 2021 року позивач звернувся із заявою про розподіл судових витрат, де просив стягнути з відповідача 4 000 гривень витрат на правничу допомогу, 550 гривень витрат на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності №1026 та 454 гривень судового збору за заяву про забезпечення позову. Мотивуючи факт отримання правничої допомоги, позивач представив договір про надання правової допомоги від 22 травня 2021 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , квитанцію від 23 вересня 2021 року про сплату 4 000 гривень та довіреність від 24 травня 2021 року. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, витрат на отримання технічних та інформаційних послуг і витрат на оплату судового збору за заяву про забезпечення позову. Згідно зі ст.ст. 15, 60, 133, 137, 141 ЦПК України представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, правову допомогу стороні може надавати не лише адвокат. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Інщі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). З правової позиції, висловленої Верховним Судом у пункті 33 постанови від 09 вересня 2021 року у справі № 910/7304/20, порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету, перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу. Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 922/1747/19. За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки ОСОБА_2 діяв як представник ОСОБА_1 не як адвокат, а на підставі довіреності, посвідченої 04 травня 2021 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. (зареєстровано в реєстрі за №1026), і договору про надання правової допомоги від 22 травня 2021 року, тому доводи апеляційної скарги про застосування закону, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія права), про що вказується у ч. 9 ст. 10 ЦПК України, не заслуговують на увагу. Отже, відшкодування з АТ "ОГС "Рівнегаз" на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу цивільним процесуальним законом не передбачено. Не можна погодитися і з аргументами заявника про підставність відшкодування витрат на отримання технічних та інформаційних послуг при посвідченні довіреності і судового збору за заяву про забезпечення позову, адже спростовуються правильністю висновків суду попередньої інстанції. Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Підставою для залишення оскаржуваного судового рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при його ухваленні. Керуючись ст. ст. 368, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 жовтня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 08.02.2022 Головуючий : С.В. Хилевич Судді: С.В.Боймиструк Н.М.Ковальчук