Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 274/3770/22
від 24.11.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 274/3770/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Хуторна І.Ю. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 24 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Федорука Євгенія Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Федорука Євгенія Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови серії БАБ № 163798 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Сторони в судове засідання не з"явились. Відповідач причини неявки не повідомив. У день судового засідання, 24 листопада 2022 року, представником позивача подано клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, у зв"язку з його перебуванням в іншому судовому засіданні по іншій справі. Причини неявки позивача не повідомлені. Оцінюючи доводи клопотання, колегія суддів зауважує про скорочені строки розгляду даної категорії справ, визначені статтею 286 КАС України, що не дає можливості перенести апеляційний розгляд на іншу дату. Зокрема, відповідно до п.5 ч.3 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції зобов"язаний розглянути справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що постановою інспектора СРПП Бердичівського РВП Федорука Євгенія Ігоровича серії БАБ № 163798 від 28.07.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Відповідно до оскаржуваної постанови - 28.07.2022 о 00 год. 32 хв. у м. Бердичеві на перехресті вул. Садова - Здоров`я водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Santa FE», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2-б Правил дорожнього руху України. На долученому представником відповідача диску з відеозаписом події за участю ОСОБА_1 , зафіксовано факт керування останнім транспортним засобом «Hyundai Santa FE », державний номерний знак НОМЕР_1 , та процедуру проходження позивачем огляду на стан сп`яніння. Окрім того, з відеореєстратора вбачається, що водій, здійснюючи маневр повороту, не увімкнув на транспортному засобі відповідний покажчик про зміну напрямку руху. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що постанову серії БАБ № 163798 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з тих підстав, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки 28.07.2022 о 00 год 32 хв транспортним засобом не керував. Під час розгляду справи відповідач жодних доказів, який підтверджує факт вчинення правопорушення не надав. Прав йому не роз`яснювали, він не мав можливості скористатись правовою допомогою. У постанові не вказано, який саме пункт ПДР України він порушив. Відмовляючи в задоволенні позивних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду справи надано не було і судом таких обставин не встановлено. Судом першої інстанції не встановлено порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та враховує наступне. Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 9.2-б Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Частина 2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а так само порушення правил навчальної їзди. Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції встановлено, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів встановив факт вчинення позивачем правопорушення, що ставиться йому у вину, і законність складеної постанови, а саме, не подання позивачем, при зміні напрямку руху, сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху, що підтверджується відеозаписами з місця події. Окрім того, з відеозапису вбачається, що під час розгляду справи позивачу було роз`яснено права, передбачені чинним законодавством України та будь - яких клопотань позивачем не було заявлено. Доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано який саме пункт ПДР України він порушив, спростовуються копією постанови серії БАБ № 163798, яка містить посилання на підпункт "б" пункту 9.2 ПДР України Правил дорожнього руху України, порушення якого інкримінується позивачеві. Доводи позивача, що він не керував транспортним засобом, спростовано наявними у справі доказами, зокрема наданим відповідачем відеозаписом події. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вчинення позивачем правопорушення підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого також вбачається, що порядку складання оскаржуваної позивачем постанови повністю дотримано, зокрема, права позивачеві роз`яснено, його пояснення заслухано, на його прохання відеозапис на підтвердження вчинення порушення йому показано. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено належними доказами, що 28.07.2022 року дійсно мало місце порушення позивачем п. 9.2-б Правил дорожнього руху України, тобто був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. При цьому, суд не встановив порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає. В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні інкремінованого йому правопорушення. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та у відзиві на позов, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б вказували на порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.