Постанова 4824 № 756/7614/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/7614/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/4134/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Оболонської районної в місті Києві державної адміністраціїна рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року у складі судді Майбоженко А.М., у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_2 , звернулася у суд із позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії. Позов обґрунтовано тим, що 20.10.2016 на підставі заяви позивачки Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, її та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 28.02.2020 рішенням прийнятим Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації було скасовано реєстрацію місця проживання позивачки та її сина на підставі того, що під час подання заяви про реєстрацію місця проживання від 20.10.2016 нею не зазначено, що на вищевказану квартиру накладено обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 15.11.2007. Вказано, що для реєстрації місця проживання у 2016 році позивачка надала до Відділу всі необхідні документи, для реєстрації свого місця проживання та сина, які передбачені законодавством України, будь яку, іншу інформацію вона надавати не повинна. Після подання скарги ОСОБА_2 . Державною міграційною службою України, була проведена перевірка та на адресу Відділу був направлений акт проведення перевірки відповідності до вимог законодавства факту скасування відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації проживання громадянки ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання від 26.08.2020, у якому зазначені дії визнані неправомірними та надано час для усунення виявлених порушень. Однак, порушення так і не були усунуті. На підставі цього, позивачка вважає рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 неправомірним та просить його скасувати. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задоволено. Скасовано рішення, прийняте Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.02.2020 року про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду таким, що прийнято без дослідження доказів, з неправильним застосуванням матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_2 . В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було правомірно проведено реєстрацію позивача та її сина у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дії останнього щодо скасування своїх реєстраційних дій 28.02.2020 є абсолютно обґрунтованими. Також вказано, що ОСОБА_1 є власником спірної квартири та розгляд даної справи впливає на його права та обов`язки, а тому вважає, що має бути залучений у справу як належний відповідач. Крім того, судом не було залучено як співпозивача ОСОБА_3 , якому виповнилося 18 років. В апеляційній скарзі Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація посилаючись на порушення норм процесуального права, не правильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент звернення позивачки про реєстрацію місця проживання існувало обтяження житла, що полягало у забороні власникові розпоряджатися та/або користуватися ним, зокрема шляхом реєстрації місця проживання фізичних осіб. Вказано, що спірна квартира була предметом іпотеки та реалізована на прилюдних торгах, переможцем яких 09.01.2020 є ОСОБА_1 , останній звернувся зі своєю заявою до відповідача вказавши, що є власником квартири, вказана інформація була перевірена та відповідно 28.02.2020 скасовано реєстрацію проживання позивачки та її сина, з одночасним скасуванням зняття з реєстрації попереднього місця проживання в іншій адміністративно-територіальній одиниці. У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_2 за змістом погоджується з рішенням районного суду першої інстанції. Представники Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час якого, судом повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд справи за їх відсутності. У судовому засіданні адвокат Бєлоус Л.В. в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу просить задовольнити та не заперечує проти задоволення апеляційної скарги Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,ОСОБА_2 та адвокат Соколов А.О. який діє в її інтересах та інтересах ОСОБА_3 просили апеляційні скарги залишити без задоволення. Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги такими, що підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, 15 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/3796/82/64377, згідно умов якого остання отримала від позивача грошові кошти в сумі 412 080 грн із розрахунку 12,75% річних строком до 15 листопада 2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/3796/82/64377 від 15 листопада 2007 року між цими ж сторонами було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., зареєстровано в реєстрі за № 2239. Предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 05 червня 2000 року на підставі наказу від 24 травня 2000 року № 650-С/К. 19 вересня 2008 року між цими ж сторонами був укладений кредитний договір № 22033127468, відповідно до умов якого банк надав позивачці кредит у сумі 61 855 Дол США строком на 120 місяців зі сплатою 15% річних. 19 вересня 2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки до кредитного договору № 22033127468, відповідно до умов якого іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з умов кредитного договору № 22033127468, шляхом передачі позивачем в іпотеку банку предмет іпотеки, який забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/3796/82/64377. 10 вересня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору №22033127468 про реструктуризацію кредиту, відповідно до умов якого тимчасово на періоди з 19 вересня 2010 року по 18 вересня 2011 року було зменшено розмір щомісячного платежу відповідача з остаточною датою погашення кредиту 19.09.2028. 23 листопада 2011 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору про зміну умов погашення кредиту, відповідно до якого тимчасово на періоди з 19 грудня 2011 року до 18 грудня 2012 року було зменшено розмір щомісячного платежу за кредитним договором. На підставі цієї угоди фактична заборгованість за сумою кредиту збільшилась на 15 календарний день з дня закінчення відстрочки сплати відсотків. А саме 03 січня 2013 року на суму залишкової заборгованості за відсотками. Вказані обставини встановлені постановою Київського апеляційного суду від 28.07.2021 у справі за №756/16790/13, якою залишено без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2014 у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2014 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 . Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів та за рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку предмета іпотеки, задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за кредитними договорами №014/3796/82/64377 від 15 листопада 2007 року № 22033127468 від 19 вересня 2008 року у розмірі 808 729 грн 40 коп. з визначенням початкової вартості предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 1 015 612 коп. 20.10.2016 року на підставі заяви позивачки Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, було зареєстровано її та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На момент вчинення таких дій позивачка була власником спірної квартири і мала безумовне право на користування та володіння нею. Її правомочності як власника щодо розпорядження квартири були обмежені іпотекою. Убачається, що ОСОБА_2 для реєстрації місця проживання надала всі документи необхідні, для реєстрації свого місця проживання та сина, які передбачені ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в редакції, чинній на момент вчинення таких дій. На момент укладання договорів іпотеки місце проживання неповнолітнього сина у спірній квартирі зареєстровано не було. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що судового рішення про позбавлення позивача житла не існує, що виключає можливість зняття з реєстрації без отримання попередньої згоди іпотекодержателя. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням (стаття 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання"). Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону. Порядок проведення реєстрації та зняття з реєстрації визначають також Правила реєстрації місця проживання, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №

207. У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року по справі № 755/14304/19 (провадження № 61-13059св20) зроблено висновок, що відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 26 Правил зняття з реєстраційного обліку відбувається за заявою самої особи та з інших визначених законом підстав, зокрема на підставі рішення суду. Зняття з реєстрації дійсно відбувається за заявою, однак лише тієї особи, яка бажає знятись з місця реєстрації. Заява подається особисто, або її уповноваженим представником. Зазначене підтверджується і самим текстом заяви про зняття з реєстрації місця проживання. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що чинне законодавство не забороняє новому власнику звернутися до відповідного органу реєстрації з заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи з наданням відповідних документів, які свідчать про припинення підстав на право користування такою особою житловим приміщенням чи відчуження житла. Такі висновки суду апеляційної інстанції спростовуються наведеними нормами законодавства. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції про наявність у позивача на праві власності іншого житла ніяким чином не впливає на правомірність дій відповідача щодо зняття останнього із реєстрації місця проживання за відсутності його особистої заяви або судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Аналогічні висновки містяться й у постанові Верховний Суд від 02 червня 2021 року у справі № 615/1011/19 (провадження № 1428св21). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 26 Правил зняття з реєстраційного обліку відбувається за заявою самої особи та з інших визначених законом підстав, зокрема на підставі рішення суду. У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2021 року по справі № 206/5355/18 (провадження №61-6714св20) зазначено, що: відповідно до пункту 1 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожній особі гарантується окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів позитивні зобов`язання "вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав" (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K., 21 лютого 1990 року). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення в справі Gillow v. the U.K., 24 листопада 1986 року), так і на наймача (рішення в справі Larkos v. Cyprus, 18 лютого 1999 року). Зняття з реєстрації відбувається за заявою особи, яка бажає знятись з місця реєстрації. Заява подається особисто, або її уповноваженим представником. Зазначене підтверджується і самим текстом заяви про зняття з реєстрації місця проживання. Під час судового розгляду не встановлено правових підстав для позбавлення її права користування спірною квартирою та відсутні підстави для зняття її з реєстрації місця проживання. Тобто відповідачем порушено законодавство, що регулює порядок зняття осіб з реєстраційного обліку, що дає підстави для задоволення позову у повному обсязі, що відповідатиме відновленню її порушеного права, оскільки її виселення відбулось за відсутності її згоди та відповідного судового рішення про виселення або про втрату нею права користування спірним житлом. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, оскільки судом належно проаналізовано норми права, які стали підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті та дійшла висновку, що районним судом правильно застосовано норми матеріального права у спірних правовідносинах та ухвалено рішення відповідно до встановлених обставин на підставі поданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер. Не приймає колегія суддів до уваги й доводи, щодо незалучення у якості відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки станом на день подачі позову 13.05.2021 син позивачки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 був неповнолітнім та залишався таким й до ухвалення рішення у справі 24.09.2021. До розгляду у справі ОСОБА_3 в якості співпозивача був залучений на стадії апеляційного розгляду. Що стосується не залучення ОСОБА_1 як відповідача по справі, то такий довід є необґрунтованим, оскільки вимоги позивача стосуються скасування рішення прийнятого Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією та поновлення її прав. Викладені в апеляційних скаргах доводи про незгоду з висновками суду першої інстанцій не підтвердилися під час розгляду справи. Відповідно до п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, апеляційний суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 28вересня 2022 року. Суддя-доповідач: Судді: