Постанова 4855 № 640/6196/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6196/20 Суддя першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі - Позивач, ТОВ «Сільпо-Фуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - Відповідач, ГУ Держпраці у Київській області) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2020 №КВ38/1777/АВ/СП/ФС-37 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на вимогу інспектора праці, яка в установленому порядку не оскаржувалася, ТОВ «Сільпо-Фуд» не були надані всі запитувані ним документи, то накладення штрафу у відповідності до абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є правомірним. Окремо суд зауважив, що форма акта про неможливість проведення інспекційного відвідування затверджена чинним на момент проведення перевірки наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, що свідчить про наявність у Відповідача права на його складання. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свою позицію обґрунтовує тим, що на момент проведення інспектування постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, на підставі якої було прийнято наказ Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, втратила чинність з 14.05.2019 на підставі рішення суду у справі №826/8917/17, а відтак форми документів, затверджених цим наказом, не можуть використовуватися контролюючим органом. У зв`язку з цим зазначає, що й спірна постанова не могла бути прийнята на підставі відомостей акту, форма якого на час його складання не затверджена. Наголошує, що про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу ТОВ «Сільпо-Фуд» належним чином не повідомлялося, а повідомлення про розгляд справи надійшло після прийняття оскаржуваної постанови. Підкреслює, що на виконання вимоги інспектора праці Позивачем були надані всі необхідні документи, у той час як ні наказ, ні направлення на перевірку не містили відомостей про те, що інспекційне відвідування проводиться у тому числі на підставі звернення ОСОБА_1 . Окремо зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 визнана протиправною та нечинною 14.09.2021 постановою суду у справі №640/17424/19. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у зв`язку з надходженням звернення ОСОБА_1 (а.с. 123) ГУ Держпраці у Київській області видано наказ від 14.01.2020 №146 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Сільпо-Фуд» щодо дотримання законодавства про працю у ТОВ «Сільпо-Фуд» (а.с. 124). На підставі вищевказаного наказу Відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.01.2020 №38 головним державним інспекторам (інспекторам праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці ГУ Держпраці у Київській області Оверчуку Р.Ю. та Литвинюку Д.В. (а.с. 125). У ході інспекційного відвідування інспектором праці Оверчуком Р.Ю. було вручено ОСОБА_2 21.01.2020 вимогу про надання документів від 21.01.2020 №38 (а.с. 127-128), в якій у строк до 16:00 24.01.2020 ТОВ «Сільпо-Фуд» було зобов`язано надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: - довідку про реєстрацію в органах статистики; - наказ про призначення керівника; - особову картку форми П-2 керівника; - особові справи всіх працівників в 2019 році, в т.ч. наказ про прийом на роботу, повідомлення ДФС, особова картка П-2; - розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівників у 2019 році з датами такої виплати; - табелі обліку використання робочого часу за 2019 рік; - книгу обліку та руху трудових книжок; - посадові інструкції працівників; - колективний договір; - правила внутрішнього трудового розпорядку; - накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів з датою такої виплати за 2019 рік; - штатні розписи за 2019 рік; - журнал з підписами працівників щодо проведення інструктажу з охорони праці; - копії договорів ЦПХ, які було укладено протягом 2019 року; - пояснення щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи; - трудові книжки; - накази про звільнення працівників та відомості про виплату їм розрахункових коштів; - графік відпусток; - інформацію щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників (із зазначенням ПІБ) залучених до роботи; - інші документи (копії) на вимогу, у разі необхідності. 24.01.2020 ТОВ «Сільпо-Фуд» до ГУ Держпраці у Київській області були подані документи, а саме: - витяг про реєстрацію в органах статистики; - наказ про призначення керівника; - особову картку П-2 керівника; - колективний договір; - документи особової справи колишнього працівника ОСОБА_3 (заява про прийом на роботу, наказ про прийом на роботу, бланк вступної орієнтації, особова картка форми П-2, заява про звільнення, наказ про звільнення); - документи особової справи колишнього працівника ОСОБА_4 (заява про прийом на роботу, наказ про прийом на роботу, бланк вступної орієнтації, особова картка форми П-2, заява про звільнення, наказ про звільнення) (а.с. 13-15). У зв`язку з тим, що підприємством не було надано в установлений строк всі запитувані у вимозі від 21.10.2020 №38 документи інспектором праці Оверчуком Р.Ю. складено акт від 30.01.2020 №КВ 38/1777/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування (а.с. 8-10), зауваження на який від 06.02.2020 №01/12-772 (а.с. 17-18) були залишені без задоволення (а.с. 16). Судом першої інстанції також встановлено, що повідомлення ГУ Держпраці у Київській області від 21.02.2020 №43/2/20/2694 «Щодо розгляду справи про накладення штрафу» направлялося на адресу ТОВ «Сільпо-Фуд» (а.с. 76). За результатами розгляду справи першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України винесено постанову від 25.02.2020 №КВ 38/1777/АВ/СП/ФС-37 про накладення на ТОВ «Сільпо-Фуд» штрафу в розмірі 14 169,00 грн (а.с. 11-12), яка надійшла на адресу товариства 05.03.2020 (а.с. 77). На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 259, 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а також ряду приписів Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823), і Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на невиконання Позивачем отриманої вимоги ГУ Держпраці у Київській області про надання документів. З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)). Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок №823, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). При цьому судовою колегією враховується, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019. Відповідно до ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова Уряду України від 21.08.2019 №823 втратила чинність 14.09.2021 з моменту набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021. Отже, приписи Порядку №823 застосовуються судом до спірних правовідносин, оскільки він був чинний на момент проведення інспекційного відвідування Позивача. Абзацом 1 пункту 2 Порядку №823 передбачено, що зЗаходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Як було встановлено раніше, інспекційне відвідування ТОВ «Сільпо-Фуд» було призначено ГУ Держпраці у Київській області на підставі звернення ОСОБА_1 про порушення законодавства про працю (а.с. 123), у зв`язку з чим Відповідач набув право на здійснення контролюючого заходу. За правилами пп. 1, 2 п. 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги. Пунктом 11 Порядку №823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. При цьому, відповідно до п. 14 Порядку №823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 15 Порядку №823). Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, вимогу про надання документів від 21.01.2020 №38 уповноваженим працівником підприємство було отримано 21.01.2021. Разом з тим, в установлені у ній строки (до 16:00 24.01.2020) її вимоги у повному обсязі виконані не були з посиланням на те, що інспектором праці Оверчуком Р.Ю. було пояснено ОСОБА_2 те, що інші документи, вказані у вимозі, не потрібні, оскільки інспекційне відвідування стосувалося лише скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Поряд з цим, відповідні аргументи позовної заяви судом першої інстанції були відхилені обґрунтовано, оскільки вони жодними належними і допустимими доказами не підтверджені. При цьому судова колегія звертає увагу, що у наказі від 14.01.2020 №146 чітко зафіксовано, що інспекційне відвідування проводиться на підставі звернення ОСОБА_1 , пояснення та документи щодо звернення якого на виконання вимоги від 21.01.2020 №38 ТОВ «Сільпо-Фуд» не надано. З приводу твердження Апелянта про те, що останнім були надані всі необхідні документи, судова колегія звертає увагу, що ГУ Держпраці у Київській області як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки. Через ненадання Позивачем витребуваних документів, Відповідач не реалізував наявне в нього повноваження, що є створенням перешкод у проведенні перевірки. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а, від 23.04.2020 у справі №804/1671/17, від 16.07.2020 у справі № 522/6990/17, від 15.06.2021 у справі №826/7706/17. Вирішуючи питання про обґрунтованість притягнення ТОВ «Сільпо-Фуд» до відповідальності на підставі абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на правомірність якого вказав суд першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Абзацом 6 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Колегією суддів враховується, ТОВ «Сільпо-Фуд» притягнуто до відповідальності за ненадання документів на виконання вимоги, що в подальшому позбавило можливості провести захід контролю. Вимогу про витребування документів для проведення інспекційного відвідування Позивач отримав, однак запитуваних документів у повному обсязі не надав, що, у свою чергу, з огляду на запланований предмет інспекційного відвідування (порушення вимог трудового законодавства щодо звернення ОСОБА_1 ), утворює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. При цьому посилання ТОВ «Сільпо-Фуд» на те, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування складений за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, який прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, яка у свою чергу визнана протиправною та нечинною судовим рішенням 14.05.2019, не може вважатися належним доказом фіксування правопорушення, судова колегія вважає помилковим, оскільки, як вірно підкреслено судом першої інстанції, цей наказ на час проведення інспекційного відвідування у січні-лютому 2020 року був чинний, що в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України не давало можливості інспектору праці його не застосовувати. Надаючи оцінку Апелянта про незабезпечення Відповідачем повідомлення Позивача про розгляд справи про накладення штрафу, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком №

509. Згідно п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування. Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Отже, чинним законодавством (Порядком №509 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, яка набрала чинності з 30.08.2019 та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено розгляду справи про накладення штрафу за участі суб`єкта господарювання та, відповідно, повідомлення його про дату, час та місце розгляду такої справи. У свою чергу, матеріали справи свідчать, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 30.01.2020 №КВ38/1777/НД/АВ було отримано ТОВ «Сільпо-Фуд» 03.02.2020 (вх. №606-01/12; а.с. 9), зауваження на нього від підприємства контролюючим органом було отримано 07.02.2020 (вх. №4359/5/20; а.с. 17) та розгляд такого зауваження було здійснено ГУ Держпраці у Київській області, про що листом від 12.02.2012 №43/2/20/2181 повідомлено ТОВ «Сільпо-Фуд» (а.с. 16). І лише після цього Відповідач листом від 21.02.2020 №43/2/20/2694 направив Позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу (а.с. 76), постанову в якій було прийнято 25.02.2020. У розрізі наведеного судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 у справі 360/1845/19 підкреслив, що оскільки позивачем не наведено та не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували зазначене в оскаржуваній постанові порушення, то проведення розгляду справи про накладення штрафу відповідачем без участі позивача не вплинуло на правильність його рішення. У розвиток цієї позиції у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №329/1218/16-ас (ЗП/808/3/17) підкреслено, що самого лише покликання на порушення процедури повідомлення про час та місце розгляду справи недостатньо для визнання постанови протиправною. З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належних і допустимих доказів, які б спростовували висновки Відповідача про порушення Позивачем законодавства про працю (в частині перешкоджання проведенню інспекційного відвідування), посилання останнього на те, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, що Порядком №509 взагалі не було передбачено, не може мати наслідком висновок про протиправність спірного індивідуального акту. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак М.І. Кобаль Повний текст постанови складено « 10» грудня 2021 року.