LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815569/9735/19

від 17.11.2020 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2020 року м. Рівне Справа № 569/9735/19 Провадження № 22-ц/4815/1160/20 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Галінська В.В. Додаткове рішення суду першої інстанції проголошено повним текстом: 31 серпня 2020 року у м. Рівне о 10 год. 00 хв. Рівненської області за неявки сторін і їх представників Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М. секретар судового засідання: Ковальчук Л.В. учасники справи: позивач: підприємець ОСОБА_1 ; відповідач: ОСОБА_2 ; представники учасників справи: позивача - адвокат Кітовський Віталій Леонідович; відповідача - адвокат Созонюк Тарас Миколайович; за участі: позивача і представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кітовського Віталія Леонідовича на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Рішенням Рівненського міського суду від 21 липня 2020 року підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Додатковим рішенням Рівненського міського суду від 31 серпня 2020 року заяву відповідача задоволено. Стягнуто із підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 гривень витрат на оплату професійної правничої допомоги. У поданій апеляційній скарзі позивач через свого представника покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, які полягали у порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. На її обґрунтування зазначалося про неврахування судом положень ст.ст. 12, 246, 270 ЦПК України щодо змагальності сторін у цивільному судочинстві та виклику у разі необхідності сторін та інших учасників справи в судове засідання. Натомість позивача не було повідомлено про час і місце розгляду процесуального питання про стягнення судових витрат. Заявник посилається на те, що у передбачений законом строк відповідачем не подавався до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які сподівався понести у зв`язку з розглядом справи. Тому вважав, що ОСОБА_2 не додержано норм ст.ст. 174, 178, 134, 246 ЦПК України. Окрім того, зазначав про відсутність документів на підтвердження понесених судових витрат. Зокрема, договір про надання адвокатських послуг було укладено між адвокатським об`єднанням "Скорпіон" і ОСОБА_2 , а ордер від 08 серпня 2019 року видано адвокатом Созонюком Т.М. За інформацією Єдиного реєстру адвокатів України формою діяльності цього адвоката є індивідуальна адвокатська практика, а, отже, він не здійснює адвокатську діяльність у складі адвокатського об`єднання "Скорпіон". При цьому доказів залучення ОСОБА_3 на договірних засадах з адвокатським об`єднанням "Скорпіон" матеріали справи не містять. Також відсутні і докази про сплату грошових коштів на рахунок адвокатського об`єднання чи безпосередньо адвоката, а вказівка про сплату коштів в акті приймання-передачі виконаних робіт таким доказом не є, адже відповідно до закону не посвідчує факту сплати коштів. З наведених міркувань просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавався, хоча про право його подання до 09 жовтня 2020 року їм було роз`яснено. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції врахував обставини справи, умови укладеного між ОСОБА_2 і адвокатським об`єднанням "Скорпіон" договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08 серпня 2019 року, ордер серії РН-173 №249 від того ж числа про надання правової допомоги адвокатом Созонюком Т.М., а також акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) б\н від 08 серпня 2019 року за період з 08 серпня 2019 року по 22 липня 2020 року, де зазначено про виконані адвокатом роботи, витрачений час та розмір винагороди за кожну дію адвоката у справі. З огляду на це судом стягнуто із підприємця ОСОБА_1 на користь відповідача 5 000 гривень витрат на оплату професійної правничої допомоги. Проте такі висновки суперечать вимогам закону і матеріалам справи. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 липня 2020 року підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 23 липня 2020 року відповідачем подано заяву щодо ухвалення додаткового рішення про судові витрати, понесені за надання професійної правничої допомоги. З вимогами ОСОБА_2 погодився і суд, стягнувши з позивача на його користь 5 000 гривень витрат на правничу допомогу. До цієї заяви було долучено акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) б\н від 08.08.2019 за період з 08 серпня 2019 року по 22 липня 2020 року, підписаний ОСОБА_2 і адвокатським об`єднанням "Скорпіон", де вказано про те, що виконавцем - адвокатським об`єднанням "Скорпіон" витрачено 1 год. на підготовку і подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання, що склало 500 гривень; ознайомлення з матеріалами справи - 500 гривень; підготовка та подання заяви про виклик свідків (0, 5 год.) - 250 гривень; вивчення документів, аналіз судової практики в аналогічних спорах. підготовка та подання до суду письмових пояснень і додатків до них, направлення їх позивачу поштовим зв`язком (2, 5 год.) - 1 250 гривень; підготовка та подання клопотання про відкладення судового засідання 09 жовтня 2019 року (0, 5 год.) - 250 гривень; підготовка та подання клопотання про відкладення судового засідання 19 червня 2020 року (0, 5 год.) - 250 гривень; участь адвоката у судових засіданнях 20.01.2020, 11.02.2020, 05.03.2020 та 21.07.2020 - 2 000 гривень. Також приєднано опис у цінному листі та фіскальний чек РД ПАТ "Укрпошта" від 22.07.2020 на суму 23 гривні про відправлення документів (а.с. 155-158). Крім того, на а.с. 35-38 містяться договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 08 серпня 2019 року, що укладений між ОСОБА_2 і адвокатським об`єднанням "Скорпіон", та ордер на надання правової допомоги від 08 серпня 2019 року, що виданий адвокату Созонюку Т.М. адвокатським об`єднанням "Скорпіон". Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133, п. 3 ч. 1 ст. 270, ст. 246, ч. 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Між тим, документу, що підтверджував би оплату адвокатських послуг і при цьому відповідав вимогам документа бухгалтерської звітності ОСОБА_2 надано не було. За формою і змістом документи бухгалтерської звітності мають відповідати вимогам Додатку 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення). Для оформлення надходжень готівки до каси підприємств (юридичних осіб) застосовується прибутковий касовий ордер. За змістом пунктів 23, 25 наведеного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки. Касові документи можуть бути паперовими або електронними. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2019 року в справі № 283/2065/14-ц. Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегією суддів береться до уваги і правова позиція, що висловлена 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: -розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. -розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно із частиною третьою ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки ОСОБА_2 не надано жодних документальних доказів, які стверджували би про понесення ним витрат на надання правової допомоги адвокатським об`єднанням "Скорпіон", тому у стягненні цих витрат на його користь із ОСОБА_1 слід відмовити. Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Підставами для скасування додаткового рішення відповідно до пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 368, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника підприємця ОСОБА_1 - адвоката Кітовського Віталія Леонідовича задовольнити. ОСОБА_2 відмовити в ухваленні додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених за надання професійної правничої допомоги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 17.11.2020 Головуючий : С.В. Хилевич Судді: С.О.Гордійчук Н.М.Ковальчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»