LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд947/16296/21

від 03.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1075/21 Номер справи місцевого суду: 947/16296/21 Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.12.2021 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., за участю секретаря Чепрас А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї штраф у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір з розмірі 454 грн в дохід держави. З протоколу про адміністративне порушення серія ДПР18 №008333, складеного 10.05.2021 о 15 годині 49 хвилин вбачається, що 20.04.2021 о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керувала автомобілем «БМВ», н\з НОМЕР_1 , по вул. Академіка Вільямса в м. Одеса, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився зі згоди водія в закладі охорони здоров`я, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №000529, водій ОСОБА_1 перебувала в стані наркотичного сп`яніння, чим порушила п. 2.9А «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України. Не погодившись з постановою суду, захисник Морозов В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення. В апеляційній скарзі зазначено, що всупереч вимогам чинного законодавства розгляд справи відбувався незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв`язку з чим, постанова суду підлягає скасуванню. Суд не обґрунтував належним чином підстави для відмови у задоволенні клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, не надавши можливості реалізувати право на правову допомогу та порушив вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП. «Тест-смужка» за допомогою якого було проведено огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння не має сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, та такий тест не внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Вважає, що висновок від 27.04.2021 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є сфальсифікованим та таким що не відповідає дійсності. Експертизу було проведено з порушенням строків, які передбачені п. 9 розділу 2 Інструкції, адже працівники поліції доставили ОСОБА_1 , через 17 днів з моменту виявлення підстав для його проведення такої експертизи. Висновок щодо результатів медичного огляду від 27.04.2021 № 000529 не було складено безпосередньо після огляду на виявлення наркотичного сп`яніння, що є порушенням п. 20 розділу 3 Інструкції. Посилається на те, що письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою. Матеріали адміністративної справи та протокол про адміністративне правопорушення працівниками складені з наступними порушеннями: в матеріалах справи відсутня довідка про те, чи отримувала ОСОБА_1 посвідчення водія; не містяться повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася; відсутня довідка про відсторонення особи від керування транспортним засобом. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення скаржника та його адвоката, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до вимог п.п.2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008333 від 10.05.2021, яким зафіксовано дату, час, місце вчинення правопорушення, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 ; висновок КНП "ООМЦПЗ"ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000529, який складено у день події 20.04.2021 та заповнено згідно отриманих результатів 27.04.2021, за яким встановлено перебування у стані наркотичного сп`яніння; відеозаписом з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами. Згідно до п.п.6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Відповідно до протоколу про адміністративне порушення серія ДПР18 №008333 подія мала місце 20.04.2021 о 01 годині 00 хвилин, як видно з медичного висновку №000529 огляд був проведений 20.04.2021 о 02 годині 30 хвилин, тобто відповідно до встановленого порядку. Тривалість часу проведення огляду на права ОСОБА_1 не впливає, адже незважаючи на відстань в часі, огляд підтвердив перебування у стані наркотичного сп`яніння. Факт проведення огляду саме 20.04.2021 також підтверджений відеозаписом, долученим до справи, який був відтворений в судовому засіданні апеляційної інстанції. Відеозапис від 20.04.2021 також спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був одразу повідомлений результат, з яким вона категорично не погодилася та наполягала на його перевірці шляхом відібрання інших зразків матеріалу. Висновок був складений в присутності ОСОБА_1 та працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Висновок підписаний ОСОБА_1 з поміткою, про те, що вона зобов`язується з`явитись за результатом огляду 26.04.2021. Отже, доводи скарги про те, щоекспертизу було проведено з порушенням строків, які передбачені п. 9 розділу 2 Інструкції, адже працівники поліції доставили ОСОБА_1 , через 17 днів з моменту виявлення підстав для його проведення такої експертизи, не відповідають обставинам справи. Зміст висновку свідчить про те, що огляд був проведений 20.04.2021, а остаточно заповнений бланк 27.04.2021 по отриманні результату огляду. У призначенні повторної експертизи судом першої інстанції відмовлено. Водночас, наведені доводи не надають переконливих підстав піддавати сумніву висновок експерта. Відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 повідомлено про термін зберігання результатів експертизи, тому з часу отримання позитивного результату на стан сп`яніння, вона не була позбавлена можливості його перевірки і без звернення до суду. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи не є безперервним, а тому не може бути належним доказом у справі, на зміст висновків суду не впливає, оскільки містить інформацію щодо проходження огляду у закладі охорони здоров`я в тому об`ємі, який достатній для кваліфікації правопорушення. Не можуть бути підставою скасування постанови суду доводи про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки така обставина не може бути беззаперечною ознакою відсутності сп`яніння, адже висновок експерта у разі перебування особи у стані наркотичного сп`яніння може бути наданий через певний час, що і мало місце у випадку з ОСОБА_1 , та у будь якому випадку не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Склад правопорушення складає керування транспортним засобом у стані сп`яніння, з приводу перебування ОСОБА_1 саме в такому стані є висновок експерта, справжність результатів якого належними та допустимими доказами не спростована. Зважаючи на викладене, решта доводів скарги про недопит свідків, відсутність довідки про те, чи отримувала ОСОБА_1 посвідчення водія, не впливають на наявність складу правопорушення, а тому підставою для скасування постанови суду бути не можуть. Встановлено, що протокол складено 10.05.2021, проте така обставина, враховуючи виявлення порушення 20.04.2021 та отримання результатів висновку медичної установи 27.04.2021, не є підставою для звільнення від відповідальності. Доводи про те, що ОСОБА_1 двічі визнано винною за одне й те саме порушення, оскільки суд проігнорував клопотання про об`єднання справ в одне провадження, спростовуються змістом постанови суду у справі 947/15670/21, з якої видно, що 04.05.2021 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що стало підставою для складання протоколу про правопорушення, тобто в інший день. Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , однак таке не передбачено підставою для скасування постанови суду. Крім того, з постанови суду видно, що саме з вини представника ОСОБА_2 неможливо було забезпечити розгляд справи в режимі відеоконференції, в той час як відкладення розгляду справи без поважних причин впливає на строки розгляду справи про адміністративне правопорушення. Дотримання прав, передбачених ст. 268 КУпАП, було забезпечено ОСОБА_1 шляхом виклику її до суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції надав їй можливості бути присутньою в суді, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст.268 КУпАП правами. Подавши апеляційну скаргу, ОСОБА_1 отримала можливість довести відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, але доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції не надала. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни не встановлено. З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»