Постанова 4824 № 2-1137/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 2-1137/10 № апеляційного провадження: 22-ц/824/16283/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Войтенко Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І. секретар - Лащевська Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання по справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року, встановив: у березні 2019 року заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив видати дублікати виконавчих листів, виданих на виконання рішення Подільського районного суду м.Києва від 25 січня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором та судового збору та поновити строк для пред`явлення їх до виконання, посилаючись на те, що виконавчі листи було втрачено при пересилці виконавчою службою, що є поважною причиною пропуску строку. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року заяву було задоволено, видано дублікати виконавчих листів та поновлено строк для їх пред`явлення. Не погоджуючись із ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Вирішуючи питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив відповідний строк з поважних причин у зв`язку з втратою виконавчих листів, у зв`язку з чим є підстави для видачі їх дублікатів та поновлення строку. Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений із порушенням норм процесуального права та не відповідає встановленим у справі обставинам. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду від 25 січня 2010 року було задоволено позов АКІБ «Укрсиббанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 839,98 дол. США та судовий збір в розмірі 1 820 грн. На виконання вказаного рішення було видано виконавчі листи. У квітні 2010 року позивач ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до ВДВС Подільського РУЮ в м.Києві із заявами про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат. У листопаді 2017 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до Ірпінського МВДВС ГТУЮ у Київській області із запитами щодо ходу виконавчих провадження. З наданих у жовтні 2018 року відповідей вбачається, 14 листопада 2011 року та 13 травня 2011 року було винесено постанови про повернення виконавчих провадження на підставі п.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону в редакції, чинній на момент набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановления. Як вбачається з матеріалів справи рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2010 року набрало законної сили 09 березня 2010 року. Заяви про відкриття виконавчого провадження були подані стягувачем 06 квітня 2010 року. Пунктом 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій, встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Надані світлокопії відповідей Ірпінського міського ВДВС ГТУЮ в Київській області свідчать про те, що виконавчі документи були повернуті з підстав перешкоджання стягувача виконавчому провадження або нездійснення авансування, тобто з вини самого стягувача. При зверненні до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання заявником не було наведено підстав, за яких він був позбавлений можливості дізнатись про хід виконавчого провадження з моменту його відкриття і до листопада 2017 року. Представником ПАТ «Укрсиббанк» також не було обґрунтовано причин невжиття заходів, спрямованих на отримання інформації щодо здійснення виконавчих дій протягом семи років. Також матеріали справи свідчать про те, що заявник, не отримавши відповіді на запит щодо ходу здійснення виконавчого провадження. повторно звернувся до виконавчої служби лише через рік - у жовтні 2018 року. Сам по собі факт втрати виконавчих документів при пересилці їх стягувачу у 2011 році разом з постановами про їх повернення не свідчить про поважність причин пропуску строку для їх повторного пред`явлення до виконання. Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були. Крім того, пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що строк для пред`явлення виконавчих листів, про видачу дублікатів яких просить заявник, закінчився і підстави для його поновлення відсутні, а тому обставини втрати виконавчих документів не підлягають з`ясуванню. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу їх дублікатів. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення їх до виконання - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в частині вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. В частині вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання постанова оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2021 року. Головуючий Судді