Постанова 4813 № 523/12711/18

Номер провадження: 22-ц/813/1686/21 Номер справи місцевого суду: 523/12711/18 Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.11.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., при секретарі: Павлючук Ю.В., за участю: ОСОБА_1 та його адвоката Гайси А.М., представника ПрП «Домінанта-Д» - Зосько О.Є., представника ТОВ «Гранд-Палестро»- Василіна В.В., переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Домінанта-Д», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягнення безпідставно набутого майна, - В С Т А Н О В И В: 13 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ПрП «Домінанта-Д», ТОВ «Гранд-Палестро» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, відшкодування шкоди, стягнення безпідставно набутого майна. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гранд-Палестро» було укладено договір оренди нерухомого майна №41А, предметом даного договору є нежитлове приміщення площею 52,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що ТОВ «Гранд-Палестро» не мало права укладати з ним зазначений договір оренди нерухомого майна, а працівники ТОВ «Гранд-Палестро» ввели його в оману щодо дійсного власника приміщення, що завдало йому матеріальної шкоди та завадило отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, внаслідок чого було порушено його права споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №41А від 19 вересня 2016 року, укладений між ним ОСОБА_2 та ТОВ «Гранд-Палестро»; стягнути на його користь з ТОВ «Гранд-Палестро» на відшкодування завданих укладенням договору оренди матеріальних збитків, а саме: 40 177 грн. сплачену суму орендної плати, 5 070,78 грн. оплату СДПТ та комунальні послуги ЖУК, 200 000 грн. витрати на капітальний ремонт, 490 495,56 грн. подвійний розмір збитку від укладання, в наслідок введення позивача в оману, договору оренди нерухомого майна, також просить стягнути на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.; стягнути вартість безпідставно набутого майна, який вимірюється вартістю виконаного капітального ремонту в приміщенні АДРЕСА_2 , в сумі 200 000 грн.; стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 000 грн.. Відповідач ПП «Домінанта-Д» позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ПП «Домінанта-Д» є власником орендованого приміщення. Між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» було укладено договір оренди зазначеного приміщення. ПП «Домінанта-Д» надавало ТОВ «Гранд-Палестро» письмовий дозвіл на проведення у вищезазначеному приміщенні ремонтних робіт та передачу цього приміщення третім особам у подальше користування, а тому вважає, що договір між ТОВ «Гранд-Палестро» та позивачем ОСОБА_1 було укладено правомірно та законно. Відповідач ТОВ «Гранд-Палестро» з позовними вимогами не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що власником орендованого приміщення є ПП «Домінанта-Д». Між ПП «Домінанта-Д» та ТОВ «Гранд-Палестро» було укладено договір оренди зазначеного приміщення. ТОВ «Гранд-Палестро» отримало від ПП «Домінанта-Д» письмовий дозвіл на проведення у вищезазначеному приміщенні ремонтних робіт та передачу цього приміщення третім особам у подальше користування, а тому вважає, що договір між ТОВ «Гранд-Палестро» та позивачем ОСОБА_1 було укладено правомірно та законно. Також ТОВ «Гранд-Палестро» вказує на відсутність шкоди, завданої позивачу, відсутність обґрунтування суми позовних вимог, а також на те, що правові відносини, які виникли між позивачем та ТОВ «Гранд-Палестро» не мають відношення до Закону України «Про захист прав споживачів». Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року заяву відповідача ТОВ «Гранд-Палестро» про ухвалення додаткового рішення задоволено. Винесено додаткове рішення по цивільній справі №523/12711/18. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 гривень на користь держави. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 липня 2020 року заяву ПрП «Домінанта-Д» про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, що накладені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року, у вигляді арешту на об`єкт нерухомого майна, нежитлового приміщення: реєстраційний номер об`єкта 600445451101, загальна площа 55,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 . Знято заборону в відношенні цього майна виконання яких-небудь дій: тобто купівлю продаж, дарування, інше. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 липня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПрП «Домінанта-Д» про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України). Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до положень частин першої, другої та четвертої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відповідно до приписів частин сьомої-десятої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі. Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року, з метою забезпечення позовних вимог, було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600445451101, загальна площа 55,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 та заборону в відношенні цього майна виконання яких-небудь дій: тобто купівлю продаж, дарування, інше (т. 3, а.с. 36,37). Постановою Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року про забезпечення позову в частині заборони у відношенні нерухомого майна, а саме - нежитлового приміщення: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600445451101, загальна площа 55,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виконання яких-небудь дій: тобто купівлю продаж, дарування, інше - скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони ПрП «Домінанта-Д» вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 600445451101, загальна площа 55,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_3 , в тому числі проводити перепланування та ремонт приміщення відмовлено. В решті ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року про забезпечення позову залишено без змін. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року розгляд справи було завершено та позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 гривень на користь держави. Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки по справі провадження завершено шляхом проголошення рішення по справі, тому підстави для подальшого забезпечення позову в рамках розгляду зазначеної цивільної справи відсутні, а тому є всі правові підстави для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Системний аналіз положень ст. 158 ЦПК України вказує на те, що у питанні скасування заходів забезпечення позову суд наділений певними дискреційними повноваженнями. З огляду на це, заходи забезпечення позову, за підставами їх скасування, можна умовно поділити на 2 категорії: - заходи забезпечення позову, які підлягають скасуванню з підстав, визначених Законом; - та заходи забезпечення позову, які скасовуються з підстав, визначених судом. До категорії заходів забезпечення позову, що скасовуються у випадках, визначених Законом, можна віднести ситуації, врегульовані положеннями ч. ч. 7-10 та ч. 13 ст. 158 ЦПК України. Вищевказані випадки скасування або припинення дії заходів забезпечення позову обумовлені настанням конкретних обставин, з якими закон пов`язує скасування (припинення) заходів забезпечення позову, зокрема, відмова у задоволенні позову, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, повернення позовної заяви, тощо. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявні законні для задоволення заяви ПрП «Домінанта-Д» про скасування заходів забезпечення позову та скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року, оскільки провадження в даній справі завершено шляхом проголошення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому підстави для подальшого забезпечення позову в рамках розгляду зазначеної цивільної справи відсутні. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, та фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою і законності та обґрунтованості постановленої судом ухвали не спростовують. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 22 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено: 08 грудня 2021 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк Р.Д. Громік