Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3840/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/3840/21 (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/3840/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 14 травня 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, згідно з яким просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до стажу роботи за Списком № 1 періоду проходження військової служби з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року, а також періодів роботи за Списком № 1 з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року, та 25.07.2001року, та 31.07.2001 року, починаючи з 05.12.2019 року. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем було надано всі необхідні документи для зарахування йому періоду проходження військової служби з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року, а також періодів роботи з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року, та 25.07.2001 року, та 31.07.2001 року. При цьому, суд першої інстанції з посиланням на положення статті 78 КАС України зазначив, що за висновком Запорізького окружного адміністративного суду, викладеному в рішенні від 07.09.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі № 280/4690/20, позивачем доведено відповідні періоди роботи з 1985 року по 2001 рік на посаді водолаза, а тому він має бути зарахований до пільгового стажу останнього, на підставі відомостей зазначених в трудовій книжці. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини справи, що призвело до не правильного вирішення справи. Відповідач зазначає про те, що позивачем не надано довідку, яка б підтверджувала пільговий стаж роботи позивача на посаді водолаза за спірні періоди, як і не надано уточнюючу довідку за період з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року. Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 05.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.30-31). Листом від 26.12.2019 року № 133/Т-1 було повідомлено позивачу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 у зв`язку із ненаданням довідки підприємства, яка уточнює пільговий характер роботи на посаді водолаза у період з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, та з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року (а.с.32-33). Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі № 280/4690/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.36-40, 41-44). Листом від 30.03.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі № 280/4690/20 відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Запорізькій області було повторно розглянуто його звернення. За результатами розгляду з`ясовано, що за результатами проведеного розрахунку страховий стаж склав 33 роки 09 місяців 07 днів, у тому числі 02 місяці 26 днів за Списком № 1, відповідно до пільгової довідки № 125-464 від 03.12.2019 року, виданої ПАТ «Дніпроспецсталь». Періоди роботи на посаді водолаза з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, та з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 за умови надання підприємством довідки, яка уточнює пільговий характер роботи або у разі ліквідації підприємства документи для розгляду на комісії ГУ ПФУ в Запорізькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років. Час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або посадою, що передбачає такі пільги (а.с.46). Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до його пільгового стажу періоду проходження військової служби з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року та періодів роботи з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року, 25.07.2001 року, 31.07.2001 року є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із пунктом першим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. В свою чергу постановою КМУ від 11 березня 1994 р. № 162 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, позицією 12100000-11465 розділу XXIII «Загальні професії» Списку № 1 затверджених постановою КМУ від 11 березня 1994 р. № 162 передбачено право на отримання пенсії для водолазів і інших працівників, зайнятих роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць), або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше. Пунктом 10 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №

637. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до пенсійного органу, зокрема, і копію трудової книжки НОМЕР_1 згідно з записами в якій ОСОБА_1 : - з 11.05.1985 по 23.12.1989 проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії (запис № 4); - з 03.09.1990 по 01.02.1992 працював водолазом 2 класу Аварійно-рятувальної маневреної групи Запорізької центральної рятувальної станції Запорізької обласної ради товариства рятування на водах України (записи №№ 10-11); - з 01.02.1997 по 01.01.2001 працював водолазом першого класу рятувально-водолазної станції смт. Кирилівки Запорізької центральної рятувальної станції (записи №№ 20-22); - з 25.01.2001 по 25.07.2001 працював водолазом першого класу рятувально-водолазної служби при Кирилівській селищній раді Запорізької центральної рятувальної станції (записи №№ 23-24); - з 31.07.2001 по 31.07.2001 працював водолазом першого класу рятувально-водолазної станції Кирилівської селищної ради (а.с.44-47). Суд апеляційної інстанції зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, при цьому у спірних відносинах вирішальним є не лише наявність трудового стажу, що підтверджується трудовою книжкою, а й факт виконання позивачем робіт, що передбачені Списком №1 та дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. У спірних відносинах вирішальним є питання підтвердження факту зайняття позивача роботою під водою, у тому числі в умовах підвищеного атмосферного тиску, не менше 275 годин на рік (25 годин на місяць), або час перебування яких під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше, що визначено позицією 12100000-11465 розділу XXIII «Загальні професії» Списку № 1 затверджених постановою КМУ від 11 березня 1994 р. № 162 Як вбачається, з матеріалів справи, до заяви від 05.12.2019 року було надано, зокрема і копію особистої книжки водолаза №105, згідно з записами якої зазначено час перебування позивача під водою у спірні періоди (а.с.20-22). Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за його заявою від 05.12.2019 року у листі від 26.12.2019 року №133/Т-1 виходив з того, що позивачем не надано уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи водолаза за спірні періоди. Час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком № 1, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або посадою, що передбачає такі пільги (а.с.32-33). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі №280/4690/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного рішення. При цьому, судами зроблено наступний висновок: «…Виходячи з аналізу вищезазначених норм та обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем доведено відповідні періоди роботи з 1985 року по 2001 рік на посаді водолаза, а тому він має бути зарахований до пільгового стажу останнього, на підставі відомостей зазначених в трудовій книжці…» (а.с.36-40, 41-44). В свою чергу, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі № 280/4690/20 відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Запорізькій області було повторно розглянуто звернення позивача та листом від 30.03.2021 року повідомлено про те, що періоди роботи позивача на посаді водолаза з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, та з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року можливо зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 за умови надання довідки, яка уточнює пільговий характер роботи. Час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком № 1, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або посадою, що передбачає такі пільги (а.с.46). З викладених обставин вбачається, що питання зарахування позивачу до стажу роботи за Списком № 1 періоду проходження військової служби з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року, а також періодів роботи за Списком № 1 з 03.09.1990 року по 01.02.1992 року, з 01.06.1992 року по 06.12.1993 року, з 01.02.1997 року по 01.01.2001 року, та 25.07.2001 року, та 31.07.2001 року вже було предметом спору у справі №280/4690/20 та мотивувальною частиною судового рішення, що набрало законної сили зроблено висновок про необхідність зарахування позивачу цих спірних періодів до стажу роботи за Списком №

1. Суд апеляційної інстанції зауважує, що резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року не містить приписів щодо обов`язку відповідача зрахувати спірні періоди позивачу до стажу роботи за Списком № 1, натомість резолютивною частиною визначено обов`язок пенсійного фонду повторно розглянути заяву позивача із урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні, згідно з якими в свою чергу суд зробив висновок про необхідність такого зарахування. Відповідач, будучи обізнаним про таке рішення суду, повторно розглядаючи заяву позивача від 05.12.2019 року, відмовляє позивачу у призначенні пенсії з тих же підстав, а саме відсутності уточнюючої довідки та відсутності доказів того, що на момент призову на військову службу позивач працював за професією або посадою, що передбачає такі пільги. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal"). При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Так, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії листом від 30.03.2021 року з підстав не надання уточнюючої довідки, припустився надмірного формалізму, оскільки, як вже зазначалося позивачем було подано до пенсійного органу копію трудової книжки та копію особистої книжки водолаза №105 згідно з записами якої зазначено час перебування позивача під водою у спірні періоди, натомість відповідач ставлячи до позивача вимогу щодо надання уточнюючої довідки про характер роботи у своїй відмові не зазначає підстав не прийняття ним відомостей зазначених у особистій книжці водолаза №105 як і в підтвердження правомірності свого рішення щодо відмови у призначенні пенсії не зазначає обґрунтувань з посиланнями на докази того, що позивач не має необхідного часу перебування під водою з початку водолазної практики, необхідних для призначення такої пенсії. Натомість, відповідач без аналізу наданих позивачем документів, безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії з підстав не надання уточнюючої довідки, незважаючи на висновок суду зроблений у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року. Безпідставність відмови відповідача спостерігається і у відмові в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду проходження ним військової служби з 11.05.1985 року по 23.12.1989 року, так як позивачем надано відповідачу документи, згідно з якими він у цій період виконував роботу водолаза, натомість відповідач не надавши їм оцінку відмовив у їх зарахуванні не заважаючи на висновки зроблені у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про протиправність дій відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав не зарахування періодів роботи до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 . Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Зважаючи на природу та підстави цього спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №280/3840/21 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко