Постанова 4822 № 725/4686/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 cерпня 2024 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Ювченка А.В. на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02.07.2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень. Згідно постанови суду, 20.05.2024 року о 18.13 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці по вул. О.Маланчука, 55А, керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. На вказану постанову суду адвокат Ювченко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати її та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити. Також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови. Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови вказував, що ним 09.07.2024 р. була направлена на електронну пошту апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_1 . Однак, 16.07.2024 р. Чернівецький апеляційний суд виніс ЄУНСС 725/4686/24 НП 33/822/499/24 головуючий у 1 інстанції Федіна А.В. постанову про повернення апеляційної скарги, у зв`язку із не долученням до скарги правового договору на представництво інтересів ОСОБА_1 і, оскільки вперше апеляційну скаргу він подав в передбачений законом строк, а виправивши недоліки попередньої апеляційної скарги, пропустив строк на оскарження постанови суду, просив цей строк поновити. На обґрунтування апеляційних вимог вказував, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ним ПДР України. Також на відео файлах не відображено керування саме ОСОБА_1 автомобілем, а видно як автомобіль «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 їде по дорозі. А тому вважає, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності, оскільки не був водієм. Зазначав, що суд першої інстанції не приділив жодної уваги відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та відсутності підтвердження виявлення таких ознак. Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 не було вручено направлення в медичний заклад, а також не було складено акту огляду на стан сп`яніння, не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, а також було порушено права на захист ОСОБА_1 . Звертає увагу, що в протоколі не зазначено підстав не залучення свідків під час проведення поліцейськими огляду особи на стан наркотичного сп`яніння та в момент відмови від проходження цього огляду. Вважає, що відео файли є не безперервними, на них не зображено вчинення ОСОБА_1 порушень ПДР, яке могло бути підставою для зупинки автомобіля, з них неможливо встановити належність до певних матеріалів справи, а тому вони є недопустимими доказами. Вказував, що судом першої інстанції було проведено формальний розгляд справи, без повного дослідження наявних матеріалів справи, а суддя вже наперед знав яке саме ним рішення буде прийнято. А тому вважає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заслухавши адвоката Ювченка А.В., який просива задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду апелянту необхідно поновити. З поданих апелянтом документів вбачається, що вперше він подав апеляційну скаргу електронною поштою 09.07.2024, тобто в десятиденний строк, передбачений ст.294 КУпАП. Враховуючи те, що вдруге апелянт подав скаргу на судове рішення, додавши до неї необхідні документи, поза межами десятиденного строку, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду від 02.07.2024 у справі про адміністративне правопорушення року щодо ОСОБА_1 апелянту необхідно поновити. Що стосується апеляційних вимог апелянта, суд приходить до таких висновків. Згідно з приписами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався наведених вимог діючого законодавства та дійшов правильних висновків. Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №693245 від 20.05.2024 року (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість (а.с.2); відеозаписом, що міститься в матеріалах справи (а.с.6). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків. З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України. З постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.05.2024 вбачається, що в цей день о 18.25 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме: не працювали задні стоп сигнали, чим порушив вимоги п. 31.4.3 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 121 ч.1 КУпАП (а.с.4). Зазначена постанова не була оскаржена ОСОБА_1 та набрала законної сили. З відеофайлів, що містяться в матеріалах справи та які були досліджені судом апеляційної інстанції вбачається, що автомобіль «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався проїжджою частиною з наявними технічними несправностями, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції. За кермом вказаного автомобіля перебував водій, який як встановили поліцейські є ОСОБА_1 , що і не заперечувалось останнім. При цьому суд зауважує, що інших осіб в автомобілі не було. А тому твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про незаконність зупинки транспортного засобу, є голослівними. Відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто, згідно вказаної норми Закону, працівник поліції, як уповноважена на те особа, виявивши ознаки сп`яніння у водія, має право вимагати пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння тільки в медичному закладі та забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.05.2024 року, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не проводився у зв`язку з його відмовою від проходження такого огляду (а.с.2). З відеозаписів, що містяться в матеріалах справи та були досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а саме ЧОНД, на що водій відмовився. При цьому працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження медичного огляду. Перевіряючи доводи захисту про відсутність вини ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням процедури проведення огляду на стан сп`яніння та відсутності Акту огляду особи, то вони є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, а тому його дії правильно були розцінені поліцейськими, як порушення п. 2.5 ПДР України. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про відсутність свідків при спілкуванні з водієм, оскільки, відповідно до ст. 266 КУпАП працівниками поліції велась безперервна відео фіксація подій, а тому залучення свідків в даному випадку є необов`язковим, а диск з відеофайлами долучений до матеріалів справи. Крім того, суд зауважує, що відеофайли є інформативні, містять зображення руху транспортного засобу до моменту його зупинки працівниками поліції, спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та відмову водія від проходження медичного огляду. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Ювченку А.В. строк на оскарження постанови Першотравневого районного суду м. Чернівців в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП. В задоволенні апеляційної скарги адвоката Ювченка А.В. відмовити, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 02 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф.Кифлюк Копія. Згідно з оригіналом: суддя