Постанова 4857 № 500/72/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/72/21 пров. № А/857/15041/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Большакової О.О., Гінди О.М., за участі секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (суддя - Баранюк А.З., м. Тернопіль, повне судове рішення складено 01 липня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування висновку та наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлення на роботі,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у січні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, у якому просив: скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 , затвердженого наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2020 року № 420-к, як такий що був виданий з грубими порушенням чинного законодавства України; визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11 грудня 2020 року №. 436-к року «Про звільнення ОСОБА_1 », як такий що виданий з порушенням діючого законодавства України, у зв`язку із скасуванням висновку, вказаному у попередньому абзаці; стягнути з на його користь середній заробіток (середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи) за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі; зобов`язати Дерпродспоживслужбу України поновити його на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік відносно ОСОБА_1 проведено суб`єктом призначення не об`єктивно, із застосуванням оціночних понять довільного трактування, які в багатьох випадках взагалі не мали відношення до поставлених завдань та не відповідають критеріям оцінювання. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства України, у зв`язку з чим його подальше звільнення з посади посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на підставі вказаного висновку є незаконним. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №500/72/21 в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що 09 грудня 2020 року наказом Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 420-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспожирслужби у 2020 році, відповідно до якого позивачу було виставлено негативну оцінку. Однак виставлення відповідачем негативної оцінки є необґрунтованим, оскільки завдання ОСОБА_1 були виконані своєчасно, інколи - завчасно. Досягнутий результат позивача є високим, про що свідчать статистичні дані, а також наявний фактор перевиконання цих завдань. Завдання виконанні з великим ступенем самостійності, ініціативності; робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Також протягом 2020 року позивачем успішно пройдено професійне навчання. З огляду на вказане, суд першої інстанції залишив поза увагою, що оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік проведено суб`єктом призначення не об`єктивно, із застосуванням оціночних понять довільного трактування, які в багатьох випадках взагалі не мали відношення до поставлених завдань та не відповідають критеріям оцінювання. Таким чином, звільнення позивача на підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, затвердженого Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби» є незаконним. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подала відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Інші учасники справи правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. На адресу апеляційного суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області та представника позивача. Разом з тим, вказані клопотання відповідачів не можуть бути задоволені, оскільки наведені в них причини неможливості прибуття в судове засідання суду апеляційної інстанції (зайнятість в інших судових засіданнях, перебування представника відповідача в період з 04 по 17 жовтня 2021 року у відпустці) не є поважними. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що про дату, час та місце судового розгляду учасники справи були повідомлені своєчасно. Крім того, 13 жовтня 2021 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду було задоволено клопотання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, то таке також є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що клопотання про відкладення подано представником позивача 19 жовтня 2021 року в день судового засідання; позивач, враховуючи неможливість явки представника, також не з`явився на апеляційний розгляд справи, про причини відсутності не повідомив. З огляду на вказане, апеляційний суд розцінює клопотання представника позивача, яке подане в день судового розгляду справи, як зловживання процесуальними правами. Таким чином, учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.01.2017 № 25-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. ОСОБА_1 28 грудня 2019 року було визначено та погоджено 5 завдань та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2020 рік державному службовцю. а саме: 1) організація ефективної роботи головного управління Держпродспоживслужби в області; 2) забезпечення управління персоналом; 3) створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку; 4) забезпечення виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020р.; 5) налагодження обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизація (т.1, а.с.121-123). За результатами проведення щорічного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік, ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, що підтверджується Висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, затвердженого Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби» (т.1, а.с.124-126). ОСОБА_1 09.12.2020 було ознайомлено із результатами виконання завдань . На підставі вищевказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було видано наказ Держпродспоживслужби від 11.12.2020 № 436-к «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно якого позивача було звільнено з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» . Після ознайомлення із висновком та результатами виконання завдань позивач звернувся до Голови Держпродспоживслужби України із скаргою про скасування оскаржуваного висновку (т.1, а.с.139-140). Листом Держпродспоживслужби України від 30.12.2020 № 24.3-6/1/7682 позивачу було повідомлено про його звільнення на підставі наказу Держпродспоживслужби від 11.12.2020 № 436-к. Вважаючи вищевказані висновок та наказ про звільнення незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника, а тому суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №

640. Так, як процедура оцінювання відповідає вимогам Порядку №640, тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача. Щодо решти позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то такі є похідними від позовної вимоги про скасування наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби», у зв`язку з чим задоволенню не підлягають. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовано Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами і доповненнями) (далі Закон №889-VIII). Згідно з частиною першою статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Згідно з частинами другою, третьою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дії норм законодавства про працю поширюються на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Відповідно до частини шостої, восьмої статті 11 Закону № 889-VIII, якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду. Частиною першою, другою статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно з частиною третьою, четвертою статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. При цьому, приписами частин п`ятої - одинадцятої статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначено Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640, який поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» (із змінами і доповненнями) (далі Порядок №640). Пунктом 2 Порядку №640 передбачено, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. У контексті положень пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Відповідно до пункту 5 Порядку №640 державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). Згідно з пунктами 6-13 Порядку № 640 служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі підготовку проектів наказів (розпоряджень) про: визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», із списком державних службовців; затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В». Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, на якого покладено виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, проводиться за тією посадою державної служби, яку він займає. У разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному або якісному вираженні. Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників. Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника. Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року: у разі призначення (переведення) на посаду державної служби або виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього порядку, - протягом десяти робочих днів після такого призначення (переведення) або виходу на роботу; у разі проведення повторного оцінювання - протягом п`яти робочих днів після завершення такого оцінювання (крім випадку отримання негативної оцінки за результатами повторного оцінювання). Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року. Пунктом 33 Порядку № 640 передбачено, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Згідно з пунктом 38 Порядку №640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В , за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Відповідно до пункту 39 Порядку №640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Додатком 4 до Порядку №640 визначено Критерії виставлення балів, зокрема: «не підлягає оцінюванню» - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізів нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано. У справі встановлено, що підсумковий середній бал за результатами оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік ОСОБА_1 становить 2.2, тобто позивач отримав негативну підсумкову оцінку. Надаючи правову оцінку висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, який обіймав посаду державної служби категорії «Б» у 2020р., колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у вказаному документі наявні належне мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача. Так, в основу критеріїв оцінки результатів виконання завдань покладено чіткі очікувані (на початку року) показники досягнення результатів роботи відповідно до стратегічних цілей державної установи та працівника. При аналізі результативності праці враховано реальне навантаження на працівника, фактори, які впливають на виконання покладених на службовця функцій, компетентність та виконавська дисципліна, а також відповідальність за управління людськими ресурсами, аналітичні навички, тощо. Такий висновок слідує із змісту обґрунтувань оцінювання. Разом з тим, доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до незгоди з отриманими балами. Позивач вказує, що ним виконано всі завдання та ключові показники у повному обсязі та належним чином, що підтверджується інформацією про досягнуті результати (т.1., а.с.146-150), Планом заходів щодо усунення виявлених проблем та задоволення виявлених потреб персоналу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (т.2, а.с. 19), Аналітичними звітами визначення рівня залученості персоналу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області у 1 та 3 кварталі 2020 року (т.2, а.с. 20-43), Медіа звітом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (т.2, а.с. 49-145), наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 28.12.2018 № 221-од «Про створення консультаційних центрів з питань захисту прав споживачів» (т.2, а.с. 171-172), відомостями та сертифікатами про професійне навчання (т.3, а.с. 64-69), протоколами спільного засідання постійних комісій Тернопільської ради від 28 січня 2021 року (т.3, а.с. 142-149), інформацією відповідача2 від 20.05.2021 (т.4, а.с. 59-64), листом Тернопільської міської організації «Захист прав споживачів» (т.4, а.с. 160) та іншими долученими до справи матеріалами. А тому, отримані ним негативні оцінки не відповідають Критеріям виставлення балів та принципам проведення оцінювання. При цьому, в апеляційній скарзі позивач покликається на порушення процедури оцінювання результатів службової діяльності позивача, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення, однак на підтвердження таких обставин суду не подано належних та допустимих доказів. Не встановлено таких порушень і в ході апеляційного розгляду справи. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач неналежно виконав свої завдання з підстав наведених у результатах виконання завдань (т.1, а.с.50-57), що підтверджується поясненнями Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (т.4., а.с.11-32), наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 13.05.2020 № 41-од «Про проведення службового розслідування» (т.4, а.с.121-122), протоколом наради начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 з керівниками структурних підрозділів від 24.07.2020 (т.4, а.с.123-128), а тому позивач був оцінений саме у такий спосіб. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника, у зв`язку з чим суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів, та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640, а тому позовні вимоги про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача задоволенню не підлягають. Частиною 1 ст.87 Закону №889-VIII передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу; встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Враховуючи те, що позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, тому такі також не можуть бути задоволені. Щодо решти аргументів апелянта, то апеляційний суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10 лютого 2010 року). Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №500/72/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова О. М. Гінда Повне судове рішення складено 20 жовтня 2021 року