Постанова 4857 № 380/12161/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12161/21 пров. № А/857/17324/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Носа С.П., за участі секретаря судового засідання Кахнич Г.П., представник позивача: Демчик О.І. представник відповідача: Лук`янчук М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про забезпечення позову у справі № 380/12161/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Нафтотермінал» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування розпорядження,- суддя в 1-й інстанції Костецький Н.В., час ухвалення рішення 26.07.2021, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Нафтотермінал» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725. 23.07.2021 представник позивача адвокат Яцишин Уляна Михайлівна подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №53064), відповідно до якої просить суд: - зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725. Заява обґрунтована тим, що 14.07.2021 ГУ ДПС у Київській області видано Розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №725. Наслідком анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі реєстраційний номер 990514201900127, терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 є позбавлення права ПП «Нафтотермінал» здійснювати оптову торгівлю у місці такої торгівлі, що призведе до повної зупинки роботи нафтобази за адресою: 08662, Київська область, Васильківський район, смт.Гребінки, вул.Індустріальна,

3. В свою чергу, зупинення роботи нафтобази очевидно матиме невідворотні наслідки у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування та перебування в робочому стані, в тому числі з огляду на те, що устаткування нафтобази, пов`язане з використанням, зберіганням небезпечних речовин, а нафтобаза в цілому є об`єктом підвищеної небезпеки, згідно із вимогами Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки». Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»). Таким чином, анулювання Ліцензії на право оптової торгівлі пальним позбавляє ПП «Нафтотермінал» права надавати послуги із зберігання нафтопродуктів. Отже, неможливість здійснення діяльності у сфері оптової торгівлі нафтопродуктів та надання послуг із зберігання нафтопродуктів (палива) на вказаній нафтобазі впливає на права та інтереси третіх осіб, з якими у ПП «Нафтотермінал» укладено цивільно-правові договори. Так, ПП «Нафтотермінал» укладено ряд договорів зберігання нафтопродуктів з суб`єктами господарювання із місцем зберігання - нафтобаза за адресою: 08662, Київська область, Васильківський район, смт.Гребінки, вул.Індустріальна,3, за умовами яких до ПП «Нафтотермінал», як зберігача не переходить право власності на нафтопродукти, передані йому поклажодавцями на зберігання. На виконання вказаних договорів протягом липня 2021 поклажодавцями було передано на зберігання ПП «Нафтотермінал» значну кількість палива (підтверджуючі документи надаються). Крім того, в рамках укладених договорів зберігання поклажодавцями надсилаються заявки на повернення із зберігання палива (належним чином засвідчені копії надаються). Однак, анулювання ліцензії унеможливлює здійснення ПП «Нафтотермінал» діяльності із зберігання нафтопродуктів, в тому числі повернення їх із зберігання, оскільки статтею 17 вказаного вище Закону передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень. Таким чином, крім можливого застосування наведених штрафних санкцій, зупинення роботи нафтобази завдає значної шкоди правам та обов`язкам іншим суб`єктам господарювання (поклажодавцям) в зв`язку з неможливістю вільно розпоряджатись ними своїм майном (нафтопродуктами) - повернути із зберігання. Таке порушення прав контрагентів, ПП «Нафтотермінал» буде позбавлене можливості усунути протягом усього строку розгляду справи, що спричинить застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій контрагентами та/або визначених ст.17 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». З огляду на викладене, захист прав, свобод та інтересів ПП «Нафтотермінал» стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що виходячи з аналізу норм ст. 117 КАС України є підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року заяву представника позивача адвоката Яцишин Уляни Михайлівни про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/12161/21. Ухвалу суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивачем не наведено жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливість захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, тому апелянт вважає, що для задоволення заяви позивача про забезпечення позову немає підстав. Крім того, апелянт зазначає, що наведені позивачем обґрунтування зупинення дії розпорядження відповідача до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, не можуть бути прийняті судом в якості належних підстав для такого забезпечення. Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про забезпечення позову та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву про забезпечення позову в справі, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. З наведеного слідує, що п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України фактично передбачено дві окремі правові підстави для забезпечення позову розділені сполучником «або», а зокрема: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; або 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено у тому числі, й шляхом зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту. Таким чином, діючою нормою ст. 151 КАС України передбачена можливість забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акту. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18. Як підтверджено матеріалами справи, 14.07.2021 ГУ ДПС у Київській області видано Розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №725, що змусило приватне підприємство «Нафтотермінал» звернутись до суду з позовною заявою про визнання протиправним і скасування розпорядження та заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення дії такого розпорядження. Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, зокрема, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити (зробить неможливим) ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки внаслідок прийняття оскаржуваного наказу фактично буде зупинено його господарську діяльність, а зупинення господарської діяльності підприємства призведе до невиконання зобов`язань перед замовниками, що, в свою чергу, призводить до заподіяння матеріальних збитків як позивачу, так і третім особам. Щодо забезпечення позову з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 150 КАС України, необхідно враховувати, що, по-перше: виходячи з конструкції зазначеної правової норми процесуального закону, поряд з наявністю очевидних ознак протиправності рішення, яке оскаржується в судовому порядку, законодавець, як обов`язкову умову, для застосування заходів забезпечення позову, визначив існування, внаслідок цього, порушення прав або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням; а по-друге: значення вжитого законотворцем поняття «очевидні ознаки» необхідно розуміти як оціночну характеристику обставин, які сприймаються однозначно, є беззаперечними, не викликають жодних сумнівів й, не потребуючи оцінки доводів і аргументів позовної заяви, висловлених по суті спору, явно свідчать про протиправний характер адміністративного акту, який оскаржується до суду. Таке тлумачення зазначеної пункту 2 частини другої статті 150 КАС України зроблено в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Оскільки, як установлено судом апеляційної інстанції, основним видом економічної діяльності ПП «Нафтотермінал» (КВЕД 52.10 Складське господарство), то зазначеним розпорядженням позивача фактично позбавлено права на здійснення цієї діяльності, що не залишає сумнівів у тому, що розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725 порушує права ПП «Нафтотермінал». Апеляційний суд зауважує, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року про забезпечення позову, як захід забезпечення позову, було зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725 до набрання рішенням суду у справі за позовом ПП «Нафтотермінал» про визнання протиправним і скасування розпорядження законної сили, тобто зупинено, а не скасовано чи відмінено. Крім того апеляційний суд ураховує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725 жодним чином не спричиняє негативних наслідків для заінтересованих осіб у даній справі, як не спричиняє негативних наслідків і для будь-яких інших осіб. Аргументи відповідача про те, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення адміністративного позову є безпідставними і спростовуються встановленими обставинами та зробленими висновками. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 року в справі №ЗД/460/11/20. З мотивів вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 14.07.2021 №725, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Суд першої інстанції повністю виконав вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись ст. 243, 308, 311, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 140/3679/21 про забезпечення позову у справі № 380/12161/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник С. П. Нос Повне судове рішення складено 25 листопада 2021 року