Постанова 4851 № 591/8169/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 р. Справа № 591/8169/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2021, суддя Сидоренко А.П., вул. Академічна, 13, м. Суми, 40030, по справі № 591/8169/21 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ВСТАНОВИВ: Позивач, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд продовжити строк затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 строком на шість місяців, починаючи з 18 листопада 2021 року до 18 травня 2022 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2021 по справі № 589/1977/21 про примусове видворення за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 та затримання його строком на 6 місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, 18.05.2021 відповідача поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Граничний термін перебування відповідача 6 місяців в Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні спливає 18 листопада 2021 року. Після вжиття УДМС у Сумській області заходів щодо ідентифікації та забезпечення примусового видворення відповідача за межі території України, 26 жовтня 2021 року позивачем повторно направлено лист до консульської установи з питанням документування відповідача паспортним документом і можливості звільнення останнього від сплати консульського збору. Однак, на даний час відповіді від Генерального Консульства Російської Федерації в Одесі до консульського округу обслуговування якого належить Миколаївський ПТПІ і досі не отримано. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив продовжити строк затримання позивача. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає про безпідставне неврахування судом першої інстанції, що у період перебування відповідача у Чернігівському ПТПІ та Миколаївського ПТПІ УДМС у Сумській області вжито відповідні заходи щодо ідентифікації та забезпечення примусового видворення відповідача за межі території України. Однак на даний час відповіді про документування паспортним документом від Генерального Консульства Російської федерації в Одесі, до консульського округу обслуговування якого належить Миколаївський ПТПІ, і досі не отримано. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.12.2021 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня 2021 року у справі № 589/1977/21 вирішено примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ; затримати строком на 6 місяців відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (а.с.6-10). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 травня 2021 року у справі №589/1977/21 залишено без змін (а.с. 11-19). Рішеннями судів у зазначеній вище справі встановлено такі обставини. Із постанови про накладення адміністративного стягнення, серія ПН МСМ №000590, винесеної начальником Шосткинського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 26 лютого 2021 року, вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень 00 копійок. Крім того, 26 лютого 2021 року Шосткинським міським відділом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення №1 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , яким його зобов`язано покинути територію України у термін до 27 березня 2021 року. Дане рішення відповідач отримав під розписку 26.02.2021 року, проте у добровільному порядку у встановлені строки не виконав його. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні документи на право перебування на території України, відсутність бажання звернутися до ДМС із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідач підлягає примусовому видворенню за межі держави Україна. УДМС у Сумській області вжито наступні заходи щодо ідентифікації та забезпечення примусового видворення відповідача за межі території України. 20 травня 2021 року позивачем направлено до Посольства Російської Федерації в Україні лист № 5901.10-3481/59.3-21 з проханням підтвердження факту належності відповідача до громадянства Російської Федерації та надати документи для повернення його до країни походження (а.с. 20). В додатку до листа направлено заяву про видачу свідоцтва на в`їзд (повернення) в РФ, заяву про проведення перевірки належності до громадянства, опитувальний лист, копії заяви про видачу паспорту та фотокартки. 20 травня 2021 року відповідачемзаповнено опитувальний лист та заява про видачу свідоцтва на повернення до країни походження (а.с. 22-23), а також підготовлена заява про видачу свідоцтва на в`їзд (повернення) до Російської Федерації (а.с. 24-25). 04 червня 2021 року позивачем до Чернігівського ПТПІ направлено лист №5901.10- 3841/59.3-21 з проханням сприянням у написанні ОСОБА_1 заяви про звільнення від сплати консульського збору (а.с. 26). 15 червня 2021 року позивачем до Посольства Російської Федерації в Україні направлено лист № 5901.10-4178/59.3-21 разом з заявою ОСОБА_1 про звільнення його від сплати консульського збору (а.с. 27, 28). 16 липня 2021 року УДМС у Сумській області до Департаменту консульської служби МЗС України направлено лист № 5901.10-5096/59.3-21 з проханням підтвердження факту належності відповідача до громадянства Російської Федерації та надати документи для повернення його до країни походження (а.с. 29). 19 липня 2021 року УДМС у Сумській області до Посольства Російської Федерації в Україні направлено лист № 5901. 10-5115/59.3-21 з проханням підтвердження факту належності відповідача до громадянства Російської Федерації та надати документи для повернення його до країни походження (а.с. 30). Консульський відділ Посольства Російської Федерації в Україні листом від 27 липня 2021 за вих. № 4244 повідомив про проведення додаткових перевірок факту наявності/відсутності у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації (а.с. 31). 11 серпня 2021 року позивачем на адресу Посольства Російської Федерації в Україні направлено лист № 5901.10-5865/59.3-21 з проханням підтвердження факту належності відповідача до громадянства Російської Федерації та надати документи для повернення його до країни походження (а.с. 32). 31 серпня 2021 року позивачем отримано відповідь Посольства Російської Федерації в Україні за вих. № 5122, відповідно до якого, Консульський відділ готовий документувати ОСОБА_1 паспортом гр. Російської Федерації. Для оформлення вказаного документа йому необхідно особисто звернутись до консульського відділу (або під час чергового виїзного консульського обслуговування) з заявою, а також надати: 4 фотокартки 3,5*4,5 на світлому фоні, сплатити консульський збір - 840 грн., або заяву про звільнення від сплати такого збору. Строк оформлення паспортного документа становить 3 (три) місяці (а.с. 33). 13 вересня 2021 року Миколаївським ПТПІ на адресу УДМС у Сумській області направлено лист № 4877.5/541-21 разом з заявою ОСОБА_1 від 10 вересня 2021 року, відповідно до якої, останній виявив своє бажання придбати квиток та зробити ПЛР тест за власні кошти (а.с. 34, 35). 20 вересня 2021 року відповідачем на ім`я директора Миколаївського ПТПІ повторно подано заяву, відповідно до якої, виявив бажання придбати квиток до РФ за власний кошт та пройти тест на коронавірус за власні кошти (а.с. 36). Також, 20 вересня 2021 року УДМС у Сумській області до Генерального Консульства Російської Федерації в Одесі направлено лист № 5901.10-6876/59.1-21 з питання документування гр. РФ ОСОБА_1 свідоцтвом на повернення (а.с. 37). 18 жовтня 2021 року УДМС у Сумській області отримано відповідь Консульського відділу Посольства Російської Федерації в Україні від 14 жовтня 2021 року № 5933, що надана на лист Управління № 5901.105865/59.3-21, відповідно до якого в черговий раз повідомляється, що за результатами проведеної перевірки Консульський відділ Посольства готовий документувати відповідача паспортом, який засвідчує особу громадянина РФ за межами території Російської Федерації. Зазначається про те, що для оформлення вказаного документу відповідачу необхідно особисто (в тому числі в супроводі працівників ДМС України) звернутися до консульського відділу з заявою (або під час чергового виїзного консульського обслуговування), а також надати відповідні документи (а.с. 38). 26 жовтня 2021 року позивачем направлено лист № 5901.10-7863/59.1-21 до Генерального Консульства Російської Федерації в Одесі з питанням документування відповідача паспортним документом (а.с. 39), а також лист № 5901/10- 7860/59.1-21 до Генерального Консульства Російської Федерації в Харкові з питанням документування відповідача паспортним документом і можливості звільнення останнього від сплати консульського збору (а.с. 40). Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, що позивачем не доведено. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником Управління ДМС України в Сумській області було надано до матеріалів справи копію свідоцтва на повернення ОСОБА_1 до Російської Федерації та акт приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, з яких вбачається, що відповідач 23.11.2021 був видворений за межі території України. Дослідивши правомірність продовження строку затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, колегія суддів виходить з наступного. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі по тексту - Закон №3773). Відповідно до ч.4 ст.30 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Пунктом 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1110(далі по тексту Положення №1110), визначено, що пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт тимчасового перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства. Згідно з п.5 Положення №1110 іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію. Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, цей строк може бути продовжений, але не більш як до вісімнадцяти місяців. Про продовження строку тримання не пізніше ніж за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства. Статтею 289 КАС України передбачені особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства. Згідно з ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. У відповідності з ч.ч. 11-13 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. З аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що продовження строку затримання застосовується адміністративним судом виключно у разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.08.2019 року у справі №743/1263/17, від 17.01.2019 року у справі №743/1240/17, від 21.01.2021 року у справі №743/1046/20. З матеріалів справи встановлено, що особа відповідача ідентифікована позивачем. Зокрема, належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації підтверджена листами консульського відділу Посольства Російської Федерації від 31 серпня 2021 року та від 14 жовтня 2021 року, що не заперечується позивачем. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача співпрацювати під час процедури ідентифікації, що також не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача. Підставою для продовження строку затримання відповідача, на думку позивача, є неможливість його документування паспортним документом відділом Консульства Російської Федерації, який обслуговує округ за місцем перебування відповідача Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Проте під час судового розгляду позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості здійснення документування відповідача Консульським відділом Посольства РФ в Україні, враховуючи наявність відповідей вказаної установи. Колегія суддів зазначає, що обставини переведення відповідача до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не свідчать про неможливість звернення до Консульського відділу Посольства РФ в Україні, та під час судового розгляду не здобуто відомостей на підтвердження відмови у цьому вказаної установи з підстав непідвідомчості місця перебування відповідача встановленим консульським округам в Україні. Позивач при зверненні до суду з вказаним позовом, обґрунтовує його також обставиною відсутності відповіді від Генерального Консульства Російської Федерації в Одесі до консульського округу обслуговування якого належить Миколаївський ПТПІ. Проте вказана обставина не відноситься до умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, передбачених ч.13ст.289 КАС України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для продовження строку затримання відповідача. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 року у справі №522/21484/19. На підставі викладеного та враховуючи те, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні можливе лише за їх наявності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі як на підставу для неможливості забезпечення видворення за межі України та продовження строку затримання ОСОБА_2 - на зміну консульського округу обслуговування у зв`язку з переведенням відповідача до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, оскільки вказана обставина не є підставою для неможливості примусового видворення особи. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Зарічного районного суду м. Суми окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі №591/8169/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області - залишити без задоволення Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16.11.2021 по справі № 591/8169/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий