Постанова 4852 № 160/9758/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9758/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/9758/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправною відмову відповідача-2 у призначенні їй пенсії за віком, за Списком №1 та у зарахуванні до її пільгового стажу за Списком №1 роботи гірником підземним з повним робочим днем у підземних умовах шахти «Ювілейна» ПрАТ «СУХА БАЛКА» з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року (2 місяці 18 днів), яка оформлена рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2022 року №046050012073; - зобов`язати відповідача-2 зарахувати їй, як шахтарю, до пільгового стажу за Списком № 1 роботу гірником підземним з повним робочим днем у підземних умовах шахти «Ювілейна» ПрАТ «СУХА БАЛКА» з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року (2 місяці 18 днів), та призначити з 28.04.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, як шахтарю, працюючому в підземних умовах повний робочий день у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу) згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати відповідача-1 з 28.04.2022 року нарахувати та виплачувати їй пенсію за Списком № 1, як шахтарю, працюючому в підземних умовах повний робочий день з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.05.2022 року № 046050012073 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 02.08.2005 року до 26.12.2005 року включно; призначити ОСОБА_1 з 28.04.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі про зобов`язання відповідачів призначити, нарахувати та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач-2 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вважаючи відсутнім у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням відповідного віку. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відповідача-1 із заявою від 28.04.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. До заяви ОСОБА_1 від 28.04.2022 року було додано копії її паспорта, довідки про РНОКПП, диплому, свідоцтв про народження, одруження, розірвання шлюбу, довідки № 79 від 22.02.2022 року, витягів з наказів про атестацію, заяви про виплату пенсії від 23.10.2021 року. 03.05.2022 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046050012073 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України 28.04.2022 року. Пенсійний вік, визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1), становить 50 років. Вік заявниці 45 років. Необхідний страховий стаж, визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1), становить 20 років. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 01 місяць. Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 1), становить 7 років 6 місяців. Пільговий стаж ОСОБА_1 становить 13 років 8 місяців 23 дні. Документами підтверджено зниження пенсійного віку на 10 років. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, - 20.12.2026 року. Також позивача повідомлено, що до її пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період з 02.08.2005 року до 26.12.2005 року. Не погоджуючись із такою відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що рішення відповідача-2 про відмову у призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала необхідний страховий та пільговий стаж на роботах за Списком № 1, пенсії на пільгових умовах за віком, з посиланням на не досягнення нею пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з цим, суд зазначив, що період роботи позивача з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року відповідно до форми РС-право зараховано до її пільгового стажу, тому відсутні підстави для задоволення вимог про визнання протиправною відмови у зарахуванні та зобов`язання відповідача-2 зарахувати зазначений період роботи до пільгового стажу позивача. На переконання суду, зобов`язання органу призначення пенсії призначити ОСОБА_1 пенсію з дати її звернення з відповідною заявою є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Стосовно віку, з якого позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, колегія суддів зазначає таке. Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. 21 квітня 2021 року Верховним судом розглянуто зразкову справу № 360/3611/20 та прийнято відповідне рішення, що набрало законної сили 3 листопада 2021 року після перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, якою змінено мотивувальну частину рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що передана на розгляд колегії суддів справа підпадає під ознаки типової справи, визначені у рішенні Верховного Суду, а тому при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Великої Палати, викладені у зразковій справі № 360/3611/20, рішення в якій набрало законної сили та які полягають у такому. 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах». Водночас згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ). Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий у 50 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду при перегляді зразкової справи дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, а тому жінки мають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 після досягнення 45 років. Позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії після досягнення 45 років, а тому за віком має право на призначення пенсії за Списком №

1. Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача-2 зарахувати їй, як шахтарю, до пільгового стажу за Списком № 1 роботу гірником підземним з повним робочим днем у підземних умовах шахти «Ювілейна» ПрАТ «СУХА БАЛКА» з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.02.2022 року № 79, виданої ПрАТ «СУХА БАЛКА», ОСОБА_1 працювала повний робочий день у такі періоди за професією (посадою): з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року гірник підземний шахти «Ювілейна», з 27.04.2005 року до 02.08.2016 року роздавальник вибухових матеріалів шахти «Ювілейна», що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1а Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36 та ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; з 03.08.2016 року до 26.03.2019 року - роздавальник вибухових матеріалів шахти «Ювілейна», що передбачено Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1 Постанови КМУ від 24.06.2016 року № 461 та ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; за період з 09.02.2005 року до 26.03.2019 року 14 років 01 місяць 18 днів. Вищевказані періоди роботи безпосередньо зайнята на підземних роботах з видобутку руди та інших корисних копалин з вмістом (у тому числі у вміщующих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше. Підстава видачі довідки: особові картки від 19.07.2000 року № 1771, накази з кадрових питань. Атестація робочих місць: наказ від 02.08.2000 року № 629, від 27.12.2005 року № 1567, від 27.10.2010 року № 1929, від 26.10.2015 року № 2673 по ПрАТ «СУХА БАЛКА». Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 21.04.1995 року, містить відповідні записи про зазначені періоди роботи позивача з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року та з 27.04.2005 року до 26.03.2019 року. Згідно з формою РС-право страховий стаж ОСОБА_1 (дата звернення 28.04.2022) становить 37 років 01 місяць, у тому числі стаж за Списком № 1 13 років 08 місяців 24 дні (з 09.02.2005 до 01.08.2005 (05 місяців 23 дні); з 27.12.2005 до 26.03.2019 (13 років 03 місяці)). Таким чином, період роботи позивача з 09.02.2005 року до 26.04.2005 року відповідно до форми РС-право зараховано до її пільгового стажу, тому відсутні підстави для задоволення вимог про визнання протиправною відмови у зарахуванні та зобов`язання відповідача-2 зарахувати зазначений період роботи до її пільгового стажу. Стосовно не зарахування пенсійним органом до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 02.08.2005 року до 26.12.2005 року з підстав непроведення атестації робочих місць колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Отже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №

637. Відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отже, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, є необхідним лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці. У даній справі пенсійним органом зараховано період роботи позивача з 02.08.2005 року до 26.12.2005 року включно роздавальником вибухових матеріалів до її страхового стажу. Також відповідачами не заперечується приналежність зазначеної посади до такої, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №

1. Разом з тим, наведені відповідачем-1 мотиви щодо не зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в силу встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжці позивача та довідці від 22.02.2022 року № 79 наявні усі необхідні відомості, які визначають її право на зарахування спірного періоду саме до пільгового стажу за Списком №

1. Порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок). Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку). Пунктом 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Згідно з п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії. У даному випадку органом призначення за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Як встановлено судом першої інстанції, розгляд заяви та ухвалення рішення за заявою позивача від 28.04.2022 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Обираючи спосіб захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на зазначені вище обставини справи колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, апеляційний суд дійшов висновку, що в цій частині необхідно зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, починаючи з 28.04.2022 року дня звернення позивача з заявою про призначення пенсії. Зазначений спосіб захисту, на переконання апеляційного суду, повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача-2 призначити їй пенсію як шахтарю, працюючому в підземних умовах повний робочий день у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу) згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, апеляційний суд зазначає, що пенсію позивачу наразі не призначено та за результатами розгляду заяви позивача від 28.04.2022 року відповідач-2 відмовив у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з мотивів недосягнення позивачем необхідного пенсійного віку. Відтак, спору щодо розміру пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існує. Крім того, матеріали справи не містять будь-якого рішення або іншого волевиявлення суб`єкта владних повноважень, що свідчили б про намір не застосовувати вищенаведені норми права при призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах. З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як у передчасних. Вимоги про зобов`язання нарахувати та виплачувати пенсію позивачу також заявлені на майбутнє, тому не підлягають задоволенню. Враховуючи зазначені обставини справи, колегія суддів погоджує висновок щодо часткового задоволення позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з виходом за межі позовних вимог. Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні. Отже, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/9758/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко