LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд288/302/26

від 23.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 288/302/26 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Р.М. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 23 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕНА №6709050 від 22.02.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив докази та помилково дійшов висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що не здійснював перестроювання, повороту чи іншої зміни напрямку руху, а виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу. Також посилається на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що факт правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення. Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6709050 від 22.02.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 22.02.2026 о 20 год. 28 хв. у селищі Попільня по вул. Героїв Майдану Житомирського району Житомирської області позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зупинці не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку руху, чим порушив вимоги пункту 9.2 Правил дорожнього руху України. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за наведеною нормою необхідно встановити факт вчинення водієм відповідного маневру, з яким Правила дорожнього руху пов`язують виникнення обов`язку подання сигналу покажчиком повороту. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача. Із дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що після подання працівниками поліції сигналу про зупинку позивач виконав вимогу поліцейських та зупинив транспортний засіб. При цьому після зупинки транспортного засобу позивач увімкнув аварійну світлову сигналізацію відповідно до вимог пункту 9.9 «б» Правил дорожнього руху України, згідно з яким аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського. Разом з тим наданий відповідачем відеозапис не містить відомостей, які б підтверджували, що позивач здійснював перестроювання, поворот, розворот або іншу зміну напрямку руху, яка відповідно до пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху України зумовлювала виникнення обов`язку подання сигналу покажчиком повороту. Сам по собі факт здійснення зупинки транспортного засобу на вимогу працівника поліції не свідчить про вчинення водієм перестроювання, повороту чи розвороту, з якими пункт 9.2 «б» Правил дорожнього руху України пов`язує виникнення такого обов`язку. Колегія суддів також враховує дорожню обстановку та погодні умови, за яких відбувалась зупинка транспортного засобу, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Отже, наявні у справі докази не підтверджують об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення між позивачем та працівником поліції виникла конфліктна ситуація, внаслідок чого первинний примірник постанови був пошкоджений. Позивач послідовно стверджував, що після оформлення іншого примірника постанови йому не було надано можливості належним чином ознайомитися з її змістом та отримати копію постанови. Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими законом. Наведені обставини додатково свідчать про недотримання посадовою особою окремих процесуальних гарантій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях позивача всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини позивача не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 та статті 317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору за подання позову в сумі 665 грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги в сумі 998 грн 40 коп., а всього 1664 грн 00 коп., які підлягають стягненню на його користь. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 травня 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Постанову серії ЕНА № 6709050 від 22 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Житомирській області (м. Житомир, код ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ст. 272, 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»