Ухвала КАС ВС № 160/1457/20

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 24 листопада 2021 року Київ справа №160/1457/20 адміністративне провадження №К/9901/40325/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морганіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дримм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дипломат Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віксард», Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині, У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 104 від 21 січня 2020 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» в частині щодо споруд (об`єктів) за порядковими номерами 9 - 12, 22, 23, 25 - 31, 34, 35, 65, 66, зазначених в додатку до вказаного рішення «Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків, споруд господарського призначення, точок розташування виносної торгівлі, вхідних груп у місцях загального користування, що підлягають демонтажу». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Нафта Альянс Трейд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року. Відповідно до електронного бланку на конверті (4900900341160) касаційна скарга направлена до Верховного Суду 05 листопада 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами загального позовного провадження. Предметом розгляду справи є рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 104 від 21 січня 2020 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» в частині щодо споруд (об`єктів) за порядковими номерами 9 - 12, 22, 23, 25 - 31, 34, 35, 65, 66, зазначених в додатку до вказаного рішення «Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків, споруд господарського призначення, точок розташування виносної торгівлі, вхідних груп у місцях загального користування, що підлягають демонтажу». Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/6004/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 906/1063/18, від 03 грудня 2020 року у справі № 161/13645/16-а, від 27 січня 2020 року у справі № 465/249/15-а та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц. Зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки оскаржуване судове рішення перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивача. Також зазначає, що апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 910/2145/18, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/2686/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/10330/17, від 18 червня 2019 року у справі № 912/1286/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 826/10228/17. Судом апеляційної інстанції не було застосовано норми матеріального та процесуального права, визначені у статтях 8, 19, 41, 55, 68, 144 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 181, 182, 316, 319, 321, 328, 334, 376, 378, 391, 395, 396 ЦК України, статтях 1, 2, 5, 7, 10, 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», статтях 4, 28, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтях 20, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 27 листопада 2013 року № 44/43. Також скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, викладені в постановах Верховного Суду у правовідносинах, що не є подібними, зокрема, постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17, від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17. При цьому, у справі № 914/2006/17 між сторонами у справі відсутні правовідносини щодо адміністрування та підпорядкування. Натомість характер правовідносин свідчить про спір щодо законності виникнення у відповідача 1 та відповідача 2 права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Тому, на думку скаржника, такий спір не має жодного відношення до справи № 160/1457/20, оскільки правовідносини не є подібними, а тому норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 не підлягають застосуванню при вирішенні справи № 160/1457/20, що є підставою для відступлення від вказаних висновків при вирішенні даної справи. Верховний Суд, надаючи оцінку зазначеним в касаційній скарзі підставам касаційного оскарження, дійшов висновку, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання відсутності норми права у подібних правовідносинах, не конкретизував щодо питання застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права Верховний Суд не сформулював правової позиції, а також не вказав, у межах яких саме подібних правовідносин немає висновку Верховного Суду (охарактеризувати зміст відносин (певний їхній аспект), яких (якого) стосується касаційна скарга, для можливості чіткого визначення відсутності правових висновків Верховного Суду за критерієм подібності предмету спірних відносин). Суд вважає за доцільне зазначити, що формальне наведення в касаційній скарзі посилання на відсутність висновку Верховного Суду у взаємозв`язку з посиланням на неправильне застосування або тлумачення зазначених правових норм при ухваленні оскаржуваного судового рішення, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень згідно пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. З вищевикладеного Верховний Суд приходить до висновку, що зазначені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року. Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, і є підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Альянс Трейд» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морганіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дримм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дипломат Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віксард», Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/1457/20 за позовом Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морганіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дримм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дипломат Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віксард», Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний