Постанова 4824 № 757/37764/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/215/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2022року місто Київ справа №757/37764/16-ц Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Новака Р.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення суми страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В: В серпні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачівТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 , в якому просив стягнути на його користь з: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» 19004,49 грн. страхового відшкодування; ОСОБА_3 2500 грн. франшизи. У лютому 2017 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його користь: 18450,01 грн. - на відшкодування матеріального збитку; 1000 грн. - за проведення експертного дослідження; 4263,13 грн. - сума пені, 3% річних та інфляційних нарахувань; 5000 грн. - витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 01 березня 2016 року о 10.30 год. в місті Києві по вул. Богатирська, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю припаркованого транспортного засобу «Volkswagen Transporter»,д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_4 та транспортного засобу «Volvo FM12», д.н.з. НОМЕР_2 (тягач) з напівпричепом «KRONESD27» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Вказував, що транспортний засіб «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 належить йому на праві власності. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2016 рокуОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначав, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volvo FM12», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі полісу №АЕ/7715707. Посилався на те, що на виконання вимог ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_4 подано до ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке зареєстровано уповноваженою особою ОСОБА_5 під вх. №ЦВ/16/0729 від 03 березня 2016 року. Вказував, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» не здійснила всіх заходів щодо розслідування вказаного страхового випадку для визначення розміру завданих збитків потерпілій стороні та своєчасної виплати страхового відшкодування, а саме, ні протягом 10 робочих днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та по день подачі поданої позовної заяви не направила свого представника за місцем знаходження пошкодженого майна. Зазначав, що відповідно до звіту №1217 про оцінку транспортного засобу вартість матеріального збитку , завданого власнику автомобіля «VolkswagenTransporter», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 18950,01 грн. Вважає, що оскільки страхова компанія прострочила виплату суми страхового відшкодування, а відтак остання повинна сплатити на його користь суму пені, 3% річних та інфляційних втрат. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12серпня 2019року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми франшизи закрито. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на те, що невідповідність висновків суду обставинам справи, які викладені в оскаржуваному рішенні, слугує та обставина, що позивачем було повністю виконано всі вимоги Закону, зокрема і обов`язок щодо надання для огляду належного транспортного засобу «VolkswagenTransporter», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказував, що позивач надав для огляду страховику пошкоджений транспортний засіб «VolkswagenTransporter», д.н.з. НОМЕР_1 та сам огляд транспортного засобу був здійснений 03 березня 2016 року уповноваженим працівником відповідача - ОСОБА_5 із застосуванням фотофіксації (фотографуванням) пошкоджень належного позивачу транспортного засобу вказаним працівником. Зазначав, що вищевказаний працівник страховика в подальшому приймала та реєструвала письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 03 березня 3016 року, яке було зареєстровано під вх. №ЦВ/16/0729 від 03 березня 2016 року. Зауважував, що факт надання пошкодженого транспортного засобу для огляду та його проведення уповноваженим працівником відповідача підтверджується також п.10 страхового акту відповідача за №ЦВ/16/0739 від 01 липня 2016 року. Посилався на те, що суд в оскаржуваному рішенні взяв до уваги нічим не підтверджені телефонні дзвінки представників ТОВ «Експертум-АВЕ» до позивача, здійснення яких жодним чином не підтвердженні відповідачем. 29 листопада 2021 року від відповідача ТзДВ СК «Альфа-Гарант» до апеляційного суду надійшов відзивна апеляційну скаргу, в якому останній вказував на те, що скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано для огляду транспортного засобу у такому стані, в якому він знаходився після ДТП, поки його не огляне представник страхової компанії, що унеможливило визначення страховиком розміру заподіяної йому шкоди, що надало страховику право відмовити у проведенні страхової виплати. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2016 року о 10.30 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Volvo FM12», д.н.з. НОМЕР_2 (тягач) з напівпричепом «KRONE SD27» д.н.з. НОМЕР_3 в місті Києві по вул. Богатирська, 9, виконуючи поворот на територію підприємства, не впевнився у безпеці руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого був ОСОБА_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів Транспортний засіб «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження по справі закрито за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мани місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volvo FM12», д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7715707, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50000 грн., франшиза становить 500 грн. 03 березня 2016 року водієм транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 було подано до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого. ОСОБА_4 11 червня 2016 року було подано до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» заяву про виплату страхового відшкодування, яка була зареєстрована 13 червня 2016 року за №20/4364, в якій останній просив виплатити страхове відшкодування на рахунок ТОВ «Автосоюз», яке здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 та надав рахунок технічного обслуговування ТОВ «Автосоюз» від 11 червня 2016 року №123027421. Заперечуючи проти позову відповідач вказував на те, що після подання ОСОБА_4 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», керуючись п.п.34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 03 березня 2016 року направило заявку до ТОВ «Експертум-АВЕ» щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 . З матеріалів справи вбачається, що листом ТОВ «Експертум-АВЕ» повідомило ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про те, що 03 березня 2016 року до компанії надійшла заява №ЦВ/16/0739, згідно якої їх спеціаліст мав провести огляд ТЗ «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 . Після дзвінків їх спеціаліста до представника власника транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , з`ясувалося, що автомобіль для огляду надаватися не буде, тобто, оглянути його не має змоги. Згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів п.5.1 проведення надалі будь-яких розрахунків та визначення матеріального збитку є неможливим. 18 березня 2016 року ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» направляло на адресу ОСОБА_4 телеграму №290 з проханням надати на огляд автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 . Листом від 01 липня 2016 року №12/2552 ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки останнім всупереч вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було забезпечено можливості провести огляд пошкодженого майна (транспортного засобу) та не було надано на огляд транспортний засіб «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 та відповідно не представилося можливим встановити розмір шкоди, яка була спричинена транспортному засобу, внаслідок ДТП. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Розділ ІІІ зазначеного Закону регулює порядок здійснення страхового відшкодування на території України, зокрема, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону, що регулює питання відшкодування шкоди, заподіяної третій особі). Статтею 35 вказаного Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Згідно з п.36.1 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Відповідно до п.33-1.1 ст.33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально. Статтею 32 вищевказаного Закону визначено виключний перелік випадків, з яких страховиком не відшкодовується спричинена шкода. Частина 2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування. Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Згідно з пунктом 33.3 статті 33 Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Відповідно до п.п.37.1.3 п.37.1 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Судом першої інстанції було вірно встановлено, що з боку ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» було вжито всіх можливих і необхідних заходів, спрямованих на проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: направлено телеграму №290 з проханням надати на огляд транспортний засіб; в телефонному режимі зв`язувався оцінювач (експерт) з проханням надати на огляд транспортний засіб, що підтверджується письмовими поясненнями експерта (оцінювача) ТОВ «Експертум-АВЕ» Євтушок Ю.В. від 21 лютого 2017 року. Однак, позивачем не було надано на огляд страховику транспортний засіб «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому, сторона позивача не надала до суду жодних доказів, які б підтверджували виконання її обов`язку щодо надання на огляд транспортний засіб, а також не надала доказів, які б підтверджували факт ухиляння ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» від проведення оцінки шкоди, завданої транспортному засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає взаємні кореспондуючі обов`язки страховика до потерпілого. Оскільки позивач не виконав покладені на нього Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язання, не надав пошкоджений автомобіль для огляду, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» було позбавлене можливості встановити розмір заподіяної шкоди, що є самостійною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було не взято до уваги звіт, складений СПД ФОП « ОСОБА_7 » від 07 березня 2016 року про оцінку транспортного засобу №1217, оскільки норми законодавства чітко визначають обов`язок потерпілої особи зберігати пошкоджене майно до його огляду страховиком. Підставою звільнення від цього обов'язку є не проведення огляду страховиком протягом 10 робочих днів (не з вини потерпілого) з дня отримання повідомлення. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про ДТП було подано 03 березня 2016 року, огляд пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 згідно акту огляду був проведений 07 березня 2016 року, тобто десятиденний термін після подання повідомлення про ДТП не закінчився. Відповідно проводячи огляд пошкодженого автомобіля, позивач не повідомив ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про проведення огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач надав для огляду страховику пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 та сам огляд транспортного засобу був здійснений 03 березня 2016 року уповноваженим працівником відповідача - ОСОБА_5 із застосуванням фотофіксації (фотографуванням) пошкоджень належного позивачу транспортного засобу вказаним працівником, колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_5 було перевірено виключно відповідність ідентифікаційних даних автомобіля вказаних у реєстраційних документах до даних на самому транспортному засобі для запобігання випадком страхового шахрайства на початковій стадії врегулювання події. ОСОБА_8 не була уповноважена ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на проведення технічного огляду КТЗ відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. По суті ОСОБА_8 здійснила підготовчі дії для подальшого огляду автомобіля кваліфікованим експертом/оцінювачем, а технічний огляд по факту не проводила. При цьому, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 має кваліфікацію оцінювача, експерта чи аварійного комісара та протокол огляду складеного за начебто проведеним нею оглядом автомобіля матеріали справи не містять. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що відповідачем не заявлялось клопотання про витребування доказів у відповідного мобільного оператора щодо підтвердження здійснення дзвінків позивачу щодо надання автомобіля на огляд, сторона позивача також не надала суду доказів щодо здійснених дзвінків, на спростування документів наданих відповідачем. Таким чином, позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх доводів та на спростування доказів наданих стороною відповідача. Колегія суддів вважає, що дії відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування є правомірними, а вимоги позивача про відшкодування шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем не було порушено вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат. За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, обґрунтовано виходив з відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: