Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/10352/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2022 року м. Рівне Справа № 569/10352/21 Провадження № 22-ц/4815/270/22 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Бучко Т.М. Рішення суду першої інстанції проголошено (вступна і резолютивна частини): о 16 год. 28 хв. 30.09.2021 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст рішення складено: 08.10.2021 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М. секретар судового засідання: Москалик Т.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач -Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"; представники учасників справи: позивача - ОСОБА_2 ; відповідача - адвокат Янкевич Людмила Дмитрівна; за участі: представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в с т а н о в и в: У травні 2021 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - АТ "ОГС "Рівнегаз") про визнання протиправним та скасування наказу №05 К-ТМ від 19 травня 2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення". Мотивуючи вимоги, вказувалося, що оспорюваний наказ є незаконним через те, що не містить вказівок про те, які саме положення (пункти) посадової інструкції чи інших документів було ним порушено або неналежним чином виконано; якими нормами передбачено його обов`язок подавати дані про час прибуття і локалізації аварії взагалі; якими нормами передбачено його відповідальність за нарахування збитків в рахунок відшкодування за пошкодження системи газопостачання; які посадові обов`язки ним було виконано неналежним чином. Також в наказі відсутнє обґрунтування і докази винуватості та розмір спричиненої ним шкоди; відсутні посилання на особливості його дій та вчинків на місці аварії; зміст наказу суперечить п. 3.7 посадової інструкції та пункту 5.1.6 Положення про аварійно-диспетчерську службу, яким обов`язок розрахунку втрат газу при локалізації аварії покладено на виробничо-технічний відділ; відсутні посилання на висновок компетентної комісії. Вважає, що жодних пояснень відповідно до ст. 149 КЗпП України він не надавав і вимоги про їх надання не було зажадано. При цьому при написанні пояснювальної записки керівник аварійно-диспетчерської служби (далі - АДС) навмисно уводив його в оману, не попередив про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зауважив, що нормативними документами не передбачено відповідальності майстра АДС за достовірність зафіксованих ним в акті опису обставин аварії, час та інші дані з приводу локалізації та ліквідації аварії. Усі його дії були виконані в повному обсязі, в максимально короткий проміжок часу з необхідною якістю, а обставини аварії вказані в акті є послідовними, несуперечливими та достатніми для подальших розрахунків. При цьому будь-які докази недостовірності зафіксованих ним даних відсутні, а в оспорюваному наказі відсутні усі елементи складу дисциплінарного проступку. Раніше під час попередньої роботи жодних зауважень з приводу виконання функціональних обов`язків роботодавець йому не висловлював, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а навпаки - неодноразово заохочувався за зразкове виконання покладених на нього обов`язків. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено і визнано протиправним та скасовано наказ голови правління АТ "ОГС "Рівнегаз" №05 К-ТМ від 19 травня 2021 року "Про накладення дисциплінарного стягнення". У поданій апеляційній скарзі АТ "ОГС "Рівнегаз", вважаючи оскаржуване незаконним і необґрунтованим, покликається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом норм ст.ст. 139, 1471, 149 КЗпП України щодо додержання працівником правил трудової дисципліни, порядку і підстав застосування дисциплінарного стягнення. Вважає, що оспорюваний наказ про оголошення догани містить конкретні факти неналежного здійснення своїх посадових обов`язків позивачем при оформленні документів під час виконання аварійної заявки, оскільки ним подано недостовірні дані про час прибуття і час локалізації аварійної ситуації, що в подальшому вплинуло на вчинення дій відповідачем при визначенні матеріальної шкоди, завданої пошкодженням газопроводу. Тому притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося з повним і належним дотриманням вимог трудового законодавства щодо порядку відібрання пояснень у сторін у встановлені законом строки. Відтак відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 . Звертає увагу, що позивачем у складеному ним акті опису обставин аварійної ситуації, що склалася за адресою: підвідний газопровід високого тиску діаметром 110 мм від ГРС "Азот" на села Хотинь, Ходоси вказано, що витік газу ліквідовано бригадою АДС о 18 год. 05 хв. Однак з даних GPS-трекер, що встановлений на службовому автомобілі, встановлено, що рух на місце аварії почався о 17 год. 46 хв. та о 18 год. 02 хв. прибули до ГРС "Азот" і провели закриття засувки на підвідному газопроводі на зазначені населені пункти та о 18 год. 10 хв. прибули на місце пориву газопроводу, де і було локалізовано витік газу. Тобто вважає, що при оформленні документів ОСОБА_1 було вказано недостовірну інформацію про час ліквідації витоку газу, хоча фактично витік газу було ліквідовано пізніше - після того, як о 18 год. 10 хв. бригада АДС прибула на місце пошкодження газопроводу. За ці факти позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани, про що свідчить відповідний наказ від 19 травня 2021 року №05 К-ТМ. Заявник вказує, що дії позивача суперечать пунктам 3.1.1., 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, що затверджені на конференції трудового колективу 18.12.2013, а також пункту 1.1. Положення про аварійно-диспетчерську службу, затвердженим голою правління АТ "ОГС "Рівнегаз", пунктам 2.8, 2.9 посадової інструкції, де зазначається про забезпечення майстром виконання оперативних заявок, здійснення їх оформлення та приймання; особисте або через контроль за іншими особами - персоналом усієї необхідної та обов`язкової для ведення протягом зміни документації; він несе відповідальність за несвоєчасне і неякісне виконання ним особисто або підпорядкованими працівниками виробничих завдань чи обов`язків та невиконання вимог цієї інструкції. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про відмову ОСОБА_1 в позові. Відзив на апеляційну скаргу від позивача чи його представників не надходив, хоча про таке право роз`яснень ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог позивача, оскільки роботодавцем порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, а також з відсутності належних і переконливих доказів, наданих відповідачем, про наявність складових дисциплінарного проступку, а саме дій, неналежного виконання покладених трудових обов`язків працівника, його вини, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями та неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Крім іншого, АТ "ОГС "Рівнегаз" не було з`ясовано при прийнятті оспорюваного наказу ступеня тяжкості вчиненого позивачем проступку, що полягало у поданні недостовірних даних про час прибуття і локалізацію аварійної ситуації, за які ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, заподіяну ним шкоду, її розмір, а також не враховано попередню роботу працівника. Виходячи з зазначеного, судом позов задоволено, а наказ про накладення на ОСОБА_1 догани визнано протиправним і скасовано. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Як встановлено судом, наказом голови правління АТ "ОГС «Рівнегаз» № 05 К-ТМ від 19 травня 2021 року майстру аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, про що видано відповідний наказ "Про накладення дисциплінарного стягнення". Підставою оголошення догани стали доповідна записка начальника АДС ОСОБА_3 , пояснювальна записка майстра ОСОБА_1 та акт від 5 травня 2021 року. Вважаючи, що його права на працю порушуються роботодавцем через те, що при накладенні дисциплінарного стягнення АТ "ОГС "Рівнегаз" не було враховано фактичних обставин та правових підстав для притягнення його до відповідальності за порушення трудової дисципліни, у травні 2021 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідача про визнання протиправним і скасування оспорюваного наказу. Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, визнавши оспорюваний наказ протиправним і скасувавши його. Згідно зі ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. У правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18), зазначено, що дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, судом попередньої інстанції правильно зауважено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни суд повинен з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені законом правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. З оспорюваного наказу видно, що під час виконання аварійної заявки майстром ОСОБА_1 при оформленні документів подано недостовірні дані про час прибуття та локалізацію аварійної ситуації, що вплинуло на суму нарахування збитків на відшкодування за пошкодження системи газопостачання. Обставин, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, в наказі зазначено не конкретно, оскільки з його змісту неможливо встановити, яку саме аварійну заявку виконував майстер ОСОБА_1 , коли та в яких документах подано недостовірні дані та яким чином це вплинуло на суму нарахування збитків та їх розмір. Між тим, в судовому засіданні встановлено, що фактичною підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало подання даних про час прибуття та локалізації аварійної ситуації при оформленні документів щодо виконання аварійної заявки № 1194, зареєстрованої АДС АТ «ОГС «Рівнегаз» 05 травня 2021 року, за адресою об`єкта "Рівне-Городок (біля колонії)". Доповідною запискою начальника аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_3 , адресованої на ім`я голови правління АТ «Рівнегаз», стверджується, що під час виконання аварійної заявки від 05 травня 2021 року № 1194 за характером «Пошкодження системи газопостачання», а саме оформлення відповідних документів, позивачем було подано в документах «спотворені» дані про час прибуття та локалізацію аварійної ситуації, що в подальшому вплинуло на суму нарахування збитків на відшкодування за пошкодження системи газопостачання. Також зазначено, що даний факт веде до неякісного виконання своїх посадових обов`язків та заподіяння своїми діями матеріальної шкоди для товариства. Відповідно до заявки № 1194 за характером «Пошкодження газопроводу на в/т», яка передана на виконання майстру ОСОБА_1 та слюсарю ОСОБА_4 , бригадою АДС виявлено місце витоку газу з підземного газопроводу діаметром 110 мм високого тиску внаслідок пошкодження землерийною технікою. Надана технічна допомога шляхом перекриття засувки діаметром 100 мм на відвідний газопровід від ГРС «Азот». Витік газу ліквідовано. Час виїзду зазначений: 17 год. 40 хв., прибуття до заявника: 17 год. 56 хв., вибуття від заявника: 18 год. 12/05 хв. З акту від 05 травня 2021 року опису обставин аварійної ситуації, що склалася за адресою: підвідний газопровід високого тиску діаметром 110 мм від ГРС «Азот» на с.Хотинь, с.Ходоси, вбачається, що «витік газу було локалізовано шляхом перекриття засувки діаметром 100 мм на даний газопровід. Заявка в аварійно-диспетчерську службу поступила о 17 год. 39 хв. Витік газу ліквідований бригадою АДС о 18 год. 05 хв.» Акт про порушення № 23 від 05 травня 2021 року, складений за участю позивача, містить відомості про усунення порушення шляхом перекриття засувки діаметром 100 мм на пошкоджену ділянку газопроводу високого тиску. Інформації щодо часу виконання дій бригадою АДС, в т.ч. майстром АДС ОСОБА_1 , акт не містить. Відповідно до GPS-трекера, встановленого на службовому автомобілі, номерний знак НОМЕР_1 , на якому бригада АДС виїздила на виконання аварійної заявки, 05 травня 2021 року: 16 год. 39 хв. - авто на Будівельників 10, реєстрація аварійної заявки; 17 год. 46 хв. - почався рух на місце аварії; 18 год. 02 хв. - прибули до ГРС. Закриття засувки на ГРС; 18 год. 07 хв. - виїхали від засувки на місце пориву; 18 год. 10 хв. - прибули на місце пориву. В тексті наказу № 5 К-ТМ від 19 травня 2021 року про оголошення догани відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти чи акти локального нормотворення, на підставі яких ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не зазначено, які саме визначені правилами внутрішнього розпорядку чи посадовою інструкцією трудові обов`язки майстра АДС були ним порушені. Пункт 8 розділу 1 колективного договору Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (далі - ПАТ "Рівнегаз") на 2019-2024 роки, схваленого на конференції трудового колективу ПАТ «Рівнегаз», чинного з 01 березня 2019 року, вказує, що порядок прийняття та звільнення з роботи і відпочинку, основні права і обов`язки працівників та адміністрації підприємства, порядок використання робочого часу, порядок застосування заходів заохочення та стягнення тощо визначаються Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Рівнегаз», що затверджуються загальними зборами трудового колективу за поданням адміністрації або уповноваженого ним органу і профспілкової організації. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Рівнегаз» затверджені на конференції трудового колективу 18 грудня 2013 року. Пунктом 3.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Рівнегаз» встановлено, що працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, додержуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, а також функцій, які визначені посадовими інструкціями. Пунктом 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Рівнегаз» передбачено, що працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, в т.ч. за невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов`язків, визначених трудовим договором, колективним договором та цими правилами. Відповідно до п.1.1 Положення про аварійно-диспетчерську службу, затвердженого головою правління АТ "ОГС «Рівнегаз» 01 лютого 2021 року, АДС АТ «Рівнегаз» - це спеціалізований підрозділ, організований для оперативної локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, що виникають в газовому господарстві АТ «Рівнегаз» безпосередньо на території Рівненської області. Керівництво аварійно-диспетчерською службою здійснює начальник АДС (п.1.4). В своїй діяльності АДС керується: положенням про АДС; посадовими інструкціями для робітників; планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (далі - ПЛЛА); планом взаємодії міських служб різних відомств (ДСНС, екстреної медичної допомоги, поліції, електропостачання, зв`язку, водоканалу тощо); правилами безпеки системи газопостачання НПАОП 0.00-1.76; стандартами організації України АТ «Рівнегаз»; директивними вказівками вищих організацій та чинним законодавством України; наказами, розпорядженнями АТ «Рівнегаз», виробничими інструкціями з охорони праці, пожежної безпеки. З посадової інструкції майстра АДС, затвердженої головою правління АТ "ОСГ «Рівнегаз» 01 лютого 2021 року, видно, що майстер АДС у своїй діяльності керується ПБСГ, СОУ, ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», Кодексом газорозподільних систем, нормативними документами державних контролюючих органів України, нормативно-правовими актами з питань охорони праці, пожежної безпеки, Положенням про аварійно-диспетчерську службу, цією посадовою інструкцією, наказами, розпорядженнями по товариству, іншими нормативними та керівними документами (п.1.3). Під час чергування майстер АДС є безпосереднім керівником, який здійснює оперативне керівництво роботою всього персоналу чергової зміни АДС, організовує і координує проведення аварійних робіт (п.1.5). При виконання аварійних робіт по локалізації, ліквідації та попередженню аварій в газовому господарстві майстер АДС діє згідно з ПЛЛА в газовому господарстві АТ «Рівнегаз» та Плану взаємодії служб різних відомств по локалізації можливих аварій та запобіганню нещасних випадків у газовому господарстві (п.2.7 посадової інструкції); забезпечує виконання оперативних заявок, що надходять до аварійно-диспетчерської служби; здійснює приймання та оформлення аварійних заявок (п.2.8); веде особисто або контролює оформлення підпорядкованим йому персоналом всієї необхідної і обов`язкової для ведення протягом зміни документації (п.2.9). Згідно з п.4.1 та 4.3 посадової інструкції майстер АДС несе відповідальність за несвоєчасне, неякісне виконання ним особисто або підпорядкованими працівниками виробничих завдань чи обов`язків; невиконання або неналежне виконання вимог даної інструкції, вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці, включаючи систему управління охороною праці у товаристві, вимог пожежної безпеки. 03 жовтня 2016 року головою правління ПАТ «Рівнегаз» затверджено План локалізації і ліквідації аварійної ситуації «Пошкодження системи газопостачання під дією зовнішніх впливів». Вказаний ПЛЛА регулює послідовність проведення робіт по локалізації та ліквідації аварії, дій диспетчера АДС та аварійної бригади. Загальні обов`язки працівників встановлені ст.139 КЗпП України, згідно з якою працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Як з'ясовано судом, своєчасність, правильність та якість робіт під час виконання майстром ОСОБА_1 аварійної заяви № 1194 відповідачем не заперечується. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало подання ним недостовірних даних про час прибуття та локалізацію аварійної ситуації. Відповідно до п.8.6 розділу VІІІ Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15 травня 2015 року, виклики, що надходять до АДС, повинні реєструватися із зазначенням даних: час надходження повідомлення (заявки), адреса, прізвище заявника, причина надходження повідомлення (заявки), час виїзду і прибуття на місце бригади АДС, час виконання заявки, характер пошкодження і перелік виконаних робіт. Згідно з п.3.1.9 ПЛЛА «Пошкодження системи газопостачання під дією зовнішніх впливів» при аварійних ситуаціях в обов`язковому порядку повинен бути складений акт обставин, при яких сталася аварія, довільної форми. В ньому повинно бути зафіксовано обставини, при яких сталася аварія: ким та за допомогою чого проводилися роботи - вказати назву підприємства, фірми, П.І.Б., адреси, телефони, номерні знаки машин або механізмів; причини виникнення - зумисне, незумисне пошкодження системи газопостачання, порушення існуючих норм і правил, законність та узгодження з ПАТ «Рівнегаз» проведення робіт, що спричинили аварію; роботи, проведені АДС по локалізації та ліквідації аварії; наслідки - пошкодження газопроводів (діаметр, тиск), припинення - обмеження газопостачання споживачів (час), пошкодження газового обладнання та пристроїв (тип), т.і. При виникненні в результаті аварії викидів газу - час виникнення та локалізації витоку газу, розміри пошкодження; хто безпосередньо відповідальний за ситуацію, що склалася - вказати назву підприємства, фірми, П,І,Б., адреси, телефони, номерні знаки машин або механізмів. При цьому жоден з нормативних документів, порушення вимог яких ставиться відповідачем у вину позивачу, не містить визначення понять «локалізація аварійної ситуації», «ліквідація аварійної ситуації», ліквідація витоку газу», «виконання заявки». Пункт 8.6 розділу VІІІ Правил безпеки системи газопостачання містить вимогу про зазначення в заявці часу виконання заявки, а п.3.1.9 ПЛЛА - часу локалізації витоку газу. Тобто ці терміни не є тотожними, оскільки локалізація витоку газу є лише одним із видів робіт, які проводить бригада АДС, виконуючи аварійну заявку. Пункт 3.2.3 ПЛЛА вказує, що роботи по зниженню тиску газу в пошкодженій дільниці проводяться шляхом закриття відключаю чого устаткування (засувки). Після завершення робіт, зв`язаних з припиненням викиду газу в атмосферу із пошкодженого газопроводу, відповідальний керівник робіт повинен негайно організувати виконання необхідних операцій по виявленню інших можливих наслідків аварійної ситуації, в тому числі перевірку на загазованість усіх підземних споруд та комунікацій, як газових, так і суміжних комунікацій в районі 50 м; перевірку наявності витоку газу на підземних газопроводах зовнішнім оглядом трас пошкодження, методом шпилькування та відбору проб високочутливими фазоіндикаторами (п.3.2.4 ПЛЛА). Отже, перевірка наявності витоку газу на місці пошкодження газопроводу проводиться після завершення робіт по зниженню тиску газу в пошкодженій ділянці, а тому час виконання всього обсягу робіт очевидно не повинен збігатися з часом припинення викиду газу із пошкодженого газопроводу. Перевіреними доказами, а саме показаннями свідка ОСОБА_4 і актом опису обставин аварійної ситуації від 5 травня 2021 року, встановлено, що витік газу локалізовано шляхом перекриття засувки о 18 год. 05 хв. При цьому враховано, що зазначений час входить у зафіксований GPS-трекері часовий проміжок перебування бригади АДС на ГРС «Азот», де відбулося закриття засувки. Також судом обгрунтовано відхилено показання свідка ОСОБА_3 про те, що місцем локалізації аварії у всіх випадках є місце пориву, а час локалізації витоку газу повинен збігатися з часом закриття заявки, адже правильність такого тлумачення вимог нормативних актів документально не підтверджена. Поготів, у заявці № 1194 зазначено інформацію щодо часу вибуття від заявника, а не часу локалізації та ліквідації аварії. Врахувавши, що після тимчасової або повної ліквідації витоку газу здійснюється перевірка на загазованість, оформлення актів обставин, при яких виникла аварійна ситуація, час вибуття від заявника може не збігатися з часом локалізації викиду газу. Щодо різниці в зазначеному в заявці часі прибуття до заявника (17 год. 56 хв.) та зазначеному в даних GPS-трекера часі прибуття на місце пориву (18 год. 10 хв.), то з показань свідків встановлено, що за вказівкою керівництва бригада АДС поїхала відразу на ГРС «Азот» для закриття засувки і після цього повернулася на місце пориву, де провела перевірку ділянки на загазованість та оформлення відповідних документів. Будь-яких доказів про наявність вимог щодо узгодження роботи наявних у майстра АДС та GPS-трекер приладів, які фіксують час, відповідач не зазначав. За правилами трудового законодавства працівник вважається невинуватим доти, доки роботодавець не доведе, що він винен у невиконанні чи неналежному виконанні прийнятих на себе обов`язків. Презумпція невинуватості викликана тим, що працівник виконує свою роботу за договором з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов`язаний забезпечувати йому умови праці, необхідні для виконання, тоді як останній зобов`язаний своєчасно і точно їх виконувати. Щоби поставити працівнику у вину невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов`язків і притягнути його до відповідальності, роботодавець повинен довести, що воно мало місце не внаслідок його неналежного керівництва і забезпечення необхідних умов праці, а через вину працівника. Презумпція невинуватості є заходом захисту трудового правовідношення, прав працівника від суб`єктивної оцінки його дій, поведінки з боку роботодавця і безпідставного притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ст. 9 Конвенції міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою України 4 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві. Отже, без відповідного безсумнівного та очевидного підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку та за відсутності однозначного трактування в нормативних документах поняття «Час ліквідації аварійної ситуації» відповідач не мав підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за подання недостовірних даних про час прибуття та локалізацію аварійної ситуації. Більше того, АТ "ОГС "Рівнегаз" в порушення вимог ст.12, 81 ЦПК України не надав доказів заподіяння діями позивача матеріальної шкоди для роботодавця та її розміру. Крім того, судом першої інстанції правильно враховано, що зажадати до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни письмові пояснення зобов`язаний власник або уповноважений ним орган. При цьому доповідна записка від 14 травня 2021 року містить резолюцію «До підготовки наказу, оголосити догану» без вказівки про проведення службового розслідування чи відібрання пояснень від працівника, що очевидно свідчить про порушення роботодавцем порядку застосування дисциплінарного стягнення. Щодо доводів апеляційної скарги про хибне застосування норм матеріального права, то вони на увагу не заслуговують через правильність висновків суду з приводу їх застосування при вирішенні спірних правовідносин. Не можна погодитися і з аргументами заявника про те, що оспорюваний наказ щодо оголошення догани містить конкретні факти неналежного здійснення своїх посадових обов`язків позивачем при оформленні документів під час виконання аварійної заявки, оскіль ки спростовуються матеріалами справи та вимогами закону. Необгрунтованими є і твердження автора апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, адже не підтверджуються жодними переконливими і об`єктивними доказами у справі. Також неможливо взяти до уваги і посилання АТ "ОГС "Рівнегаз" про порушення судом норм процесуального права. Так, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушенням норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Між тим, доказів про існування таких процесуально-правових дефектів, які потягли би хибне розв`язання цивільно-правового спору, заявником надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було здобуто. При цьому не встановлено і мотивів для висновку про наявність обставин, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції, вичерпний перелік яких надано у ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Решта доводів апеляційної скарги на увагу колегії суддів не заслуговують у звязку з їх необгрунтованістю і тому відхиляються. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003). Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при його ухваленні. Керуючись ст. ст. 368, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 08.02.2022 Головуючий : С.В. Хилевич Судді: С.В.Боймиструк Н.М.Ковальчук