LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803213/3685/21

від 05.01.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ " залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1698/22 Справа № 213/3685/21 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондар Я.М., суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач-АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ " розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргуАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ " на ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2021 року, винесену суддею Поповим В.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2021,- ВСТАНОВИВ: В провадженні Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків. Ухвалою від 16.08.2021 позов прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 27.09.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, в якій АТ «ПІВДГЗК» просить зобов`язати ОСОБА_1 спростувати неправдиві відомості, вказані ним у первинній позовній заяві до АТ «ПІВДГЗК», а саме: щодо вчинення Товариством протиправного винного діяння шляхом навмисного створення небезпечних умов праці, які ніби-то спричинили виникнення моральних та душевних страждань у ОСОБА_1 . Спростування здійснити шляхом подання ОСОБА_1 до суду уточненого тексту позовної заяви, за виключенням абзаців, в яких зазначено про вчинення АТ «ПІВДГЗК» протиправних та винних дій, спрямованих на створення небезпечних умов праці та невиконання вимог законодавства з охорони праці. АТ «ПІВДГЗК» просив прийняти зустрічний позов та об`єднати його з позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків. Ухвалою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовлено у прийнятті зустрічного позову Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ОСОБА_1 про спростування неправдивих відомостей до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічна позовна заява повернута заявнику. АТ «ПІДГЗК», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження зустрічного позову. При цьому, скаржник зазначає, що вказана позивачем у позові інформація що саме підприємство винне у заподіянні ОСОБА_1 фізичної та моральної шкоди через створення шкідливих та небезпечних умов праці, а також не вжиття заходів полегшення або зменшення впливу шкідливих факторів на робочому місці є неправдивою та такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства, тому під час розгляду справи підприємство змушене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав шляхом подання зустрічного позову про спростування неправдивих відомостей. Скаржник зазначає, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 не надає суду жодних доказів, які б доводили причинно-наслідковий зв`язок між настанням професійного захворювання з протиправними діями Товариства, а лише посилається на загальні норми чинного законодавства, а саме Кодексу законів про працю, ЦК, Закон України «Про охорону праці», приписи Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4. Наголошує на тому, що наявність шкідливих факторів на робочому місці позивача зумовлюється відповідним видом діяльності Товариства та технологічним процесом обслуговування механічного устаткування, а не штучно створюється керівництвом Товариства задля «навмисного ушкодження здоров`я працівників», як це намагається представити ОСОБА_1 у своєму первісному позові. Скаржник вважає, що своїми діями, а саме поширення неправдивої інформації щодо навмисного створення небезпечних умов праці та невжиття заходів для зменшення негативного впливу шкідливих факторів на робочих місцях, ОСОБА_1 дискредитує ведення господарської діяльності підприємства, яка здійснюється у суворій відповідності з чинним законодавством та у спосіб визначений ним, тому дії позивача безпосередньо впливають на престиж та ділову репутацію Товариства, яка створювалась понад 65 років кропіткою працею мешканців регіону. Відповідач наголошує на тому, що обставини справи свідчать про те, що первісний позов та зустрічний позов є взаємопов`язаними та спільний їх розгляд є доцільним, оскільки задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України, оскільки переглядається ухвала зазначена у п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України. Суд першої інстанції, відмовляючи АТ «ПІВДГЗК» у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, виходив з того, що вимоги за зустрічним позовом та вимоги за первісним позовом не витікають з одних правовідносин, спільний розгляд позовів є недоцільним і від вирішення однієї позовної заяви не залежить вирішення іншої, окрім того зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу. Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не погоджується з доводами відповідача, викладеними у скарзі, з огляду на наступне. Згідно з нормами статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову. Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову. З викладеного вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди до АТ «ПІВДГЗК» за своїм змістом не є такими, що взаємопов`язані між собою, та виникли з різних правовідносин. Об`єднання даних вимог в одному провадженні ускладнюватиме розгляд справи. Відповідно до ч.1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, виходячи з принципів рівноправності, диспозитивності та змагальності сторін, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову. Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про повернення зустрічного позову заявнику, відмовивши у прийнятті до спільного розгляду з цивільною справою №213/3685/21 позовної заяви Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ОСОБА_1 про спостування неправдивих відомостей, оскільки викладені у зустрічному позові вимоги є по суті запереченнями проти первісного позову, які відповідач має право викласти у відзиві. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1 інстанції грубо порушені норми процесуального права, не заслуговують на увагу. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань, які б стверджували про те, що оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції постановлено без додержання норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ " залишити без задоволення. Ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Повний текст судового рішення складено 05 січня 2022 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»