Ухвала КАС ВС № 820/10744/15

УХВАЛА 25 листопада 2021 року Київ справа №820/10744/15 адміністративне провадження №К/9901/16116/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А. розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у справі №820/10744/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Харківській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, УСТАНОВИВ: 26 вересня 2019 року Верховним Судом як судом касаційної інстанції було прийнято постанову у справі №820/10744/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Харківській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства в м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області та прийнято у вказаній частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці в Головному управлінні Держпраці в Харківській області. Ухвалою від 29 липня 2021 року Верховний Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2021 року, виправив описку у пунктах 64, 69 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №820/10744/15, зазначивши правильне найменування посади, на яку підлягає поновленню ОСОБА_1 : «головний державний інспектор Головного управління Держпраці в Харківській області» замість помилково зазначеної «головний державний інспектор праці Головного управління Держпраці в Харківській області». 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки, у якій просить: - «виправити описки у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року та в ухвалі Верховного Суду від 29 липня 2021 року, зазначивши правильне найменування боржника «Головне управління Держпраці у Харківській області» замість помилково зазначеного «Головне управління Держпраці в Харківській області»; - «вирішити питання про усунення неточностей, які перешкоджають провадженню у справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі головного державного інспектора ГУ Держпраці у Х/о щодо встановлених фактичних обставин справи шляхом виправлення допущених у судовому рішенні описки/помилки, які на зміст та суть судового рішення не впливають, але мають технічний характер, у спосіб виключення/видалення із мотивувальної частини ухвали ВС від 29 липня 2021 року абзаців 3, 5 та 6 на сторінці 4». Щодо першої частини заяви ОСОБА_1 зазначає, що Головне управління Держпраці в Харківській області звернулося до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яку мотивувало тим, що його назвою відповідно до інформації, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є «Головне управління Держпраці у Харківській області». Щодо другої частини заяви ОСОБА_1 зазначає, що Верховний Суд в ухвалі про виправлення описки від 29 липня 2021 року дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для внесення виправлень до постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року шляхом зазначення у ній про необхідність «поновити/призначити ОСОБА_1 на рівнозначну посаду головного державного інспектора в Головному управлінні Держпраці в Харківській області із збереженням 9 рангу державного службовця з дня його звільнення, тобто з 26 жовтня 2015 року». За доводами ОСОБА_1 мотиви, з яких виходив Суд, відмовляючи у задоволенні його заяви про виправлення описки від 12 липня 2021 року, суперечать мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року, а також сталій практиці Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами. Вирішуючи питання про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року, Суд керується таким. Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи з системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Заява позивача не містить посилань на описки, які б відповідали зазначеним критеріям. Так, позивач просить виправити прийменник «в» у назві відповідача, замінивши його на прийменник «у»: «Головне управління Держпраці у Харківській області» замість «Головне управління Держпраці в Харківській області». З цього приводу Суд зазначає, що прийменники «в»/«у» в українській мові чергуються задля уникнення збігу приголосних/голосних звуків, важких для вимови. Отже, прийменники «в»/«у» є взаємозамінними, у зв`язку з чим використання будь-якого з них для написання найменування відповідача (боржника) не має значення для можливості його ідентифікації, а тому не створює жодних перешкод для виконання судового рішення. З урахуванням викладеного доводи позивача про допущення Судом в постанові від 26 вересня 2019 року чи в ухвалі від 29 липня 2021 року описки, що полягає у зазначенні неправильного найменування відповідача, є безпідставними. Щодо іншої частини заяви та її вимог Суд зазначає, що вона зводиться до незгоди з мотивами, викладеними в ухвалі від 29 липня 2021 року, якими Суд обґрунтовував відмову у задоволенні частини вимог заяви позивача про виправлення описки. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не може змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Доводи, що наводить позивач у другій частині заяві про виправлення описки, не свідчать про наявність у вказаних судових рішеннях недоліків (помилок), які відповідають ознакам описки, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, а вказують на його намагання домогтися повторного касаційного перегляду його справи з прийняттям іншого рішення по суті позовних вимог. Керуючись статтями 248, 253 КАС, Суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у справі №820/10744/15 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді: О.Р. Радишевська О.В. Кашпур С.А. Уханенко