Постанова 4804 № 263/7197/21

22-ц/804/2740/21 263/7197/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „21" грудня 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 263/7197/21 Номер провадження 22-ц/804/2740/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Лопатіної М.Ю., Пономарьової О.М. за участю секретаря: Целовальник К.А. учасники справи : позивач - ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2021 року головуючого судді Шевченко О.А. зі складанням повного тексту судового рішення 20 вересня 2021 року по цивільній справі про зняття з реєстраційного обліку,- В С Т А Н О В И В : У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» (далі- ТОВ «ФК «Юніко Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради про зняття з реєстраційного обліку. Позов мотивований тим, що 05 вересня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391219000. Того ж дня між ними укладено договір іпотеки (нерухомого майна), посвідчений 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чичековою О.А., за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.4.6 договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщення, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. У порушення зазначеного пункту договору, ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 були зареєстровані у квартирі після укладення договору іпотеки, а саме 27 вересня 2008 року, без дозволу на проведення такої реєстрації, що порушує право ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», як іпотекодержателя. Крім того, Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради не виконало свої обов`язки в частині проведення відповідної перевірки підстав реєстрації та не прийняло рішення про скасування такої реєстрації, проведеної з порушенням вимог законодавства. Просили визнати протиправною бездіяльність Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради в частині проведення перевірки підстав реєстрації ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_1 ; визнати протиправною відмову Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради у знятті з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою : АДРЕСА_1 ; зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою. Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, про зняття з реєстраційного обліку - відмовлено. В апеляційній скарзі директор ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» Мажуга Д.Ю. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги, щодо порушення судом норм процесуального права зазначено, що судом двічі проігноровано клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Щодо залучення до участі у справі Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є позивачем або відповідачем у даній справі, а залучені до участі у справі, як треті особи, а отже процесуально вони не мають право подавати до суду заяви про залучення третьої особи до участі у справі.Також, в порушення п. 1 та п. 3 ст. 183 ЦПК України, судом долучено до матеріалів справи заперечення відповідача на позовну заяву, які не були направлені на адресу позивача, тим самим позбавивши позивача права надати свої заперечення на їх доводи. Зауважено, що в порушенні норм процесуального права судом першої інстанції з невідомих позивачу причин самостійно при відкритті провадження у справі змінено статус третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на відповідачів, при цьому в реєстрі судових рішень у справі ніяких ухвал щодо змін статусу сторін у справі не міститься. Щодо порушення норм матеріального права зазначено, що предметом спору у позові ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» до Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради є оскарження та визнання протиправною бездіяльності та відмови Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради, яка регулюється Правилами реєстрації місця проживання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року за № 2007. Щодо твердження суду проте, що власником квартири є ОСОБА_3 та тільки вона як власник має право користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, з посиланням на ст.ст. 316,317,319, ч. 1 ст. 575, ч. 2 ст. 586 ЦК України, зазначено, що з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що передача нерухомого майна в іпотеку не позбавляє іпотекодавця права розпорядження чи користування предметом іпотеки, проте, обмежує його у здійсненні певних дій, як то передача предмету іпотеку у користування, що передбачає обов`язкове отримання відповідної згоди іпотекодержателя. В запереченнях на апеляційну скаргу директор Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради Костромітіна С.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, зокрема зазначаючи, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводилась у 2009 році, на той час повноваження із реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб належали підрозділам Державної міграційної служби України. Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV ( редакція станом на 2009 рік) та постанови Кабінету Міністрів України № 985 від 28 липня 2004 року , для реєстрації місця проживання особа подає : 1) письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. 2) Паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання; 3) квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; 4) два примірники талона зняття з реєстрації;5) підстава для реєстрації місця проживання заявника/його неповнолітньої дитини за зазначеною адресою (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди). Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання заявника була потрібна, у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації. Згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім`ї була не потрібна у разі вселення до батьків їх неповнолітніх дітей. / Тобто, для реєстрації місця проживання осіб у 2009 році в житлове приміщення, яке перебувало в іпотеці, письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника не входила до переліку документів для реєстрації місця проживання особи. Заборонялось вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів, у разі якщо вони не входять до переліку необхідних для отримання послуги документів. З 04 квітня 2016 року повноваження з реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання перейшли до органів місцевого самоврядування, відповідно до пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг ». Рішенням Маріупольської міської ради від 19 травня 2016 року № 7/7-341 «Про внесення змін до структури та Положення про Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради», структурним підрозділом Маріупольської міської ради, на який покладені повноваження з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування мешканців м.Маріуполя, здійснює Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, з моменту відкриття приміщення нового Центру адміністративних послуг, а саме з вересня 2016 року. 02 березня 2016 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 207, якою затверджені правила здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб на території України (далі - Постанова). Відповідно до п. 18 Постанови для реєстрації місця проживання особа подає: 1) заяву за встановленою формою; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (паспорт громадянина України); 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання, адміністративний сбір стягується лише за одну послугу); 4) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 5) документи, що підтверджують право на проживання в житлі, до яких зокрема відносяться: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди); рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення; 6) визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього права на реєстрацію місця проживання. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї. Зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів, у разі якщо вони не входять до переліку необхідних для отримання послуги документів. 27 травня 2020 року до п.18 Постанови був доданий абзац, відповідно до якого у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи, додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Тобто, законодавством, що діяло у 2009 році та чиним законодавством на теперішній час, визначено механізм реєстрації місця проживання осіб в Україні, встановлено форми необхідних для цього документів, затверджено перелік документів, які фізична особа повинна подати органу реєстрації для проведення відповідних реєстраційних процедур. Департамент не несе відповідальності за дії, пов`язані із процедурою реєстрації місця проживання фізичних осіб, які проводилися органами реєстрації, посадовими особами чи службовими особами, які здійснювали повноваження до моменту передач їх Департаменту адміністративних послуг міської ради. Стосовно іпотечного кредиту та наявності у договорі іпотеки пункту, відповідно до якого іпотекодавець зобов`язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержавця. Цей пункт договору не відповідає нормам законодавства та переліку необхідних документів для реєстрації місця проживання, на момент його підписання сторонами у 2008 році. Власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є іпотекодавець ОСОБА_3 , особи зареєстровані за вищезазначеною адресою ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 є членами сім`ї власника та мають право користування житловим приміщенням в незалежності від передачі нерухомості в іпотеку, відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до Закону. Станом до 27 травня 2020 року надавати згоду від іпотекодержателя на реєстрацію місця проживання, у разі находження житлового приміщення у іпотеці, не входило в обов`язок власника житлового приміщення, а перевіряти інформацію щодо відсутності житла в іпотеці та наявності згоди від іпотекодержателя не входило в обов`язок органу реєстрації. 01 квітня 2021 року до Департаменту надійшла вимога щодо виселення та зняття з реєстрації вищезазначених осіб від ТОВ « ФК «Юніко Фінанс». Зазначили, що Департамент не є органом,який має повноваження на виселення осіб, ці повноваження покладаються на органи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, при примусовому виконанні судових рішень чи рішень інших органів (посадових осіб). Щодо питання зняття з реєстрації осіб, Департаментом була надана відповідь про неможливість проведення процедури зняття з реєстрації, у зв*язку з тим, що ця вимога суперечить діючому законодавству. Питання зняття з реєстрації осіб, регулюються п.26 Постанови та ст.7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (чинної редакції від 25 грудня 2019 року) ,якими чітко визначені підстави для зняття з реєстрації місця проживання та встановлений вичерпний перелік необхідних документів. Зняття з реєстрації ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 , за вказаною адресою можливо виключно у разі подання визначеного чинним законодавством переліку документів, до якого, в свою чергу, не входить вимога щодо виселення та зняття з реєстрації вищезазначених осіб від ТОВ «ФК «Юніко Фінанс». Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи той факт, що закон зворотної сили не має, Постанова не поширює свою дію на правовідносини, які виникли до дати її прийняття та оприлюднення, вимоги та твердження позивача щодо необхідності отримання згоди від іпотекодержателя для реєстрації вищевказаних осіб, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,яка також є законним представником неповнолітнього відповідача ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи щодо доводів апеляційної скарги наступне. Щодо ігнорування судом першої інстанції заяв про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій, звернуто увагу , що в ухвалі про відкриття провадження у даній справі Жовтневим районним судом було вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження, визначивши категорію справи, як малозначну. Щодо залучення до участі у справі Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, зазначено, що позов подано через систему «Електронний суд» за власним цифровим підписом і в позовній заяві зазначено учасників справи, а саме: відповідач 1 - ОСОБА_1 , відповідач 2 - ОСОБА_2 , відповідач 3 - Маріупольська міська рада Департамент адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання. Отже, зважаючи на це, відповідач ОСОБА_1 , як законний представник відповідача неповнолітнього ОСОБА_2 , маючи відповідні процесуальні права відповідача у справі, подала до суду клопотання про залучення до розгляду цієї справи Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, відповідно до ст,ст. 6, 7,155, 160 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» , оскільки предметом позову у цій справі є зняття з реєстраційного обліку неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради жодних заяв або заперечень до суду першої інстанції не надавала. З поданих через систему «Електронний суд « документів, вбачається, що скаржник сам не міг визначитись, хто є учасником цієї справи, хоча позовні вимоги в нього були тільки до Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання. Тому, твердження, що суд першої інстанції з невідомих позивачу причин самостійно при відкритті провадження у справі змінив статус третьої сторони ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на відповідача, не відповідають дійсності та спростовуються доказами у справі. Щодо тверджень про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зазначено, що на час реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира), а саме 27 лютого 2009 року, іпотекодержателем цієї квартири був АКІБ «УкрСиббанк», а отже надавати чи не надавати згоду на проведення реєстрації місця проживання у зазначеній квартирі скаржник не міг. Крім того, реєстрація ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у зазначеній квартирі ніяким чином не порушує право ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», як іпотекодержателя на користування та розпорядження предметом іпотеки на власний розсуд, оскільки таких прав у іпотекодержателя немає , ані за договором іпотеки, ані за Законом України «Про іпотеку». Власником квартири є іпотекодавець ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою № 270543839 від 14 серпня 2021 року. Тільки власник має право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 910/21160/16 зазначив, що право на позов в особи виникає після того, як відповідач порушить її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. У даній справі у позивача відсутнє право на користування та розпорядження предметом іпотеки на власний розсуд, а отже таке право не може бути порушене, оскільки його не існує. ОСОБА_1 та малолітній, на час реєстрації, ОСОБА_2 набули права користування зазначеною квартирою, як члени сім`ї власника ОСОБА_3 , відповідно до статей 29, 405 ЦК України, статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», та зберігають це право допоки є членами сім`ї власника квартири, незалежно від того, чи перебуває квартира в цей час в іпотеці. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 569/15332/17. Право користування членам сім`ї власника квартири не може ставитися в залежність від передачі нерухомості в іпотеку в силу закону. Отже, вирішення питання про зняття відповідачів з реєстрації місця проживання за вищезазначеною адресою залежить, зокрема, від вирішення питання про позбавлення їх права користування житлом, в якому вони зареєстровані або виселення із цього житла, однак такі вимоги у даній справі не заявлялись.Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 є одинокою матір`ю, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька № 00016945809 від 02 серпня 2016 року та копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , реєстрація малолітнього, на час реєстрації, ОСОБА_2 у зазначеній квартирі була проведена 27 лютого 2009 року за місцем реєстрації його матері ОСОБА_1 . Отже, станом на 27 лютого 2009 року - дата здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зазначеній квартирі, спеціальний Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не вимагав ніяких дозволів на реєстрацію від іпотекодержателя. Щодо прав скаржника, як іпотекодержателя, то наявність цих прав також наразі під питанням, оскільки на розгляді Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться справа № 760/20285/21 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», ПАТ «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , про визнання недійсним пункту 634 Додатку № 1 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» до договору № 2305/К/1 про відступлення прав вимоги, укладеного 16 вересня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11391219000 від 05 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк». Крім того, скаржником до позовної заяви не було додано жодних доказів, що ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» на цей час є зареєстрованим іпотекодержателем, а квартира, де зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досі обтяжена іпотекою. Щодо посилань скаржника на п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, де зазначено, що у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника, звернуто увагу суду, що зазначені Правила були затверджені 02 березня 2016 року, тобто вступили у законну силу через 7 років після реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . А пункт 18 зазначених Правил, на який і посилається скаржник, було доповнено новим абзацом взагалі у 2020 році, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 481, за приписами якого у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Отже, положення зазначених правил не розповсюджуються на цей спір, оскільки не діяли на момент реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у квартирі. До того ж, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 640/14809/20 було визнано незаконною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до правил реєстрації місця проживання» від 27 травня 2020 року № 481, на яку посилається скаржник, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначена постанова Шостого апеляційного адміністративного вступила в законну силу 28 вересня 2021 року. Отже, оскільки спеціальним Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не вимагалось на дату реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 лютого 2009 року згоди іпотекодержателя на реєстрацію членів сім`ї власника житла, то не було необхідності письмово звертатись до іпотекодержателя, на той час АКІБ «УкрСиббанк», за наданням такого дозволу. У відповіді на відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу , ТОВ « ФК» Юніко Фінанс», зазначили про незгоду з відзивом,просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ « ФК «Юніко Фінанс» задовольнити . У судовому засіданні апеляційного суду, проведеному в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системного забезпечення EasyCon, представник ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» адвокат Філатова О. С. підтримала доводи скарги . У судовому засіданні апеляційного суду, проведеному в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системного забезпечення EasyCon, відповідач ОСОБА_1 ,яка також діє як законний представник ОСОБА_2 , заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві,просила апеляційну скаргу залишити без задоволення,рішення суду першої інстанції залишити без змін. . У судовому засіданні апеляційного суду представник Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради Забавіна Д.А. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ,з підстав викладених у відзиві ,просила рішення суду залишити без змін,апеляційну скаргу товариства без задоволення . У судове засідання апеляційного суду представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради не з*явився,належним чином були повідомлені про дату,час і місце розгляду справи шляхом отримання телефонограми зареєстрованої в журналі телефонограм № 3.9-13 за № 2699 та шляхом отримання судової повістки,про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.32-33,36). Електронною поштою представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради Бартош Н.О. надала суду заяву про розгляд справи без її участі (т.2.а.с.74). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Обставини справи,встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції . З досліджених матеріалів справи вбачається,що 05 вересня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту за Правилами № 11391219000, за яким остання отримала від банку кредит в сумі 37 000 доларів США. 05 вересня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 також було укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Яичековою О.А., предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю іпотекодавця ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу предмету іпотеки,посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Чичековою О.А. 05 вересня 2008 року за реєстром № 5420,зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстраційним номером 3117808 згідно з витягом з Державного реєстру правочинів,виданим нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чичековоою О.А. 05 вересня 2008 року за № 6465884 . Відповідно до п.1.4 договору іпотеки , іпотекодавець свідчить,що предмет іпотеки жодним способом не відчужений, у спорі та під арештом (забороною) не перебуває,в оренду(лізинг) довірче управління не переданий. Іпотекодавець свідчить,що укладенням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб,а також у разі якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість в тому числі не порушені права дітей. Відповідно до п.2.4.6. договору іпотеки, іпотекодавець зобов*язаний не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. Даний пункт договору вважається дійсним тільки у випадках,якщо предмет іпотеки за цим договором є житлова нерухомість. 08 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором,відповідно до умов якого АКІБ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «ДельтаБанк» прийняв права вимоги за кредитами, у тому числі й за договором про надання споживчого кредиту за Правилами № 11391219000 від 05 вересня 2008 року та договором іпотеки від 05 вересня 2008 року, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 . Згідно договору № 2305/К/1 про відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року, ПАТ «Дельта банк» відступив ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» право вимоги, зокрема, за договором про надання споживчого кредиту № 11391219000 та іпотечним договором до нього. У відповідності до інформації, наданої Відділом аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 27 січня 2021 року № 099-99.06-09007, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 27 вересня 2009 року по час надання відповіді. Згідно відомостей Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 08 липня 2021 року № 099-99.02-16237 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 з 27 лютого 2009 року по теперішній час . Листом № 2 від 25 березня 2021 року ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» направило на адресу ОСОБА_1 ,яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимогу про виселення, зобов*язання звільнення від особистих речей та зняття з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,оскільки відповідно до відповіді Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 099-99.06-09007 від 21 січня 2021 року в квартирі АДРЕСА_3 ,що є предметом іпотеки за договором іпотеки,зареєстрований неповнолітній та вказане порушує права ТОВ «ФК « Юніко Фінанс» як іпотекодержателя . Згідно відповіді Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 16 квітня 2021 року № 03.08.2216 , на вимогу ТОВ «ФК « Юніко Фінанс» від 25 березня 2021 року № 1 щодо зняття з реєстрації міста проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено,що ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою з 27 вересня 2009 року по теперішній час. Рішенням Маріупольської міської ради від 19 травня 2016 року № 7/7-341 «Про внесення змін до структури та Положення про Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради « , повноваження у сфері реєстрації /зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи покладено на Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради . Зазначені функції Департамент почав виконувати з вересня 2016 року . До цього повноваження у сфері реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання фізичної особи здійснювали територіальні підрозділи Державної міграційної служби України в Донецькій області . Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється Законом України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, якою затверджені Правила реєстрації місця проживання та Департамент не має правових підстав для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси АДРЕСА_1 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції , посилаючись на ст.ст.41,47 Конституції України , ст.ст. 319,321 ЦК України,рішення Європейського суду з прав людини ,ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року ,ст.109 ЖК України,виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне . Мотиви та джерела права,з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Статтею ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною 1 ст. 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Відповідно до ч. 2 ст. 10 цього Закону іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором. Право користування об`єктом іпотеки може здійснюватися виключно на згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об`єкті, що є предметом іпотеки. Наведене свідчить, що власник квартири ( буднику) , який знаходиться в іпотеці вправі, відповідно до положень наведеного законодавства, реєструвати в ньому своїх рідних членів сім`ї (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такої квартири, обов`язок щодо чого передбачений ст. 9 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом. Згідно зі ст. 8 вказаного Закону, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його відповідно до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу). Абзацом 5 п. 18 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 « Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» , доповненої постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 27 травня 2020 року, визначено, що у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що власник нерухомого майна, що знаходиться в обтяженні та є предметом іпотеки, може використовувати його тільки за цільовим призначенням та розпоряджатися останнім тільки за наявності відповідної згоди іпотекодержателя. Як вказувалося вище, згідно відомостей Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради в реєстрі територіальної громади міста Маруполь за адресою : АДРЕСА_1 наявна інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27 лютого 2009 року та неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою з 27 вересня 2009 року по теперішній час. В той же час, згідно п. 2.4.6. Договору іпотеки від 05 вересня 2008 року , укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»,правонаступником якого є ТОВ « ФК « Юніко Фінанс» , та ОСОБА_3 , іпотекодавець зобов`язувався не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя. Даний пункт договору вважається дійсним тільки у випадках, якщо предметом іпотеки за цим договором є житлова нерухомість. Як убачається з матеріалів справи, реєстрація відповідачів ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була здійснена , після укладення договору іпотеки та без отримання згоди іпотекодержателя АКІБ «УкрСиббанк» . Водночас, згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Частиною 1 ст. 33 цього Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону. Згідно ч.3 ст.33 Закону, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Маріупольської міської ради , позивач , зазначав, що предметом спору є оскарження та визнання протиправною бездіяльність та відмову Департаменту у виконанні своїх обов*язків. При цьому, слід зазначити ,що позивач не зазначив, яким чином реєстрація ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в іпотечному майні квартирі порушує права чи інтереси ТОВ «ФК « Юніко Фінанс ». Посилання позивача в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі на те, що реєстрація ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 27 вересня 2008 року у квартирі здійснена з порушенням умов договору іпотеки,оскільки була проведена після його укладення ,порушує право ТОВ « ФК «Юніко Фінанс» як іпотекодержателя на користування та розпорядження предметом іпотеки на власний розсуд ,не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги , оскільки не надано доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_3 не виконує або неналежно виконує зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391219000 від 05 вересня 2008 року . Також, відсутні докази про наявність рішення суду або виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, чи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з положеннями ст.ст. 36-38 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом (ч.3 ст.109 ЖК України). Доводи позивача в суді першої інстанції та аналогічні твердження апеляційної скарги про те, що факт реєстрації особи у іпотечному майні без дозволу іпотекодержателя є доказом порушення права іпотекодержателя, залишаються без задоволення судом апеляційної інстанції, оскільки судовому захисту підлягають наявні порушені права. На думку суду апеляційної інстанції , реєстрація ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі, яка перебуває в іпотеці, не порушує прав позивача в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, так як вказані відповідачі не є власниками чи співвласниками приміщення, що перебуває в іпотеці, а лише мають право користування спірним жилим приміщенням як члени сім`ї власника. Реєстрація ОСОБА_1 та неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, жодним чином не збільшує ризиків, пов`язаних із реалізацією предмета іпотеки. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження. Відповідно до статті 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Отже, вирішення питання про зняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , залежить, зокрема від вирішення питання про позбавлення їх права користування житлом, в якому вони зареєстровані або виселення із цього житла. Однак, такі вимоги у справі,що розглядається , позивачем ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» не заявлялись та не вирішувались. Таким чином ,суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 листопада 2020 року у справі № 303/2972/19 , від 04 грудня 2019 року у справі № 235/9835/15-ц, від 06 серпня 2020 року у справі № 324/783/18-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 522/16225/17-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 713/1196/19-ц,а тому відповідні доводи апеляційної скарги ТОВ « ФК « Юніко Фінанс» не знайшли свого підтвердження. Судова практика у цій категорії справ є сталою. Підстав для відступлення від застосованих правових позицій апеляційний суд не вбачає. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, слід зазначити,що з досліджених матеріалів справи вбачається,що через систему «Електронний суд» за власним цифровим підписом 09 червня 2021 року ТОВ « ФК « Юніко Фінанс « подано позовну заяву до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Маріупольська міська рада Департамент адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання (т.1.а.с. 1-7). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 липня 2021 року відкрито провадження по цивільній справі № 263/7197/21 за позовною заявою ТОВ « ФК «Юніко Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Управління з оформлення папсортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради за правилами спрощеного позовного провадження ,з призначенням розгляду справи по суті на 06 вересня 2021 року (т.1.а.с.42). Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Цивільним процесуальним кодексом України передбачено,що відповідач є тією особою,на яку вказує позивач як на порушника свого права,та саме позивач,звертаючись з позовом до суду,визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Із змісту зазначених норм права слідує, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу, а саме, до закінчення підготовчого провадження у справі. Як убачається із матеріалів справи, позивачем та його представником таке клопотання у суді першої інстанції не заявлялось. Також,вбачається,що відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 і як законного представника відповідача ОСОБА_2 ,а також заперечення та клопотання, в тому числі і про залучення третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, надавалися суду першої інстанції через систему « Електронний суд « (т.1.а.с.45-59,72-86). На адресу суду першої інстанції за вих..№ 2108/20-1545 від 20 серпня 2021 року електронною поштою та 25 серпня 2021 року заказним листом від ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» надіслано відповідь на відзив у справі № 263/7197/21, зі змісту якого вбачається ,що ТОВ « ФК « Юніко Фінанс» як позивач зазначило : відповідач : ОСОБА_2 ,законний представник відповідач ОСОБА_1 ,треті особи : Служба у справах дітей Маріупольської міської ради відділ опіки, піклування та усиновлення , ОСОБА_3 ,де зазначають про отримання 17 серпня 2021 року відзиву ОСОБА_1 на позовну заяву.Вказані відповіді на відзив підписані директором ТОВ « ФК «Юніко Фінанс» Мажуга Д.Ю. (т.1.а.с.60-71,87-92). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької област від 06 вересня 2021 року за клопотанням законного представника відповідача ОСОБА_1 залучено до участі в справі Управління «Служба у справах дітей «Маріупольської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог (т.1.а.с.97). 07 вересня 2021 року від представника товариства адвоката Філатової О.С. надійшло клопотання про розгляд справи,що відбудеться 06 вересня 2021 року о 08 год.45 хв.у справі за позовом ТОВ « ФК`Юніко Фінанс» до Маріупольської міської ради Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання,треті особи : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку у режимі відео конференції через з використанням власних технічних засобів за допомогою системного забезпечення EasyCon (т.1.а.с.98-100). Особисто директором товариства 08 вересня 2021 року отримано повідомлення про розгляд справи 13 вересня 2021 року (т.1 а.с.101). 14 вересня 2021 року від представника товариства адвоката Філатової О.С. надійшло клопотання про розгляд справи,що відбудеться 13 вересня 2021 року о 08 год.35 хв.у справі за позовом ТОВ « ФК » Юніко Фінанс» до Маріупольської міської ради Департаменту адміністративних послуг Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання,треті особи : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку у режимі відеоконференції через з використанням власних технічних засобів за допомогою системного забезпечення EasyCon (т.1.а.с.121-124). Тобто,досліджені матеріали справи спростовують доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права . Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Доводи відзивів відповідачів на апеляційну скаргу заслуговують на увагу . Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Відповідно до положень частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, питання про розподіл судових витрат понесених позивачем за подання апеляційної скарги , апеляційний суд не вирішує. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» - залишити без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 06 січня 2022 року . Судді: