Постанова Дніпровський апеляційний суд № 215/2963/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/811/20 Справа № 215/2963/20 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2020 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого. проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 420 гр. 40 коп. Згідно з оскаржуваною постановою, 08.05.2020 року о 15-46 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21061 д/н НОМЕР_1 по вул. Юрія Смирнова, 41 м. Кривого Рогу з явними ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння(звужені зіниці ока, які не реагували на світло). Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в присутності двох свідків - відмовився. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 поза межами строку його апеляційного оскарження звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на оскарження постанови. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що справу розглянуто за його відсутності, суд про розгляд справи його не повідомляв, а копію постанови він отримав лише 28 травня 2020 року, оскільки в цей час він перебував у м. Києві. Також зазначає, що працівник поліції дійсно його повідомляв, що засідання з розгляду протоколу щодо нього відбудеться 20 травня 2020 року, однак він 13 травня 2020 року приїхав до суду, щоб з`ясувати дату судового засідання, але працівник суду повідомив, що у зв`язку з карантином осіб не впускають без повісток. При цьому, працівник суду зазначив, що про дату та час судового засідання його буде повідомлено судовою повісткою, а тому вважає, що строк оскарження постанови пропущено із поважних причин, та він підлягає поновленню. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю і його діях складу адміністративного правопорушення. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що постанова є незаконною та необгрунтованою, постановлено з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, вказує, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для його зупинки на транспортному засобі, оскільки відсутні будь-які докази порушення ним ПДР. До того ж, звертає увагу, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі він не відмовлявся, але попросив працівників поліції, що після проходження ним огляду, працівники поліції повернуть його до місця знаходження його автомобіля. Однак, працівник поліції зазначив, що якщо він хоче пройти огляд на місці зупинки, то йому необхідно купити тест в аптеці, на що він відповів, що грошей не має, та не зобов`язаний самостійно купувати тест. При цьому, направлення в медичний заклад йому не вручався, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, а тому вважає, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Також вказує, що відеозапис з бодікамер працівників поліції зроблений з порушенням пункту 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 року № 100, оскільки відеозапис постійно переривається, тому не можливо вважати його належним та допустимим доказом у справі. Також, звертає увагу, що пояснення свідків є бланкованими та шаблонними, оскільки, як видно із змісту, він відмовився пройти огляд за допомогою "Драгера" 15:52 год., а в протоколі вказано час 15:46 год., а тому й не можуть бути доказом його відмови від проходження огляду. Заслухавши ОСОБА_1 , який клопотання та апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розгляду за відсутністю ОСОБА_1 та матеріали справи не містять відомостей про вручення йому копії оскаржуваного рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови, як такий, що пропущений апелянтом з поважних причин. Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Цей висновок підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 415651 від 08 травня 2020 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 травня 2020 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, та доведеності його вини у його вчиненні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, за наявності відповідного медичного висновку, а так само й за відмову від проходження медичного огляду. При цьому, обставини самої відмови від проходження огляду повністю підтверджені відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Жодних доводів стосовно поважності причин, з яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду під час апеляційного розгляду наведені стороною захисту не були. Посилання ОСОБА_1 на незаконність дій працівників поліції не заслуговують на увагу як такі, що не відповідають доказам у справі. Матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, об`єктивно підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Між тим, ОСОБА_1 , від виконання законних вимог працівників поліції відмовився. Апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неприйнятними. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп"яніння у встановленому порядку, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, зокрема, відеозаписом з боді камер працівника поліції. Доводи наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що долучені до протоколу відеозаписи події правопорушення, складаються з окремих фрагментів, а тому не можуть бути належним доказом його вини, є необгрунтованими, оскільки відеозапис містить події правопорушення та весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. Отже, працівниками поліції дотримано вимог п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 р. № 100, яким визначено, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Інші доводи ОСОБА_1 оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння. При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст.30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року - задовольнити. Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко