Постанова 4875 № 922/3325/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/3325/19 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В. за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вх. №3199 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 (ухвалу постановлено суддею Чистяковою І.О. 29.09.2021 о 13:11 год., у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2021) у справі №922/3325/19 за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ до Вовчанського підприємства теплових мереж, м. Вовчанськ про стягнення 288928,60 грн ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/3325/19 (суддя Чистякова І.О.) заяву Вовчанського підприємства теплових мереж про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. №21932 від 20.09.2021) задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області від 08.04.2021 у справі №922/3325/19 в частині стягнення з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пені у розмірі 5382,24 грн, три відсотка річних у розмірі 8 051,25 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 31051,06 грн. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/3325/19 та винести постанову, якою відмовити Вовчанському підприємству теплових мереж у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон №1639) та Закону України «Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон №1730), в редакції змін, внесених Законом №1639. Так, на думку позивача, вищевказаними Законами змінено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості, зокрема, передбачено обов`язкове включення підприємств учасників у процедурі врегулювання заборгованості до Реєстру, при чому включення до Реєстру здійснюється за кожним кредитором окремо. Проте, боржник не включений до нього навіть за нормами попередньої редакції Закону №1730. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/3325/19, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 14.12.2021. 01.12.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13937), в якому він просить відмовити у її задоволенні, а ухвалу залишити без змін. Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 у зв`язку з непрацездатністю судді Фоміної В.О., яка входила до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке. АТ НАК Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Вовчанського підприємства теплових мереж, про стягнення 82929,60 грн. - 3% річних, 287466,84 грн. - інфляційних втрат та 144887,02 грн. - пені, а всього 515283,46 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між ними договору постачання природного газу від 09.09.2016 №2372/1617-ТЕ-32, в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 23.11.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2020 у справі №922/3325/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2020 прийнято справу №922/3325/19 до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. У подальшому позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №938 від 16.01.2021), яку ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2021 прийнято до розгляду. За змістом зазначеної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 288928,60 грн., у тому числі: пеня у сумі 140579,41 грн, 3% річних у сумі 25040,05 грн., інфляційні втрати у сумі 123309,14 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі №922/3325/19 позов задоволено частково, стягнуто з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь АТ НАК Нафтогаз України пеню у розмірі 5382,24 грн., 3% річних у розмірі 8051,25 грн., інфляційне нарахування у розмірі 31051,06 грн., а також судовий збір у розмірі 1393,87 грн. 08.04.2021 Господарським судом Харківської області у справі №922/3325/19 було видано відповідний наказ. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі №922/3325/19 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №922/3325/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021. 20.09.2021 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Вовчанського підприємства теплових мереж про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій відповідач просить суд визнати наказ Господарського суду Харківської області у справі №922/3325/19 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Вовчанського підприємства теплових мереж 5382,24 грн. пені, 31051,06 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 8051,25 грн. В обґрунтування заяви боржник посилається зокрема на те, що 29.08.2021 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021, яким було внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VІІІ. Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України №1730 нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються, зокрема, у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону. Враховуючи, що заборгованість у Вовчанського підприємства теплових мереж перед АТ «НАК «Нафтогаз України» станом на дату ухвалення рішення і станом на 01.06.2021 відсутня, тому, на думку боржника, відповідно до вимог ст. 7 Закону України №1730, відсутній обов`язок щодо сплати суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних зазначених у рішенні суду. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 08.04.2021 у справі №922/3325/19 в частині стягнення з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені у розмірі 5382,24 грн, трьої відсотків річних у розмірі 8 051,25 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 31051,06 грн. Надаючи правову кваліфікацію обставинами справи, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. 03.11.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії, який набрав чинності 30.11.2016 (далі Закон №1730). Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду. 29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 (далі Закон №1639), відповідно до положень якого неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону. З наведеного можна зробити висновок, що держава, визнаючи неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, із прийняттям Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" вчиняє дії, спрямовані на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування. Крім того, вказаним Законом №1639 внесено зміни до Закону №1730. Так, відповідно до ст. 1 Закону №1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), (до такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду), зокрема, є кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування. Згідно ст. 2 Закону №1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України №1730 для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов`язкового включення до реєстру. Статті 4, 5, 6 Закону України №1730 регулюють проведення взаєморозрахунків та реструктуризацію заборгованості. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (далі - реєстр), а також користування його даними. Так, відповідно до п. 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016. Статтею 7 Закону України №1730 передбачено, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений природний газ за договором відповідач розрахувався у повному обсязі до 01.06.2021. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина перша статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини першої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником основної частини боргу за спожитий природний газ до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. Отже, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 08.04.2021 у справі №922/3325/19 в частині стягнення з Вовчанського підприємства теплових мереж на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені у розмірі 5382,24 грн, трьох відсотків річних у розмірі 8051,25 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 31051,06 грн. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 без змін. Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі №922/3325/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 17.12.2021. Головуючий суддя О.О. Крестьянінов Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.В. Шевель