Постанова 4824 № 755/19413/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/1914/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 755/19413/20 13 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Зиль Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва адвоката Шестакової Юлії Володимирівни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Арапіної Н.Є., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна. Позовна заява мотивована тим, що вона є власником транспортного засобу «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 30 вересня 2020 року, приблизно о15 годині, вона припаркувала автомобіль за адресою: м. Київ, вул. Краківська, будинок № 27 (25) та наступного дня, 01 жовтня 2020 року, приблизно о 9-00 годині виявила, що на транспортний засіб впало дерево, в результаті чого були спричинені механічні пошкодження автомобілю. На місце пригоди вона викликала працівників поліції та повідомила про обставини пошкодження автомобіля, у тому числі про те, що дерево, яке впало на автомобіль, мало ознаки трухлявості. Інспектором відділу дізнання Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві у присутності понятих був проведений огляд місця події та в протоколі огляду від 01 жовтня 2020 року зафіксовано, що автомобіль було пошкоджено внаслідок падіння на нього дерева. З метою визначення розміру заподіяних збитків вона звернулася до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 , відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, ринкова вартість автомобіля становить - 229 394,90 грн., вартість відновлювального ремонту - 317 294,75 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 170 213,37 грн., ринкова вартість після пошкодження - 59 163, 53 грн. Крім того, вона додатково звернулась до спеціаліста ОСОБА_3 , який має вищу освіту, кваліфікацію інженера лісового та садово-паркового господарства, із заявою про проведення огляду, обстеження залишків деревини на місці падіння дерева. Відповідно до висновку спеціаліста № 134 від 22 жовтня 2020 року встановлено, що на момент огляду залишків дерева - клену ясенелистого, яке впало, воно було вражено білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю клена, яка викликається грибом трутовиком лускатим та наявні ознаки інших хвороб; при ураженні білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю, яка викликана грибом трутовиком лускатим в деревах, зокрема в коренях, комлях та стовбурах відбувається деструктуризація деревини, внаслідок чого в них виникають пустоти, які призводять до ослаблення фізіологічних та механічних властивостей дерева, що може спричинити його загибель. Зазначала, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського районну м. Києва визначене органом державної влади у якості балансоутримувача зелених насаджень та станом на 01 жовтня 2020 року дерево, яке впало на автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувало на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського районну м. Києва. Посилаючись на те, що падіння дерева відбулося у зв`язку з неналежним доглядом Комунального підприємствапо утриманню зелених насаджень Дніпровського районну м. Києва за зеленими насадженнями на підконтрольній території по АДРЕСА_1 , просила суд, з урахуванням збільшених позовних вимог від 18 січня 2021 року, стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 170 231,37 грн., завдану внаслідок падіння дерев на автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , понесені витрати на оплату послуг зі складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку у розмірі 2 500,00 грн., витрати на проведення дослідження залишків дерева на наявність хвороби у розмірі 1 250,00 грн., моральну шкоду, завдану внаслідок порушення її прав, в сумі 10 000,00 грн., розмір якої обґрунтовувала душевними стражданнями, завданими їй як власнику майна у зв`язку з пошкодженням автомобіля, неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також відшкодувати судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (а.с.102-104 том 1). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Авангард» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 105-106 том 2). Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 170 231 (сто сімдесят тисяч двісті тридцять одна) грн. 37 коп. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, які складаються з витрат на складання звіту про оцінку вартості матеріального збиту у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та витрат на проведення дослідження залишків дерева на наявність хвороб у розмірі 1 250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 40 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва адвокат Шестакова Юлія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки запереченням відповідача проти позову, з яких вбачається, що відповідачем проводився належний догляд за зеленими насадженнями на підконтрольній території. Дерева були своєчасно обрізані/видалені, з метою огляду за станом міських зелених насаджень здійснювались загальні, часткові та позачергові огляди, зокрема, Комунальним підприємствомпо утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва восени 2020 року проведено огляд дерев та складено акт, відповідно до якого по вулиці Краківська напроти будинку № 27 у місті Києві не виявлено сухостійних дерев та чагарників, з наявними сухим та/або пошкодженим гіллям, які підлягають видаленню. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, зокрема, скарг з боку громадян на підтвердження факту аварійного стану дерева - клену ясенелистого, яким внаслідок падіння пошкоджено автомобіль позивача. Неправомірно судом першої інстанції взято до уваги висновок спеціаліста № 134, складений спеціалістом Кушик В.Т. на замовлення позивача, оскільки дане дослідження було проведено через 20 днів після падіння дерева, залишки якого перебували на відкритому просторі без належної сфери життєдіяльності, а зображення на фото не можуть беззаперечно доводити факт наявності хвороби на дереві. До того ж, на спростування висновку спеціаліста ОСОБА_3 відповідачем надано відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України з відповідними роз`ясненнями. Вважає, що майнова шкода була заподіяна внаслідок недбалості та необережності самого позивача ОСОБА_1 , яка при вітряній погоді залишила (припаркувала) свій автомобіль біля дерева та на відрізку дороги, що необлаштований як спеціальна стоянка. Посилаючись на відсутність вини Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва у падінні дерева та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку із завданою позивачу шкодою, що виключає склад деліктного зобов`язання, вважає висновок суду першої інстанції про стягнення майнової шкоди з відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва безпідставним. В частині відшкодування моральної шкоди, яка оцінена позивачем у розмірі 10 000,00 грн., вважає вимоги недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач, посилаючись на сам факт моральних та психологічних страждань, душевних переживань та зусиль, направлених на відшкодування шкоди, доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчать про її психічний стан внаслідок падіння дерева на автомобіль, не надала. В частині порушення норм процесуального права зазначає про те, що судом першої інстанції здійснено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з порушенням строків, передбачених статтею 275 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини, що мають значення для справи, висновки суду ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції у судовому рішенні вірно зазначив про те, що саме залучений до участі у справі відповідач не вжив необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об`єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження майна позивача, а тому саме Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва є відповідальним за відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок падіння дерева на її автомобіль. У грудні 2021 року представник третьої особа у справі АТ «СК «Авангард» подав відзив на апеляційну скаргу, у якому підтримав доводи апеляційної скарги відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, додаткового зазначивши про те, що висновок спеціаліста, що виконаний на замовлення позивача, не є процесуальним документом і носить консультаційний (інформаційний) характер. Крім того, спеціаліст при наданні висновку не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку. Вважає, що падіння дерева на транспортний засіб позивача сталося внаслідок штормового вітру, відноситься до обставин непереборної сили і є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. У судовому засіданні представники відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва - Маланчук В.М., Шестакова Ю.В. повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. З доводами апеляційної скарги відповідача погодилась представник третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Авангард» Костишена В.Л. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Головатенко О.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 18-19 том 1). 30 вересня 2020 року на поїзну частину дороги по вулиці Краківська напроти будинку 27 у місті Києві впало дерево клен ясенелистий та пошкодив припарковані автомобілі: «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Факт падіння дерева зафіксовано 30 вересня 2020 року о 23:02 по спецлінії «102». Дане повідомлення зареєстровано в ЖЕО № 67023 - 30 вересня 2020 року. На місце події 30 вересня 2020 року о 23:26 годині прибув наряд «Рубін 401» Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. На місце події прибула слідчо-оперативна група № 69 Дніпровського УП ГУНП у місті Києві для оформлення відповідних матеріалів (а.с.159 том 1). 01 жовтня 2020 року, о 00 год. 20 хв. інспектором ВД Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві капітаном поліції Гудемчуком М.О. складено протокол огляду місця події, згідно з яким встановлено, що предметом огляду є ділянка місцевості, а саме: частина дороги, прилеглої до будинку АДРЕСА_2 , на ділянці дороги приблизною площею 30х40 метрів з лівого боку дороги стоять припарковані автомобілі, а саме: «Мазда 6» сріблястого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та попереду припаркований автомобіль «Форд» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . З лівого боку дороги розташоване повалене дерево ясен, яке лежить перпендикулярно дорозі, та середньою частиною лежить на припаркованих автомобілях: «Мазда 6», «Форд», чим спричинило пошкодження. Сліди механічної дії на стовбурі дерева відсутні ( а.с. 160-161, 162-166 том 1). 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органівіз заявою про настання події, яка сталася 01 жовтня 2020 року за адресою: АДРЕСА_3, а саме - на припаркований автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , впало дерево. Дана подія була зафіксована в ЖЄО за № 67067. За результатами розгляду заяви Дніпровським управлінням поліції Головного управління національної поліції у м. Києві надано відповідь, що відомості, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, відсутні, підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудового розслідування немає (а.с. 20-21, 22-27, 28, 29 том 1). Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження (звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу) № 001/022010 від 20 жовтня 2020 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 на замовлення позивача ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкодження транспортного засобу Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки 01 жовтня 2020 року, дорівнює ринковій вартості транспортного засобу та складає 229 394,90 грн. Вартість відновлювального ремонту - 317 294,75 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 170 213,37 грн., ринкова вартість після пошкодження - 59 163, 53 грн. (а.с. 30-59 том 1). Крім того, позивач додатково звернувся до спеціаліста ОСОБА_3 , який має вищу освіту, кваліфікацію інженера лісового та садово-паркового господарства, із заявою про проведення огляду, обстеження залишків деревини на місці падіння дерева. Із висновку спеціаліста ОСОБА_3 № 134 від 22 жовтня 2020 року вбачається, що на момент огляду залишків дерева - клену ясенелистого, яке впало, було вражене білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю клена, яка викликається грибом трутовиком лускатим та наявні ознаки інших хвороб; при ураженні білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю, яка викликана грибом трутовиком лускатим в деревах, зокрема в коренях, комлях та стовбурах відбувається деструктуризація деревини, внаслідок чого в них виникають пустоти, які призводять до ослаблення фізіологічних та механічних властивостей дерева, що може спричинити його загибель (а.с.77-89 том 1). Судом першої інстанції, на підставі досліджених матеріалів справи встановлено, що подія відбулась по вулиці Краківська у місті Києві, яка територіально знаходиться у Дніпровському районі м. Києва, а тому балансоутримувачем, який відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на цій території, є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (а.с. 71, 72-73, 74, 121-133 том 1). Згідно з пунктом 4.1. Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 грудня 2011 року № 2715, метою і предметом його діяльності є: утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за комунальним підприємством території (а.с. 134-142 том 1). Факт падіння в ніч з 30 вересня 2020 року на 01 жовтня 2020 року на балансовій території Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва по вулиці Краківській, 27 у місті Києві дерева - клена ясенелистого, який пошкодив припарковані автомобілі: Мазда 6» сріблястого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Форд» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу у справі, підтвердив під час судового розгляду представник відповідача. Заперечував обставини неналежного виконання відповідачем своїх обов?язків щодо утримання і належного догляду за зеленими насадженнями та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку із завданою позивачу шкодою. Зазначав, що дерево клен ясенелистий було вирвано з корінням під час стихійного лиха - буревію, однак до буревію дерево було живе, зелене, без дупел, тріщин та не мало ознак сухостійного чи аварійного, що підтверджується актом обстеження зелених насаджень № 286-А від 30 квітня 2020 року, та актами загального весняного та осіннього огляду об`єкту зеленого господарства від 20 травня 2019 року, 27 вересня 2019 року, 23 квітня 2020 року, 16 вересня 2020 року (а.с. 175-182 том 1). Посилався на поширене через засоби масової інформації повідомлення Українського гідрометеорологічного центру про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності по м. Києву, 30 вересня 2020 року з грозою та поривами вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий) (а.с. 151-158 том 1). Відповідач визначає дану ситуацію стихійним лихом, внаслідок якої ґрунт під деревом сильно набрався вологою, дерево, що має м`яку породу, напиталося вологою та під дією сильного пориву вітру було вирвано з корінням та впало на припарковані автомобілі. На підтвердження вказаної обставини надав акт № 01.10.2020, складений Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, щодо обстеження зелених насаджень, пов`язаний із знищенням дерева по АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що клен ясенелистий: якісний стан, без видимих пошкоджень, дупла відсутні, при розкрижуванні стовбура - деревина не трухла, дерево вирвано з коренем в результаті сильних поривів вітру, та після довготривалих опадів (дощів) (а.с. 183 том 1). На спростування висновку спеціаліста ОСОБА_3 № 134 від 22 жовтня 2020 року, що складений на замовлення позивача, стороною відповідача надано відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України щодо падіння дерева по АДРЕСА_1 , що мало місце в ніч з 30 вересня 2020 року на 01 жовтня 2020 року, з роз`ясненнями завідувача кафедри лісівництва ОСОБА_4 , що визначення кореневих гнилей без попередньої розкопки кореневої системи не проводиться. Дерева, уражені гнилями і кореневими, зокрема, можуть візуально не мати ознак ослаблення і всихання протягом декількох років, проте в цей період відбувається поширення гнилі всередині коренів чи стовбура (так звана, прихована гниль). Діагностичною ознакою поширення гнилей всередині рослин є наявність плодових тіл дереворуйнівних грибів, проте від моменту зараження (інокуляції) до появи плодових тіл може пройти декілька років. Залишки деревини м`якої породи (коріння, яке не має живлення), які знаходяться в ґрунті у вологу осінню погоду можуть бути заражені грибами-деструктрорами (організми, які поселяються на відмерлі деревині і не паразитують на здорових рослинах). Наявність дупел на скелетних гілках і стовбурі клена ясенелистого за наведеними фото встановити неможливо. За наведеними фото асиміляційного апарату неможливо встановити збудника плямистості. Плямистості з`являються у другій половині вегетаційного періоду, тому при малій інтенсивності ураження вони в незначній мірі впливають на ріст деревних рослин. Сильне ураження може призвести до значних порушень фізіологічних процесів і сприяти засиханню листків, передчасному їх обпаданню. Це ослаблює рослину, сповільнює її ріст, знижує декоративність, сприяє підмерзанню, проте відмирання рослин не спричиняє. Патологічне інтенсивне зростання сплячих бруньок з утворення куща («відьмині мітли») зазвичай спостерігається у кроні, дуже рідко на стовбурі листяних порід (граб). Інфекційне походження даного типу хвороби не доведено, їх відносять до так званих тератологічних явищ (явища невстановленої етилогії), які не призводять до відмирання рослин (а.с. 139-146, 147 том 2). Як вбачається із долучених відповідачем до відзиву на позовну заяви письмових доказів, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва застрахувало свою відповідальність в АТ «Страхова компанія «Авангард» згідно з договором №30ДОГ-00476 від 08 серпня 2019 року добровільного страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна при здійсненні діяльності, передбаченої договором, предметом якого є майнові інтереси страхувальника Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, що не суперечать Закону, які пов`язані з відшкодуванням у порядку, передбаченому законодавством України, третім особам навмисно нанесених збитків при здійсненні страхувальником своєї професійної діяльності за ДК 021-2015: 66510000-8 - страхові послуги. За пунктом 4.1. страховим ризиком за цим договором визнається факт нанесення страхувальником третім особам або третій особі прямих матеріальних збитків, пов`язаних із пошкодженням майна внаслідок падіння дерев, які знаходяться на об`єктах благоустрою комунальної власності, та/або їх частини (окрім їх плодів та природних виділень) внаслідок ненавмисних професійних помилок при здійсненні страхувальником (його працівниками) своєї професійної діяльності по догляду за зеленими насадженнями на підпорядкованих територіях зеленого господарства, що призвело до необхідності відшкодування страхувальником збитків третій особі згідно норм чинного законодавства України. Страховим випадком за цим договором є подія, передбачена пунктом 4.1. договору, в результаті якої у страхувальника виник обов`язок на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, відшкодувати у порядку, визначеному цивільним законодавством, реальні збитки, спричинені третім особам/третій особі (а.с. 168-179 том 1). 02 жовтня 2020 року страхувальник Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва звернулось до страховика із письмовою заявою про настання страхового випадку, який зафіксовано страхувальником 01 жовтня 2020 року в м. Києві по вул. Краківській (напроти будинку №27) у місті Києві, а саме: падіння дерева на автомобілі: «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 та на автомобіль «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 (позивач у справі) (а.с. 167 том 1). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заподіяна позивачеві майнова шкода має бути відшкодована відповідачем, як балансоутримувачем прибудинкової території на якій відбулося падіння дерева, який не забезпечив належний догляд за зеленими насадженнями. Суд першої інстанції взяв до уваги висновок спеціаліста № 134 від 22 жовтня 2020 року, складений спеціалістом Кушик В.Т., у якому зазначено, що на момент огляду залишки дерева виду клен ясенелистий, яке впало, були вражені білою ядровою дрібнотріщинуватою гниллю кореня, яка викликається грибом трутовиком лускатим. Після вивченням фотоматеріалів встановлено, що дерево також було вражене вищезазначеною гниллю. Крім того, на дереві наявні ознаки інших хвороб: плямистість листя клена ясенелистого - збудник гриб Phyllosticta negundinis Sacc. Et Spet, «Відьмині мітли» - збудники гриби із роду Taphrina, кліщі, віруси. Відхиляючи надану відповідачем Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України, у якій зазначено, що визначення кореневих гнилей без попередньої розкопки кореневої системи не проводиться, а дерева, уражені гнилями і кореневими, зокрема, можуть візуально не мати ознак ослаблення і всихання протягом декількох років, проте в цей період відбувається поширення гнилі всередині коренів чи стовбура (так звана, прихована гниль), суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України не спростовує обставин, викладених у висновку спеціаліста № 134 від 22 жовтня 2020 року, складеного спеціалістом Кушик В.Т., оскільки не має переважного значення над вказаним висновком. Визначаючи до стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на користь ОСОБА_1 170 231,37 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до звіту № 001/021020 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу від 20 жовтня 2020 року, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу у розмірі 317 294,75 грн. перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 229 394,90 грн., а тому автомобіль «Ford Fiesta» д/н НОМЕР_3 вважається фізично знищеним. За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 229 394,90 грн. і ринковою вартістю транспортного засобу після пригоди у розмірі 59 163,53 грн., що становить розмір 170 231,37 грн. (229 394,90 грн.- 59 163,53 грн.). Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався тим, що діями відповідача спричинені позивачу моральні страждання, які пов`язані з пошкодженням транспортного засобу, що позбавило можливості ним користуватися, зумовило необхідність організації позивачем додаткових зусиль для вжиття заходів з метою відновлення своїх прав. Виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 5 000,00 грн., керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності. На підставі положень статті 22 ЦК України суд першої інстанції стягнув на користь позивача ОСОБА_1 документально підтверджені та понесені витрати, які вона змушена була зробити для відновлення свого порушеного права, а саме: з оплати звіту про оцінку вартості матеріального збиту у розмірі 2 500,00 грн. та дослідження залишків дерева на наявність хвороб у розмірі 1 250,00 грн. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. У справі, яка переглядається, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, свідчать про те, що факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку із цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджуються протоколом огляду місця події, складеним 01 жовтня 2020 року о 00 год 20 хв інспектором ВД Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві капітаном поліції Гудемчуком М.О. та фотознімками. Дана подія за заявою позивача ОСОБА_1 від 01 жовтня 2020 року була зареєстрована до Єдиного обліку за № 67067. Судом першої інстанції встановлено, що подія відбулась по вулиці Краківська, 27 у місті Києві, яка територіально знаходиться у Дніпровському районі м. Києва. Балансоутримувачем зеленої зони розподільника вздовж вулиці Краківської у місті Києві є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (відповідач у справі). Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Київ, вул. Краківська напроти будинку №

27. Отже, Комунальне підприємствопо утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва є відповідальною особою за стан зелених насаджень на вул. Краківській у м. Києві. Згідно з розділом 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти. Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. Покладаючи на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив з наявності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва. Відповідно до акту загального осіннього огляду об`єкта зеленого господарства, складеного самим Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва 16 вересня 2020 року, в графі оцінка стану чи короткий опис дефекту, причини його виникнення, об`єми, зазначено - по АДРЕСА_3 - клен 24 см - дуплистий, незадовільний, а в графі рішення про вжиття заходів зазначено - включити в план робіт з відновлення (а.с. 177 том 1). На підставі наданих сторонами доказів та у відповідності із встановленими фактичними обставинами справи суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що причиною падіння дерева (клена ясенелистого), що мало місце в ніч з 30 вересня 2020 року на 01 жовтня 2020 року на балансовій території Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва сталося через неналежне виконання обов`язку щодо контролю стану дерев та їх догляду балансоутримувачем (відповідачем у справі), обов`язок щодо утримання і догляду за елементами благоустрою (зелені насадження) покладено відповідно до статуту та вищевикладених норм законодавства саме на відповідача. Твердження відповідача про те, що шкода, завдана у результаті дії непереборної сили, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва матеріальної та моральної шкоди внаслідок падіння дерева, колегія суддів відхиляє, оскільки посилання на попередження Українського гідрометеорологічного центру про небезпечні метеорологічні явища 30 вересня 2020 року, поширені через засоби масової інформації, не є належним та достатнім доказом для звільнення Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва від відповідальності. Оскільки до повноважень Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва відноситься виявлення аварійних дерев, зокрема таких, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, то наявність несприятливих погодних умов не може бути підставою для звільнення від відповідальності за шкоду, завдану падінням дерева. Також судом першої інстанції не встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил дорожнього руху України, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача в частині недбалості та необережності самого позивача ОСОБА_1 , яка при вітряній погоді залишила (припаркувала) свій автомобіль біля дерева та на відрізку дороги, що необлаштований як спеціальна стоянка. Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва відсутності своєї вини у завданні шкоди транспортному засобу «Ford Fiesta» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , який зазнав пошкоджень в результаті падіння дерева. При цьому, суд першої інстанції надав оцінку та правильно відхилив відповідь Національного університету біоресурсів і природокористування України щодо падіння дерева по АДРЕСА_1 , що мало місце в ніч з 30 вересня 2020 року на 01 жовтня 2020 року, з роз`ясненнями завідувача кафедри лісівництва ОСОБА_4 , оскільки такі роз`яснення носять інформаційний характер та не спростовують висновку спеціаліста ОСОБА_3 від 22 жовтня 2020 року №

134. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції неправомірно взято до уваги висновок спеціаліста № 134, складений спеціалістом Кушик В.Т. на замовлення позивача, не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на таке. За положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Крім того, положення статті 74 ЦПК України визначають можливість розгляду справи за участі спеціаліста, а частина друга зазначеної статті зазначає, що допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Оскільки під час розгляду справи не було проведено відповідного експертного дослідження, тому судом першої інстанції відповідно до вимог статті 263 ЦПК України було ухвалено судове рішення на підставі матеріалів, наявних у матеріалах справи. При цьому ЦПК України обмежень щодо врахування судом висновків спеціаліста не містить. За наведених обставин висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача, як особу, яка завдала збитки майну позивача, обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди є законним та обґрунтованим. Аналогічний висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 755/19416/20. Визначаючи розмір шкоди, завданої майну позивача, судом першої інстанції в основу рішення покладено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, № 001/022010 від 20 жовтня 2020 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 на замовлення позивача ОСОБА_1 , який не спростований відповідачем. Оцінивши звіт суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 № 001/022010 від 20 жовтня 2020 року як належний та допустимий доказ на підтвердження вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин про те, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу у розмірі 317 294,75 грн. перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 229 394,90 грн., обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача різниця між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 229 394,90 грн. і ринковою вартістю транспортного засобу після пригоди у розмірі 59 163,53 грн., що становить розмір 170 231,37 грн. Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень статті 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. У абзаці 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Враховуючи наведені норми матеріального права, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі належним чином оцінених доказів, які вказують на те, що при розгляді справи встановлено склад цивільного правопорушення за наявності якого наступає відповідальність заподіювача шкоди, в тому числі й моральної, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача на відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди суд першої інстанції в повній мірі врахував положення статей 23, 1167 ЦК України та роз`яснення постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, викладені в пункті 9, та визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню у розмірі 5 000,00 грн., врахував характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження майна, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині вимог. Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва на підставі положень статті 22 ЦК України документально підтверджених та понесених позивачем витрат на оплату послуг експерта у розмірі 3 750,00 грн (2 500,00 грн +1 250,00 грн), оскільки такі витрати були понесені позивачем задля відновлення своїх порушених прав. Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає у розгляді справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження з порушенням строків, передбачених статтею 275 ЦПК України, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, не грунуються на вимогах закону, з огляду на таке. Відповідно до статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Статтею 275 ЦПК України передбачено строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вказано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження встановлені у статті 279 ЦПК України. Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Разом з тим, за практикою Європейського Суду з прав людини, "розумна" тривалість провадження повинна бути оцінена відповідно до обставин справи і з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін(а.с. 107 том 1). Представник відповідача скористався своїм правом подачі відзиву на позов, що надійшов до суду 19 лютого 2021 року (а.с. 121-224 том 1). Представником відповідача подано клопотання про визнання висновку спеціаліста недопустимим доказом та про відвід спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства ОСОБА_3 (а.с. 228-229, 230-231 том 1). 22 лютого 2021 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про залучення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» до участі у справі в якості співвідповідача відмовлено (а.с. 105 том 2). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Авангард» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 105-106 том 2). 22 лютого 2021 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва подано заяву про відвід спеціаліста інженера лісового та садово-паркового господарства ОСОБА_3 відмовлено повністю, а заяву представника відповідача Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про визнання висновку спеціаліста - інженера лісового та садово-паркового господарства ОСОБА_3 - недопустимим доказом долучено до матеріалів справи (а.с. 101-103 том 2). Позивач скористався своїм правом подання відповіді на відзив на позов, що надійшла до суду 01 березня 2021 року (а.с. 108-118 том 2). Представник відповідача скористався своїм правом подання заперечень на відповідь на відзив на позов, які зареєстровані судом 19 березня 2021 року, з уточненями до клопотання про визнання висновку спеціаліста недопустимим доказом, які отримані судом 29 березня 021 року (а.с. 119-178, 179-214 том 2). 08 квітня 2021 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача щодо поданих уточнень відповідачем до клопотання про визнання висновку спеціаліста недопустимим доказом (а.с. 215-224 том 2). Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» скористався своїм правом подання письмових пояснень до позову, що надійшли до суду 11 травня 2021 року (а.с. 234-245 том 2). 09 червня 2021 року судом зареєстровано письмове клопотання представника відповідача про долучення копії рішення у справі 755/19416/20(а.с. 245/а-245/г том 2). 12 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання до матеріалів справи постанови Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року у справі 755/12115/2021 (а.с. 246-250 том 2). 27 серпня 2021 року судом першої інстанції ухвалено судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції для повного та всебічного встановлення обставин справи сприяв сторонам у здійсненні ними своїх процесуальних прав, а порушення строків розгляду вказаної справи обумовлене об`єктивними причинами. Крім того, відповідно до вимог ч.ч. 1-2 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Тому порушення строку розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження у цьому випадку, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Таким чином, доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідачаКомунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва адвоката Шестакової Юлії Володимирівни. Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника відповідачаКомунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва адвоката Шестакової Юлії Володимирівни залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 січня 2021 року. Головуючий: Судді: