LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС925/833/20

від 10.01.2022 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 925/833/20 залишити без руху до 31.01.2022…

УХВАЛА 10 січня 2022 року м. Київ Справа № 925/833/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С., розглянувши матеріали касаційної скарги Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Шполянські вісті" до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області про визнання незаконним рішення ВСТАНОВИВ: 24.12.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (повний текст складено 25.11.2021) у справі № 925/833/20, подана 24.12.2021 до Верховного Суду через електронну пошту. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 (повний текст складено 25.11.2021), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 15.12.2021 Проте, касаційну скаргу заявником подано до Касаційного господарського суду 24.12.2021, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку. При цьому у касаційній скарзі Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади Черкаської області зазначено, що отримано оскаржувану постанову засобами поштового зв`язку 07.12.2021 і додано копію конверта на підтвердження цього, у зв`язку з чим, на його думку, дана касаційна скарга подана з дотриманням процесуального строку. Разом з тим, колегія судів звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Таким чином зі змісту положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України убачається, що чинним законодавством встановлено строк на подання касаційної скарги, який складає двадцять днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення або виготовлення повного тексту. У разі подання касаційної скарги поза межами вказаного строку, однак протягом двадцяти днів з дня вручення заявнику такого судового рішення, він має право на поновлення зазначеного строку лише в разі подання відповідного клопотання. Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади Черкаської області, всупереч зазначеним вище нормам, не було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу), зокрема, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України). Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень. Оскільки скаржник, пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не обґрунтував чи є таке неправильне застосування та/ або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102,00 грн. Предметом позову у цій справі є одна немайнова вимога, а саме визнання незаконними рішень викладених в пунктах 1 та 2 оформленого рішення Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області № 56-35/VІІІ від 18.06.2020 року "Про скасування п.2.1. рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 30.08.2010 №234" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Ураховуючи зазначене, за подання касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити 2102, 00 грн х 200%= 4204, 00 грн. Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області не додала до касаційної скарги документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Таким чином, Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади Черкаської області необхідно сплатити судовий збір і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 4204, 00 грн за наведеними нижче реквізитами: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - Код банку отримувача (МФО): 899998 - Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007 - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 - Судовий збір (Верховний Суд, 055) - Призначення платежу: *;101 Крім того, відповідно до частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Водночас згідно з частиною першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Касаційну скаргу від імені Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області підписано Д. Коваль як "заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади". При цьому доказів, передбачених статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження повноважень Д. Коваль діяти від імені Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на відповідних умовах до касаційної скарги додано не було. Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, докази сплати судового збору, докази на підтвердження повноважень Д. Коваль та подати нову редакцію касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі № 925/833/20 залишити без руху до 31.01.2022, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай І. С. Берднік

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»