Постанова Харківський апеляційний суд № 953/11724/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/11724/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/1138/21 Божко В.В. Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. представника Харківської митниці - Тупікової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статтею 483 МК України,- в с т а н о в и в : 12 лютого 2020 року головним державним інспектором ВМО «Плетенівка» митного поту «Магістральний» складено протокол про порушення митних правил № 0216/80700/20 стосовно громадянина України ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України. Згідно з вказаним протоколом 12 лютого 2020 року о 0039 год. в зону митного міжнародного автомобільного пункту пропуску «Плетенівка» ВМО «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитлужби в напрямку руху з Російської Федерації в Україну по смузі руху «Зелений коридор» заїхав транспортний засіб «VW Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . При проведенні усного та письмового декларування щодо переміщення товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню, обмежені та/або заборонені до переміщення через митний кордон України ОСОБА_1 заявив про відсутність вищезазначених товарів та предметів. На підставі аналізу критеріїв ризику зазначений транспортний засіб був переведений на смугу руху «Червоний коридор» для проведення митного огляду. В ході проведення огляду у місці, що утруднює виявлення, зазначеного транспортного засобу, а саме у салоні автомобіля у спеціально підготовленому сховищі за панеллю передньої пасажирської подушки безпеки (демонтованої), біло виявлено 10 пачок цигарок та 14 пляшок з алкогольними напоями, загорнуті у темну тканину. Згідно бази даних АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 переміщувався через державний кордон України в напрямку Російської Федерації 11 лютого 2020 року о 2147 год. Виходячи з вищевказаного ОСОБА_1 не задекларував та приховав від митного контролю, у місці, що утруднює виявлення, 10 пачок цигарок та 14 пляшок з алкогольними напоями, що переміщував через митний Кордон України. Таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_1 вбачається порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у здійснення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та призначено адміністративне стягнення у вигляду штрафу на користь держави в розмірі 6 827,90 грн. Вилучені згідно з протоколом № 0216/80700/20 предмети порушення митних правил, а саме: 14 пляшок по 1 л. міцних алкогольних напоїв «Hankey Bannister, 40 %» та 10 пачок цигарок «Monte Carlo», загальною вартістю 6 827,90 грн конфісковано на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати Слобожанської митниці Держмитслужби за зберігання предмету правопорушення у розмірі 1 208 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Не погодившись з постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року та закрити проводження у справі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивує тим, що постанова судді не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що при розгляді справи про порушення митних правил суддею не враховано вимоги статті 23 КУпАП та призначено адміністративне стягнення, яке не відповідає характеру і тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення. Не взято суддею до уваги ті обставини, що він щиро розкаявся у вчиненому та має на утримані малолітню дитину, а правопорушення вчинено у зв`язку з важким фінансовим становищем. Посилається, що протокол про порушення митних правил не містить інформації щодо вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, у зв`язку з чим він подавав судді клопотання про проведення додаткової перевірки, яке не розглядалось. Звертає увагу, що постанова судді не містить відомостей про вилучений транспортний засіб та свідоцтва про його реєстрацію. Також, як на підставу скасування постанови судді, ОСОБА_1 посилається на те, що на момент апеляційного перегляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, що є підставою для закриття провадження по справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що під час винесення оскаржуваної постанови він присутнім не був, про наявність оскаржуваної постанови дізнався 11 березня 2021 року після її оприлюднення в ЄДРСР. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в призначене судове засідання 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив. З врахуванням викладеного та виходячи з положень статей 500, 526 МК України, статті 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Харківської митниці Тупікової О.О., яка апеляційну скаргу не визнала, проти її задоволення заперечувала, апеляційний суд приходить до таких висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, суддя виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Суддя дійшов висновку про те, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних привал вважається розпочатим з моменту складання протоколу про адміністративне про порушення митних правил. Згідно із статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені норми узгоджуються з нормами статтями 245, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Разом з цим, частиною 1 статті 366 МК України встановлено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Відповідно до частини 4 статті 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Статтею 374 МК України встановлено умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України. Частиною 1 статті 374 МК України передбачено, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. В той же час в частині 2 статті 374 МК України передбачено, що норма частини 1 статті 374 МК України застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в`їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПК України. Пунктом 191.2.3. статті 191 ПК України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. Судовим розглядом встановлено, що 11 лютого 2020 року о 2147 год. ОСОБА_1 виїхав з території України в напрямку Російської Федерації. 12 лютого 2020 року о 0039 год. ОСОБА_1 заїхав на транспортному засобі «VW Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 в зону митного міжнародного автомобільного пункту пропуску «Плетенівка» ВМО «Плетенівка» митного посту «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитлужби в напрямку руху з Російської Федерації в Україну. Тобто ОСОБА_1 перебував за межами України менше 24 год. та відповідно до частини 2 статті 374 МК України при в`їзді в Україну повинен був письмово задекларувати товари, які він переміщує. Під час проведенні усного та письмового декларування щодо переміщення товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню, обмежені та/або заборонені до переміщення через митний кордон України ОСОБА_1 заявив про відсутність вищезазначених товарів та предметів. В ході проведення митних формальностей транспортний засіб «VW Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , був переведений на смугу руху «Червоний коридор» для проведення митного огляду, під час якого у салоні автомобіля у спеціально підготовленому сховищі за панеллю передньої пасажирської подушки безпеки (демонтованої), біло виявлено 10 пачок цигарок та 14 пляшок з алкогольними напоями, загорнуті у темну тканину. Таким чином, ОСОБА_1 приховував товари з метою їх переміщення через митний кордон, чим вчинив порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статті 495 МК України, статті 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення та призначив стягнення в межах санкції статті 483 МК України, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Постанова суді відповідає вимогам статті 283 КУпАП, статті 527 МК України. Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про правопорушення митних правил належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування суддею при накладенні адміністративного стягнення, обставин які характеризують особу ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки визначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суддя врахував вимоги статті 33 КУпАП, та призначив адміністративне стягнення без конфіскації транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем, що використовувалися ОСОБА_1 для переміщення товарів, як того вимагає санкція частини 1 статті 483 МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про порушення митних правил не містить вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке. Відповідно до статті 494 МК України при складанні протоколу про порушення митних правив у посадової особи митного органу відсутній обов`язок зазначати вартість безпосередніх предметів порушення митних правил, крім того, їх вартість не завжди можливо встановити на місці вчинення правопорушення. У зв`язку з чим постановою Слобожанської митниці Держмитслужби від 25 травня 2020 року було призначено проведення товарознавчої експертизи. Разом з цим, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що до його відома не доведено про вартість вилучених предметів у зв`язку з чим він не мав можливості підготуватися до захисту, є безпідставними. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені статтею 498 МК України, та ознайомитися з матеріалами справи, у тому числі й висновком експерта. Відповідно, пасивна поведінка ОСОБА_1 щодо реалізації своїх процесуальних прав не свідчить про порушення суддею норм процесуального права. Щодо вимоги апеляційної скарги про закриття справи про порушення митних правил у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Порушення ОСОБА_1 митних правил встановлено 12 лютого 2020 року про, що головним державним інспектором ВМО «Плетенівка» митного поту «Магістральний» складено протокол про порушення митних правил № 0216/80700/20. 23 липня 2020 року справа про порушення митних правил надійшла до Київського районного суду м. Харкова, того ж дня її зареєстровано, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено склад суду. Відповідно, 23 липня 2020 року відбулось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил відповідно до частини 1 статті 467 МК України. За вказаних обставин, підстав для закриття провадження у справі про порушення митних правил на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 467 МК України, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного вище, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права та підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2020 року. Стосовно посилання в апеляційній скарзі на те, що постанова судді не містить відомостей щодо вирішення суддею питання про вилучений транспортний засіб та свідоцтва про його реєстрацію, апеляційний суд зазначає, таке. Транспортний засіб «VW Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зеленого кольору з ключем від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 03 травня 2019 року митними органами було тимчасово вилучено відповідно до статті 511 МК України для забезпечення стягнення штрафу. Тобто, після виконання ОСОБА_1 постанови судді в частині сплати штрафу в порядку та строки, встановлені статтею 539 МК України, вказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію буде повернуто митним органом їх законному власнику. Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 284, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна