Постанова 4852 № 160/4380/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4380/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кохана Валерія Миколайовича на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (головуючий суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кохана Валерія Миколайовича до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - Позивач) через свого представника адвоката Кохана Валерія Миколайовича звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - Відповідач), в якому просила: - визнати протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №1036-20/VII, прийняте 14.09.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1240 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації; - зобов`язати Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером №1222384000:01:002:1240, площею 2,0 га., яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.29.03.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду належним чином завірені копії додатків, доданих до позовної заяви для суду та для відповідача. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. 07 червня 2021 року Позивач подав до суду першої інстанції заяву про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмір 10000 грн. (а.с. 117-126). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду (а.с. 127-128). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року - скасовано. Адміністративну справу №160/4380/21 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с. 167-168). Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №160/4380/21 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Кохана Валерія Миколайовича до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (а.с. 176-177). Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених Позивачем судових витрат на правничу допомогу адвоката Кохана Валерія Миколайовича під час розгляду даної справи. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції не вірно здійснено оцінку наданим Позивачем доказам щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. та не враховано те, що між адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» та адвокатом Коханом В.М. укладено договір про залучення адвоката до виконання завдання від 12.03.2021 року б/н., у тому числі щодо представництва інтересів гр. ОСОБА_1 у спорі з Личківською сільською радою. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Так, відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України). Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України). Частина п`ята статті 134 КАС України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16, від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17. При цьому, суд зазначає, що недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. (ч. 9 ст. 139 КАС України). Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Так, судом апеляційної скарги встановлено, що фактично інтереси Позивача у даній справі представляв адвокат Кохан Валерій Миколайович, повноваження якого на подання позовної заяви підтверджені ордером серії ДП №2918/006 від 22.03.2021 року, виданим адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально (а.с. 7). Однак, у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Позивач вказує про те, що послуги з правової допомоги у даній справі останньому буди надані Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги №12-03-8/21 від 12.03.2021 року (а.с. 117). На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав до суду першої інстанції: - копію договору від 12.03.2021 року №12-03-8/21 (а.с. 119-121); - копію переліку та орієнтованої вартості послуг з надання професійної правової допомоги (а.с. 122-123); - копію акта приймання-передачі наданих послуг від 21.05.2021 року (а.с. 124); - копію звіту про виконання договору від 21 травня 2021 року (а.с. 125); - копію квитанції №КП-402/1 від 01.06.2021 на суму 10000 грн. (а.с. 126). Із аналізу наведених документів слідує те, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» укладено 12.03.2021 року договір про надання правової допомоги №12-03-8/21. 21.05.2021 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» погоджено звіт про виконання Договору №12-03-8/21 від 12.03.2021 року. Даним звітом передбачено наступні послуги Адвокатського об`єднання «Бірюк, Мігульов і партнери»: 1) Вивчення порушеного Клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами. Проведення аналізу нормативно-правової бази. 2) Проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою Клієнтом. 3) Підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 14.09.2020 року №1036-20/VII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номером 1222384000:01:002:1240 у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель комунальної власності. 4) Представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у Дніпропетровському окружному адміністративному суді (2 засідання). 21.05.2021 року між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бірюк Мігульов і партнери» погоджено акт приймання-передачі наданих послуг №12-03-8/21, відповідно до якого сторони погодили повне виконання послуг, зазначених у звіті від 21.05.2021 року, на загальну суму 10000,00 грн. 01.06.2021 року ОСОБА_1 сплачено 10000,00 грн. за надання правової допомоги, згідно Договору №12-03-8/21 від 12.03.2021 року, що підтверджується квитанцією №КП-402/1 від 01.06.2021 року. Однак, у жодному із наданих Позивачем до суду першої інстанції документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не зазначено про те, що перелічені у звіті від 21.05.2021 послуги надавались саме адвокатом Коханом Валерієм Миколайовичем. Більш того, Позивачем до суду першої інстанції не надавались і докази того, що адвокат Кохан Валерій Миколайович має будь-які відносини з Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери». Із зазначеного слідує те, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надану саме адвокатом Коханом Валерієм Миколайовичем Позивачем до суду першої інстанції не було надано жодного доказу. При цьому, посилання Позивача в апеляційній скарзі на договір про залучення адвоката до виконання завдання від 12.03.2021 року б/н та завдання №2 до вказаного договору, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на таке. Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В апеляційній скарзі Позивач не наводить обґрунтувань неможливості подання до суду першої інстанції договору про залучення адвоката до виконання завдання від 12.03.2021 року б/н та завдання №2 до вказаного договору, що свідчить про відсутність підстав для прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів. Таким чином, доводи Позивача про залучення Адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» адвоката Кохана Валерія Миколайовича до представництва інтересів ОСОБА_1 у даній справі не підтверджені належними та допустимими доказами, що свідчить про правильність висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому додаткове рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 08 вересня 2021 року підлягає залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кохана Валерія Миколайовича залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №160/4380/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов