Ухвала КГС ВС № 911/2929/19

УХВАЛА 20 січня 2022 року м. Київ cправа № 911/2929/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Мтір Ессет Менеджмент" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна компанія "Укрспортбудінвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Терра Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Славутич-Дельфін", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стокс-Бізнес", про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 911/2929/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.06.2021. У судових засіданнях оголошувалася перерва до 08.06.2021 та до 15.06.2021. Під час вивчення матеріалів касаційної скарги і матеріалів справи колегія суддів установила, що предметом спору у справі № 911/2929/19 є вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання недійсними розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 05.12.2003 № 776 "Про надання в оренду земельної ділянки", від 26.02.2004 № 88 "Про надання в оренду в оренду земельних ділянок", від 17.09.2004 № 646 "Про надання в оренду земельної ділянки"; визнання недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації від 01.11.2004 № 697 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "НВФ "Славутич-Дельфін" під розміщення об`єктів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей", від 01.11.2004 № 696 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "Сток-Бізнес" під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів", від 01.11.2004 № 698 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "Інвестпроект" під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів", від 01.11.2004 № 695 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" під розміщення об`єктів для проведення спортивних заходів і організації відпочинку спортсменів"; витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ТОВ "ІК "Спорт-Тур" земельної ділянки площею 24,394 га, кадастровий номер 3223151000:06:015:0080, та ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" земельної ділянки площею 10,222 га, кадастровий номер 3223151000:06:015:0079, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Київською обласною державною адміністрацією та Обухівською районною державною адміністрацією вимог законодавства під час надання у користування та, надалі, продажу окремими земельними ділянками єдиного масиву земель лісового фонду площею понад 10 га, а тому, і незаконного вибуття вказаної землі із власності держави поза волею відповідного розпорядника - Кабінету Міністрів України, що є правовою підставою для витребування земельних ділянок, які утворилися шляхом поділу такого масиву землі, з чужого незаконного володіння останніх набувачів на підставі статті 388 Цивільного кодексу України. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 зупинено провадження у справі № 911/2929/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц, повний текст постанови від 23.11.2021 в якій опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.12.2021, що є підставою для поновлення провадження у справі відповідно до статті 230 Господарського процесуального кодексу України. Водночас на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 488/2807/17 за позовом виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство "Миколаївське лісове господарство", виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акта недійсним, витребування земельної ділянки. Позовні вимоги у справі № 488/2807/17 обґрунтовані посиланням на те, що спірна земельна ділянка отримана з порушенням вимог чинного земельного та лісового законодавства, оскільки належала до земель державної власності лісогосподарського призначення, не вилучалася із користування Державного підприємства "Миколаївське лісове господарство", передання її у власність належним чином не погоджувалося, а будівництво на спірній земельній ділянці об`єкта проведене з порушенням норм законодавства. Велика Палата Верховного Суду, приймаючи до розгляду справу № 488/2807/17 зазначала, що елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття "якість закону" означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "C. G. та інші проти Болгарії" від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)). ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)). Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення питання додержання принципу пропорційності втручання у право мирного володіння майном особи за рішенням про витребування земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом знесення розташованого на ній об`єкта нерухомості, можливості або неможливості такого втручання за певних обставин справи, порядку такого знесення та відновлення попереднього стану земельної ділянки (зокрема, за чий рахунок), а також визначення ефективних компенсаційних механізмів відшкодування збитків добросовісного набувача від таких заходів (зокрема, в частині компенсації вартості забудови земельної ділянки) становить виключну правову проблему, а також враховуючи, що у справах за аналогічних підстав та фактичних обставин Велика Палата Верховного Суду, як і Касаційний цивільний суд, не вирішувала зазначеного питання, Велика Палата Верховного Суду на підставі статті 403 Цивільного процесуального кодексу України прийняла справу № 488/2807/17 до розгляду. За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Ураховуючи те, що у цій справі та у справі № 488/2807/17, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, схожі предмет і підстави позову, то провадження у справі № 911/2929/19 необхідно зупинити. Керуючись статтями 230, пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Поновити провадження у справі № 911/2929/19.

2. Зупинити провадження у справі № 911/2929/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 488/2807/17. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак