Постанова КАС ВС № 380/12161/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року м. Київ справа № 380/12161/21 касаційне провадження № К/9901/47936/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Сеник Р.П., Нос С.П.) у справі № 380/12161/21 за позовом Приватного підприємства «Нафтотермінал» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування розпорядження, В С Т А Н О В И В: У липні 2021 року Приватне підприємство «Нафтотермінал» (далі - ПП «Нафтотермінал»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним і скасування розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі. Одночасно позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій поставлено питання про зупинення дії розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі. Обґрунтовуючи подану заяву, ПП «Нафтотермінал» зазначало, що анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, призведе до повної зупинки роботи нафтобази за адресою: 08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна,

3. В свою чергу, зупинення роботи нафтобази очевидно матиме невідворотні наслідки у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування та перебування в робочому стані, в тому числі з огляду на те, що устаткування нафтобази, пов`язане з використанням, зберіганням небезпечних речовин, а нафтобаза в цілому є об`єктом підвищеної небезпеки. Крім того, анулювання ліцензії унеможливить провадження позивачем діяльності із зберігання нафтопродуктів відповідно до укладених договорів на зберігання нафтопродуктів із суб`єктами господарювання, в тому числі повернення їх із зберігання, оскільки статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії в розмірі 500000,00 грн. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 липня 2021 року заяву задовольнив. Зупинив дію розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/12161/21. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін. ГУ ДПС у Київській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Мотивуючи свої вимоги відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що позивач не надав жодних доказів існування очевидної небезпеки, тобто такої, яка не потребує доведення в суді, заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів ПП «Нафтотермінал» після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому. Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України). Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватися ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна дійти висновку, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки. При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так, судом першої інстанції у цій справі ухвалено рішення щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, за адресою: 08662, Київська область, Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, реєстраційний номер 990514201900127, терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року. Ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів ПП «Нафтотермінал» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд зазначає, що заходи забезпечення мають вживатися лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватися поважними підставами й підтверджуватися належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Як встановлено судами попередніх інстанцій, основними видами діяльності позивача, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є, зокрема, складське господарство (основний) (52.10), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), з метою здійснення діяльності з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, за адресою: 08662, Київська область, Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, відтак зазначеним розпорядженням ПП «Нафтотермінал» фактично позбавлено права на провадження цієї діяльності. Відповідно до статті 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону № 481/95-ВР). Суд погоджується з висновком судів про існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Суди попередніх інстанцій оцінили той факт, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, зокрема, суди обґрунтовано виходили з того, що зберігання та оптова торгівля пальним, що є основними видами діяльності ПП «Нафтотермінал», можлива лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою негативні наслідки. Надаючи оцінку характеру ймовірних наслідків спірного у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень, про зупинення дії якого просив позивач у заяві про забезпечення позову, судові інстанції правильно виходили з того, що оскаржуване розпорядження з моменту його вручення ПП «Нафтотермінал» набрало чинності та створює правові наслідки у вигляді позбавлення можливості провадження господарської діяльності на об`єкті, за адресою: 08662, Київська область, Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 3, до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження від 14 липня 2021 року № 725 в судовому порядку. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що обраний ПП «Нафтотермінал» спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Аналогічні висновки щодо подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21 та від 15 квітня 2022 року у справі № 440/6755/21. Наведене дає підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. А. Гончарова Судді І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова