Ухвала КАС ВС № 500/72/21

УХВАЛА 13 грудня 2021 року Київ справа №500/72/21 адміністративне провадження №К/9901/42369/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №500/72/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування висновку та наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у січні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, у якому просив: - скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 , затвердженого наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2020 року №420-к, як такий що був виданий з грубими порушенням чинного законодавства України; - визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11 грудня 2020 року №436-к року «Про звільнення ОСОБА_1 », як такий що виданий з порушенням діючого законодавства України, у зв`язку із скасуванням висновку, вказаному у попередньому абзаці; - стягнути з на його користь середній заробіток (середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи) за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі; - зобов`язати Дерпродспоживслужбу України поновити його на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 22 листопада 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №500/72/21 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 11, частини першої статті 22 Закону №889, пункту 8 Розділу «Прикінцеві положення» Закону №553-ІХ, підпункт 21 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667, підпункту 5 пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №209 від 12 квітня 2017 року, пункту 11 Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року №159. Указує на незастосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 56 Закону №889, постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», Додатку 4 до Порядку №640, пункту 37 Порядку № 640, в частині обов`язковості проведення співбесіди та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування указаних норм у подібних правовідносинах. Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. У тексті касаційної скарги заявник, серед іншого, указує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах №826/11855/18, №120/78/20-а, №480/4987/19, №640/31884/20, що за змістом відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Також, Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права, яку застосовано судами попередньої інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Тобто, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Верховний Суд зазначає, що скаржник у касаційній скарзі цитує окремі абзаци указаних постанов Верховного Суду, однак не наводить обґрунтування подібності таких правовідносин із цією справою, що не узгоджується з положеннями частини четвертої статті 328 КАС України. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання позивача на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 287, 328-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №500/72/21. Витребувати з Тернопільського окружного адміністративного суду матеріали справи №500/72/21. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду