Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 687/731/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 687/731/21 Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 28 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Чемерівці) Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Кочмара Ростислава Павловича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Чемерівці) Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Кочмара Ростислава Павловича, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27.10.2021 у задоволенні позов відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильно встановлені обставини справи та порушення норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що інспектор Кочмар Р.П. з початком розгляду справи не представився, а також не вказав місце і час розгляду справи. Працівник поліції не з`ясував всі обставини справи, не надав прямих доказів про те, за скільки саме метрів до повороту, позивач несвоєчасно подав сигнал покажчика повороту. Згідно статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» працівник поліції не попередив позивача, що ним ведеться відеофіксація розгляду справи. Постанова серія ЕАО №4666104 про адміністративне правопорушення від 21.08.2021 не містить відомостей яким чином зафіксовано факт вчинення правопорушення: ані про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), або іншими доказами, як то передбачено п.3 ч.3 ст.283 КУпАП. У зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, ухвалою суду від 14.12.2021 було відкладено розгляд справи на 21.12.2021 14:30 та зобов`язано Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області надати суду до 17.12.2021 оригінал або належної якості, придатну до прочитання, належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови серії ЕАО №4666104 від 21.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення ч.2 ст.122 КпАП України. 21.12.2021 сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд апеляційної інстанції ухвалою від 21.12.2021 перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Разом з тим, вказаною ухвалою суду зобов`язано Кам`янець-Подільське районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області надати суду до 17.12.2021 оригінал або належної якості, придатну до прочитання, належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови серії ЕАО №4666104 від 21.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення ч.2 ст.122 КпАП України. 24.12.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2021. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2021 серії ЕАО №4666104 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З вищевказаної постанови слідує, що позивач 21.08.2021 року о 01 год. 10 хв. в смт.Чемерівці по вул. Гусятинське шосе, керуючи транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом завчасно не подав сигнал покажчика повороту, а саме ближче 50 метрів до здійснення маневру, чим порушив п.9.4 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що із оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля, наданого відповідачем, встановлено, що позивач керуючи автомобілем «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , завчасно не увімкнув перед зміною напрямку руху лівий покажчик повороту за 50-100 м., а увімкнув його при здійсненні маневру, що свідчить про факт порушення п. 9.4 Правил дорожнього руху. Крім того, з доданого відеозапису вбачається, що капрал поліції ОСОБА_2 під час зупинки автомобіля представився гр. ОСОБА_1 та на його вимогу пред`явив посвідчення з інспектором Кочмаром Р.П., при цьому останній повідомив про суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, після чого на місці зупинки було складено постанову про адміністративне правопорушення, та вручено йому копію. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 9.2 "б" ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Згідно із пунктом 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Отже, порушення правил користування попереджувальними сигналами є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП. В статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведено перелік джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення, до яких, зокрема, належать показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Попередження правопорушника про те, що працівником поліції ведеться відеофіксація розгляду справи не є обов`язком працівника поліції. Колегія суддів зазначає, що доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на думку відповідача, є саме відеозапис наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву. Разом з тим, надаючи оцінку вказаному доказу (відеозапису), слід зазначити наступне. Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. З матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення. При цьому, колегія суддів зазначає, що в спірній постанові міститься графа: «до постанови додається», яка є не заповнена. Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис саме події порушення Правил дорожнього руху, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Отже наданий відповідачем відеозапис неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би підтверджував обставини, що зазначені в оскаржуваній постанові. Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.01.2019 у справі № 464/2309/17 та від 19.02.2020 у справі №524/1284/17. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Інших належних та допустимих доказів в розумінністатті 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду надано не було. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4666104 від 21.08.2021 складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, оскільки, у разі відсутності в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а постанова у справі про адміністративне правопорушення не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити. Відтак, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відповідно притягнення його до адміністративної відповідальності. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову шляхом скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4666104 від 21.08.2021 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, як встановлено судом, за подання позову до суду першої інстанції позивачем, згідно квитанції №075310 від 25.08.2021, сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., а за подання апеляційної скарги 1362 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2320825111.1 від 29.10.2021. З цього приводу колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду зазначає про обов`язковість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17. Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У вказаній постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір». Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн. Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становив 454 грн. Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становив 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 681 грн. Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 1135 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Постанову серії ЕАО №4666104 від 21 серпня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн.) Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.