Постанова 4814 № 554/6934/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/6934/19 Номер провадження 22-ц/814/2281/21Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді Чумак О.В., суддів Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. за участю секретаря Гречка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 12 серпня 2021 року, постановлену суддею Блажко І.О., повний текст ухвали складено 12 серпня 2021 року, у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання вчинити певні дії. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з заявою в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі № 554/6934/19 за нововиявленими обставинами. У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на те, що після постановлення рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року та набрання ним чинності, а саме 15.01.2020 року, йому стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи. Так, 15.12.2020 р. на день народження онука ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 (дідусем ОСОБА_2 ) та з його слів йому стало відомо про те, що 28.07.2006 р. під час одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 передав подружжю 30 000,00 грн., які мали бути використані для пайової участі в будівництві нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . Оскільки в день укладення шлюбу ОСОБА_3 (відповідач, мати ОСОБА_2 , в інтересах якого ОСОБА_1 діє як законний представник) перебувала на 6-му місяці вагітності, то вказані кошти також призначалися для ще ненародженої дитини. В подальшому від зазначеного сімейного союзу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 . Тобто, на час розгляду справи не було відомо ні ОСОБА_1 , ні суду про таку обставину як здійснення передачі коштів ОСОБА_5 (батька відповідача) батькам свого онука на день укладення шлюбу, що були призначені для ще ненародженого онука ОСОБА_2 метою використання яких була пайова участь в будівництві того нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , право спільної сумісної власності на яке, позивач ОСОБА_1 , просив визнати за ОСОБА_2 . При цьому, йому стало також відомо про існування додаткової угоди від 01.08.2006 р., яка підтверджує факт пайової участі ОСОБА_3 (відповідача) та онука ОСОБА_2 в будівництві. 24.12.2020 р. на пошті ОСОБА_1 отримав лист від ОСОБА_5 , в якому була Постанова Верховного Суду від 13.08.2020 р. у справі №814/129/20. Заявник вважає, що вищевказані обставини мають юридичне значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про факт набуття онуком ( ОСОБА_2 ) права спільної сумісної власності батьків і дитини (стаття 175 СК України) на об`єкт нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1 ), який було придбано (побудовано) за рахунок спільних коштів батьків і дитини. Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - «Приватний клуб після реконструкції з надбудовою власної будівлі по проспекту Першотравневому 17-б», затвердженого рішенням виконкому Полтавської міської ради №55 від 07.03.2007 р., прийнято в експлуатацію нежитлову будівлю (приватний клуб), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 928,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585241153101. Вказаний вище об`єкт нерухомого майна будувався за рахунок спільних коштів подружжя та коштів онука ОСОБА_2 в сумі 30 000,00 грн., подарованих йому ОСОБА_5 . Таким чином, вищезазначені нововиявлені обставини, а саме подарунок ОСОБА_5 (батька відповідача) батькам свого онука на день укладення шлюбу, що були призначені для ще ненародженого онука ( ОСОБА_2 ), метою використання яких була пайова участь в будівництві того нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , є такими, врахування яких судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийняте, зокрема про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на вищезазначене нежитлове приміщення, яке визнати за ОСОБА_2 . Підтвердженням такої пайової участі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в будівництві зазначеного приміщення є додаткова угода від 01.08.2006 р., а самі обставини - заявою ОСОБА_5 , на яку послався Полтавський апеляційний суд в ухвалі, повертаючи заяву ОСОБА_5 про скасування рішення Третейського суду при асоціації підприємств альтернативної енергетики «Альтернатива» від 25.07.2006 р. та додаткового рішення цього суду від 04.08.2006 р. Про це зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.08.2020 у справі за № 814/129/20, а тому дані обставини є нововиявленими та вплинули б на зміст судового рішення, якби про цю обставину було відомо позивачу та суду. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строків на подання заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує, що 11.03.2020 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», відповідно до якої, з урахуванням змін та доповнень, на усій території України був установлений карантин з 12.03.2020 до 24.04.2020, який неодноразово був продовжений, останній раз Постановою Кабінету Міністрів України №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 22.07.2020 до вказаної постанови були внесені зміни, карантин продовжено до 19.12.2020 р. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. Заявник вказує, що він є громадянином похилого віку, згідно ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», у якій зазначається, що громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. У зв`язку з дією постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» та запровадження карантину по всій країні ОСОБА_1 не мав змоги пересуватися по м. Полтаві як особа похилого віку, що перебуває у групі найбільшого ризику щодо цієї респіраторної хвороби та знаходився на самоізоляції, так як погано себе почував, тому не мав можливості своєчасно звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Враховуючи епідемічну ситуацію, яка склалася на території України, у нього були об`єктивні перешкоди для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною та вказані обставини є поважними. У зв`язку з чим прохав поновити строк на перегляд судового рішення. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків і дитини, відмовлено. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків і дитини - відмовлено. З вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 , оскарживши її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана ухвала винесена передчасно, без з`ясування обставин, на які суд посилається як належним чином встановлені; вказує на неналежне трактування судом першої інстанції правових норм процесуального закону та прохає скасувати ухвалу суду від 12 серпня 2021 року, а справу направити до місцевого суду для розгляду. Зазначає, що 04.01.2021 р. Октябрський районний суд м. Полтави постановив ухвалу, якою його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій він прохає поновити строк на подання заяви, залишено без руху для сплати судового збору. 11.02.2021 р. судом відкрито провадження у справі відповідно до вимог ст. 426 ЦПК України, та в ухвалі зазначено, що відсутні підстави, які б на теперішній час перешкоджали відкриттю провадження за нововиявленими обставинами. Таким чином, строк на подання заяви про перегляд рішення було поновлено згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України та призначено розгляд справи, проте у зв`язку зі зміною складу суду справа була передана іншому судді, яка призначила судове засідання на 12.08.2021 р. 11.08.2021 р. він подав до суду заяву про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з хворобою та з проханням не розглядати справу без його участі. Між тим, суд постановив оскаржувану ухвалу, яку він вважає незаконною, внаслідок порушення норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого припинення розгляду справи та створення перешкод для захисту порушених прав у спосіб не передбачений законом. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі № 554/6934/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради, про визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , залишено без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишено без змін. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з заявою в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г.В. від 11.02.2021 р. відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків та дитини. Призначено розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на 23 березня 2021 року на 09 годину 00 хвилин в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (т.2 а.с.50, 51). В подальшому, 15.07.2021 року розпорядженням №1501 в.о. керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави Загорулько О.С. «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ» цивільну справу №554/6934/19 (провадження №8/554/3/2021) за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків та дитини передано до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу справи, у зв`язку з рішенням ВРП від 06.07.2021 про тимчасове відстрочення судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя (т.2 а.с.173). 15.07.2021 року згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями цивільну справу №554/6934/19 (провадження №8/554/3/2021) за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2019 р. у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків та дитини, - передано для розгляду судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. (т.2 а.с.174). Як вказувалося вище, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2021 року у складі судді Блажко І.О. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання права спільної сумісної власності батьків і дитини. Також відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами вищевказаного рішення. Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про пропуск строку на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.10.2019 р. суд першої інстанції послався на те, що про обставину, яку ОСОБА_1 вважає новвоиявленою, він дізнався у січні 2020 року. Наведені ним підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами не можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строку. Обставина, на яку посилається ОСОБА_1 , що була йому не відома, не є підставою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Та, враховуючи, що ухвалою суду від 11.07.2021 р. було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , який пропустив строк на подання такої заяви без поважних причин, місцевий суд дійшов висновків про відмову у задоволенні його заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Між тим, колегія суддів вважає такі висновки помилковими, з огляду на таке. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема, за наявності істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. У пункті 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що визначений абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК. При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до частини другої статті 362 ЦПК днем відкриття нововиявлених обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК, є день, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про наявність вказаних обставин. Якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена. Клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і заява про перегляд такого судового рішення (у разі поновлення пропущеного строку) розглядаються у різних судових засіданнях, оскільки при їх розгляді доведенню й дослідженню підлягають різні обставини, крім того, докази на їх підтвердження є різними. Встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. У статті 126 ЦПК України зазначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Аналіз положень, закріплених у ст. 424 ЦПК України, свідчить про те, що тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст.127 ЦПК України. При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Звертаючись до суду з вимогою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилається на Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, процесуальні строки, в тому числі передбачені ст. 424 ЦПК України для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, продовжуються на час дії такого карантину. Законом України від 18.06.2020 № 731-ХІ пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, яким продовжувалися строки на час дії карантину відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ, викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Як вказувалося вище, відповідно до ст. 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Суд першої інстанції встановив, що у клопотанні про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 чітко зазначив, що про нововиявлену обставину він дізнався у січні 2020 року. На час отримання ним постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.08.2020 р. у справі за № 814/129/20 позивач мав відповідне процесуальне право на звернення до суду з заявою та доказами, на який він посилається як на нововиявлену обставину. Положення Закону України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ не прийняті до уваги суду першої інстанції в силу дії Закону України 18.06.2020 № 731-ХІ, який набрав чинності 17.07.2020 р., а впровадження Кабінетом Міністрів України карантинних обмежень з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не було перешкодою заявнику ОСОБА_1 звертатися до суду шляхом подання відповідних документів в системі «Електронний суд». При цьому, судовий розгляд на підставі клопотання ОСОБА_1 могло б бути проведено у відкритому судовому засіданні з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконеренцзв`язку «EasyСon». Встановивши вказані обставини та проаналізувавши вищезазначені правові норми суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами не можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строку. Також суд першої інстанції послався на те, що наведена позивачем обставина, що була йому не відома, не є підставою у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Та, враховуючи, що ухвалою суду від 11.07.2021 р. було відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , який пропустив строк на подання такої заяви без поважних причин, місцевий суд дійшов висновків про відмову у задоволенні його заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Як вказувалося вище, згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 №4, якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України (діюча редакція п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України) строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена. Встановлений абзацом 2 частини першої статті 362 ЦПК України (діюча редакція п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України) трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що заява ОСОБА_1 подана з пропуском строку на звернення до суду, в порушення наведених норм процесуального закону постановив судове рішення, яким по суті відмовив у задоволенні заяви, що є підставою для його скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження за заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Також заслуговують на увагу колегії суддів посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд розглянув справу у його відсутність, тоді як ним подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою та з проханням не розглядати справу без його участі. Як убачається з матеріалів справи, 11.08.2021 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про перенесення судового засідання, яке призначене на 12.08.2021 р., на іншу дату, у зв`язку з хворобою. До заяви додані копії медичних документів, згідно яких у період з 06.07.2021 р. по 16.07.2021 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, а 10.08.2021 р. на плановому прийомі у сімейного лікаря КП «ЦПМСД № 3 Полтавської міської ради» (том 2 а.с. 181-183). Суд першої інстанції безпідставно не врахував надані заявником документи, які підтверджують поважність причин неявки до суду, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Також колегія суддів враховує, що за змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимоги щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (Рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2021 року. Скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження за заявою про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Висновки апеляційного суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, які наведені у постановах від 13.08.2020 р. у справі № 814/129/20, від 28.08.2020 р. у справі № 755/15620/17-ц. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , - задовольнити частково. Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 12 серпня 2021 року, - скасувати. Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради, про визнання права спільної сумісної власності батьків і дитини, - направити до Октябрського районного суду м. Полтави для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 жовтня 2019 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 24.12.2021 р. Головуючий О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Т.О.Кривчун