Ухвала КАС ВС № 480/340/21

УХВАЛА 06 грудня 2021 року м. Київ справа № 480/340/21 адміністративне провадження № К/9901/41069/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №480/340/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, поновлення на посаді та стягнення компенсації, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Сумської обласної прокуратури, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: - визнати протиправним і скасувати наказ № 648к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Сумської області; - визнати протиправним і скасувати рішення №2 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11.12.2020 про неуспішне проходження атестації; - поновити на посаді прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Сумської обласної прокуратури з 01.01.2021; - стягнути компенсацію за вимушений прогул із розрахунку 2660,65 грн за один день вимушеного прогулу, що станом на 01.04.2021 становить 159639,00 грн; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 57204 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, позов задоволено частково: - визнано протиправним і скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11.12.2020 №2 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; - визнано протиправним і скасовано наказ Сумської обласної прокуратури №648к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Сумської області; - поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Сумської області з 01.01.2021; - стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23140, 26 грн; - рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Сумської області з 01.01.2021 та стягнення з Сумської обласної прокуратури на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7837, 83 грн допущено до негайного виконання; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №480/340/21 повернути особі, яка її подала. 12 листопада 2021 року до Верховного Суду повторно надіслано касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №480/340/21. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; поновлення на посаді прокурора; стягнення компенсації за вимушений прогул. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Прокуратури Сумської області. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність, на час винесення оскаржуваних судових рішень, висновку Верховного Суду щодо питання застосування: - пунктів 9, 11, 13, 15, 17 розділу ІV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03.10.2019 №221 щодо повноважень кадрових комісій під час проведення співбесіди (далі - Порядок № 221); - підпункту 2 пункту 19 Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ) щодо визначеного цим законом імперативу про звільнення прокурора з посади у разі неуспішного проходження атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону №113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». При цьому, скаржник посилається на наявність правових висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, які висловлені в постановах від 21 вересня 2021 року в справах №160/6204/20, №200/5038/20-а, від 24 вересня 2021 року в справах №140/3790/19, №280/4314/20, від 29 вересня 2021 року в справах №160/6596/20, №440/2682/20, від 06 жовтня 2021 року в справі № 480/5544/20. Також скаржник зазначає, що Верховним Судом у справі 826/26007/15 викладено правовий висновок з аналогічних правовідносин, де зазначено, що повноваження кадрових комісій є дискреційними та про відсутність у судів повноважень на перевірку оцінки якостей, здібностей та характеристик прокурорів під час атестації. Водночас таке обґрунтування підстав щодо застосування частини першої та частини третьої статті 328 КАС України є взаємовиключним, а тому не може бути прийняте судом касаційної інстанції, як підстава касаційного оскарження судових рішень. Надаючи правову оцінку доводам скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм, викладених у розділі ІV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03.10.2019 №221, Суд зазначає, що Верховним Судом уже неодноразово висловлювалась правова позиція (зокрема, у постановах від 27 квітня 2021 року в справі №640/419/20, від 05 листопада 2021 року у справі №640/537/20) щодо того, що аналізувати, оцінювати, сумніватися й, у підсумку співбесіди, вирішувати, чи відповідає прокурор критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора безперечно є повноваженням кадрової комісії як колегіального органу, утвореного з цією метою, але дискреція кадрової комісії на цьому етапі повинна мати свої розумні межі і піддаватися судовому контролю. Цей контроль націлений передусім на те, щоб рішення про неуспішне проходження прокурором атестації (за наслідками співбесіди) відповідало критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з приписів статті 2 КАС України та надавали оцінку рішенню кадрової комісії саме в частині його обґрунтованості та вмотивованості. У касаційній скарзі не наведено жодного аргументу на спростування мотивів, з яких виходили суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір. Проте, доводи скаржника фактично зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Отже, посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження Суд визнає необґрунтованим. Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин клопотання про зупинення виконання судового рішення не підлягає вирішенню. Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №480/340/21 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська