Постанова Київський апеляційний суд № 757/29233/21-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №757/29233/21 Головуючий в 1 інстанції Константінова К.Е. Провадження №33/824/5264/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., за участі осіб, які з`явились в судове засідання: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника ОСОБА_1 - адвоката Шабельнікова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 013998 від 20 квітня 2021 року, водій ОСОБА_1 20.04.2021 року о 17 год. 05 хв. в м. Києві на вул. М. Бойчука, 43, керував автомобілем Хьюндай, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в лікаря нарколога у встановленому законом порядку, що зафіксовано на боді камеру АА00577. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав 29 жовтня 2021 року апеляційну скаргу, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та протокол про вчинення адміністративного правопорушення містять у собі значні порушення чинного законодавства, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції невірно засновані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необ`єктивного та упередженого розгляду справи. Всупереч вимогам Конституції України, було порушено гарантоване державою право на захист та розглянуто справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги посилається на те, що його було незаконно зупинено поліцейськими, без наявності жодних правових підстав для цього, що суперечить положенням Закону України «Про національну поліцію». Не мав права поліцейський також вимагати у водія пред`явлення документів та вимагати проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також скаржник зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння, а навпаки наполягав на його проходженні в порядку встановленому нормами чинного законодавства, проте це було проігноровано поліцейськими. В протоколі про адміністративне правопорушення також відсутні відомості про те, що водію було запропоновано проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням відповідних технічних засобів. Також, чинним законодавством передбачена обов`язкова присутність двох свідків під час огляду водія на стан сп`яніння, однак свідки не були присутні під час складення протоколу та фіксування відмови від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння. Надані суду відеоматеріали також не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження вини вчинення адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписи не є безперервними, що суперечить Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки. Суд першої інстанції не звернув також уваги на те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Таким чином, оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнятою за неповного з`ясування всіх обставин, що мають значення. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у справі на підставі. Одночасно зі звернення до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення, копію оскаржуваної постанови суду отримав лише 25 жовтня 2021 року під час звернення до суду з відповідною заявою. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року підлягає задоволенню. ОСОБА_1 та його захисник, які з`явилися в судове засідання, підтримали апеляційну скаргу та просили суд апеляційної інстанції її задовольнити. Суд апеляційної інстанції, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 відмовився від огляду у лікаря-нарколога на виявлення стану наркотичного сп`яніння, що зафіксовано записом з нагрудної камери поліцейського. Суд апеляційної інстанції не може погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за відмову від проходження такого огляду відповідно до встановленого порядку. Зазначений порядок огляду чітко регламентований чинними нормативними актами України. Зокрема, суд першої інстанції повинен перевірити дотримання вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою від 17 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України № 1103, Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом від 07 листопада 2015 МВС України № 1395. Пунктом 7 Інструкції № 1452/735 передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою від 17 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу - направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд також проводиться в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях, що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам). Згідно з вимогами п. 8 цього ж Порядку, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду, саме в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до п. 9 Інструкція № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Тобто проведення огляду водія на визначення стану сп`яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема: ? перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу; ? на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку); ? залучає двох свідків, які не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви (про це чітко прописано в Інструкції щодо неможливості поліцейським бути свідками огляду); ? видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп`яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції; ? за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння; ? якщо встановлений факт сп`яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто до проведення огляду і складення відповідного направлення та акту огляду відсутні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП); ? якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. ? з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення ? за наявності ознак сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський вживає заходи щодо відсторонення такого водія від керування транспортним засобом. Таким чином, порушення положень Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою порушення порядку складення протоколу і як наслідок вказує на відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відтак, суд першої інстанції неповно дослідив докази та надав їм неправильну оцінку, через що дійшов хибного висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та доведеність винуватості у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні як і документи які свідчать про те, що водій ОСОБА_1 був відсторонений поліцейськими від керування транспортним засобом, так і направлення водія на проходження огляду в медичному закладі, а також докази на підтвердження того, що водію було вручена направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, що позбавило ОСОБА_1 права самостійно пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я згідно направлення поліцейського протягом двох години з моменту виявлення підстав для проходження такого огляду. Однак, при цьому суд апеляційної інстанції оцінює критично наступні доводи апеляційної скарги. Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів, сертифікованих у порядку визначеному вимогами чинного законодавства України, то суд апеляційної інстанції оцінює такі доводи апеляційної скарги критично, оскільки поліцейські не забезпечуються спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водіїв транспортних засобів, тому зробити такий огляд на місці зупинки поліцейські фактично не мають можливості Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що він був незаконно зупинений поліцейськими, оскільки законність дій поліцейського щодо зупинки транспортного засобу є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, то доказів того, що ОСОБА_1 звертався до суду з відповідним позовом, за результатами якого ухвалено рішення суду про визнання дій незаконними, суду не надано. Щодо доводів апеляційної про те, що наданий суду відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, то суд оцінює такі доводи критично, оскільки вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним реєстратором, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-1У, у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ /відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом, а тому поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису» та будь яких порушень не допустили. Отже, наданий суду відеозапис відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Отже, з огляду на те, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП складають дії особи, яка керує транспортним засобом, що полягають у її відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, якого дотримано не було, у діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. З урахуванням встановлених обставин справи та наявних порушень поліцейськими положень Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, відсутність направлення на огляд водія, доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом оформлення відмови від проходження огляду тягне за собою порушення порядку складення протоколу і як наслідок вказує на відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, таким чином провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Печерського районного суду м. Київ від 13 серпня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб