Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1165/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2023 р. Справа № 520/1165/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 24.03.23 по справі № 520/1165/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі ГУ ПФУ у Рівненській області, відповідач), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ у Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) від 29.03.2022 року № 204250006528 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; - зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про призначення пенсії на пільгових умовах. В обґрунтування позову пояснив, що відповідачем при розгляді його заяви від 17.03.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи у ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 22.07.1985 по 20.11.1986, з 02.02.1989 по 03.03.1997 та періоди роботи в ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» з 03.03.1997 по 25.03.1997, з 17.02.1999 по 10.09.2001 згідно архівних довідок від 25.11.2021 № 716, № 717, № 728, № 729, виданих Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства, з підстав відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, про результати розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Стверджує, що згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відтак лише за її відсутності або відсутності відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, що узгоджується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637). Пославшись на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 05.12.201 у справі № 513/1195/16-а та від 10.04.2020 у справі № 686/4651/17, наполягав, що періоди навчання позивача у середньому ПТУ № 27 м. Куп`янська за професією електрогазозварника з 01.09.1982 по 20.07.1985, а також час проходження ним військової служби у збройних сил СРСР з 28.11.1986 по 25.11.1988, повинні бути зараховані до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 . Звернув увагу, що пенсійний орган, у разі недостатності поданих позивачем документів або наявності сумніву у їх достовірності, мав правові підстави для самостійного витребування документів з метою перевірки трудового стажу позивача, проведення зустрічної перевірки для з`ясування спірних обставин, або вчинення інших дій задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист, однак у спірних правовідносинах цього не зробив. Крім того, повідомив, що позивачем подавалась заява на підтвердження стажу роботи від 17.03.2022, однак остання так і не була розглянута Комісією з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 520/1165/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 204250006528 від 29.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.). Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 520/1165/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні справи не було взято до уваги, що позивач звертався до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначення якої здійснюється за таких умов, як : наявність професії та виробництва в Списках; надання уточнюючої довідки з необхідними реквізитами, що повинна відповідати первинним документам, як підтвердження того, що особа була зайнята в шкідливих умовах праці та підприємство буде відшкодовувати витрати пільгових пенсій органам Пенсійного фонду; підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (витяги з наказів); роботи працівника в шкідливих умовах праці не менше 80% його трудового часу (п. 2 Порядку застосування Списків). При цьому, відсутність хоча б однієї з цих умов, на думку апелянта, не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах, що не було враховано судом першої інстанції. Апелянт звернув увагу, що внаслідок неповного з`ясування обставин справи, суд дійшов помилкового висновку про те, що записи в трудовій книжці містять всі необхідні відомості, які визначають право позивача на пільгове пенсійне забезпечення. Наполягав, що трудовою книжкою не доведено пільговий характер роботи позивача, оскільки відсутні відомості про атестацію робочого місця, про роботу позивача на зазначеній посаді не менше 80% трудового часу, про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2022 позивач звернувся з заявою до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з додатками до неї. За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №204250006528 від 29.03.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу. Вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області мотивовано тим, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи у ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 22.07.1985 року по 20.11.1986 року, з 02.02.1989 року по 03.03.1997 року та періоди роботи в ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» з 03.03.1997 року по 25.03.1997 року, з 17.02.1999 року по 10.09.2001 року згідно архівних довідок від 25.11.2021 № 716, № 717, № 728, № 729, виданих Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства, оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про результати розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. В рішенні також зазначено, що страховий стаж позивача становить 37 років 4 місяці 18 днів. Пільговий стаж не підтверджений. Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення ГУ ПФУ у Рівненській області № 204250006528 від 29.03.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки записи в трудовій книжці позивача містять всі необхідні відомості, що визначають право останнього на пільгове пенсійне забезпечення. За висновками суду, поданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення про призначення пенсії за віком, оскільки останніми доведено періоди його роботи на посаді електрогазозварника з 22.07.1985 року по 20.11.1986 року, з 02.02.1989 року по 03.03.1997 року та періоди роботи в ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» з 03.03.1997 року по 25.03.1997 року, з 17.02.1999 року по 10.09.2001 року. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 вищевказані періоди допустив протиправні дії, що призвели до порушення права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у належному розмірі. Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Частиною першою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі по тексту Закон №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок. Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 55 років; 3) наявність страхового стажу для чоловіків, які звернулися за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 17.03.2022 досяг 55 років (а.с.223) та відповідно до розрахунку страхового стажу, проведеного відповідачем, його страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах становив 37 років 4 місяці 18 днів. Отже, позивачем дотримано умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", щодо досягнення пенсійного віку (55 років) та наявності необхідного загального страхового стажу не менше ніж 28 років. Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало непідтверження в установленому законодавством порядку пільгового стажу роботи, який має становити не менше 12 років 6 місяців, а саме спірним є зарахування періодів роботи у ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 22.07.1985 по 20.11.1986, з 02.02.1989 по 03.03.1997 та періоди роботи в ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» з 03.03.1997 по 25.03.1997, з 17.02.1999 по 10.09.2001 згідно архівних довідок від 25.11.2021 № 716, № 717, № 728, № 729, виданих Міжрегіональним комерційним архівом у формі приватного підприємства. Дослідивши зміст рішення ГУ ПФУ у Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) від 29.03.2022 року № 204250006528, колегією судів встановлено, що єдиною підставою для незарахування вказаних періодів роботи позивача до його пільгового стажу слугувала відсутність рішення Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про результати розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок № 637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Із системного аналізу наведених вище положень законодавства можна зробити висновок, що документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка та/або інші документи (документи, що видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників тощо). Водночас, аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 09.07.2019 по справі № 204/2194/17. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, із записів в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «КЛЗ» у періоди з 22.07.1985 року по 20.11.1986 року, з 02.02.1989 року по 03.03.1997 року, з 03.03.1997 року по 23.05.1997 року, та у період з 17.02.1999 року по 10.09.2001 року у ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» на посаді електрогазозварника. Крім того, вищевказана трудова діяльність позивача додатково підтверджується архівними довідками, наданими позивачем разом з заявою про призначення пенсії від 17.03.2022 року. Питання призначення пенсій на пільгових умовах визначене у Порядку застосувань Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383). Відповідно до пункту 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2). Списки № 1 та № 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1 та № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №

162. Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газосварщик», «электросварщик». Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалися професії «Электрогазосварщик», «Электросварщики на автоматических и полуавтоматических машинах», «Электросварщики ручной сварки». Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії «електрогазозварювальники» та «електрогазозварювальники на автоматичних та напівавтоматичних машинах», «електрозварювальники ручного зварювання». Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії «електрогазозварювальники» та «електрогазозварювальники на автоматичних та напівавтоматичних машинах», «електрозварювальники на ручного зварювання». Таким чином, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх вищенаведених Списках №

2. Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для висновку, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.12.2019 у справі №535/103/17, від 26.03.2020 у справі №193/45/17, від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17. Колегія суддів зазначає, що трудовою книжкою позивача, а також архівними довідками, наявними в матеріалах справи, підтверджується робота ОСОБА_1 у спірні періоди на посаді електрогазозварника, що відноситься до Списку № 2, однак вказані документи не містять жодної відмітки стосовно зайняття позивача на такій посаді протягом повного робочого дня, тобто не менше 80% трудового часу, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі - Порядок № 18-1, в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. Згідно з пунктом 1 Порядку 18-1 цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території). Відповідно до пунктів 3,4 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань. Згідно з пунктом 6 Порядку № 18-1 основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 6 Порядку № 18-1). Пунктом 8 Порядку № 18-1 визначено, що засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше двох разів на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів. Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи. Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункти 9,10 Порядку № 18-1). Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1). Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1). З аналізу наведених норм слідує, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, вирішення питання про зарахування до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників, віднесено до виключної компетенції Комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій. Колегією суддів встановлено, що у зв`язку з ліквідацією ВАТ «Куп`янський ливарний завод», ДП ВКФ «Механоскладське підприємство» ВАТ «КЛЗ» послуги по зберіганню документів архівного фонду надає «Міжрегіональний комерційний архів» у формі приватного підприємства. Згідно з архівними довідками від 25.11.2021 №№ 716, 717, 728, 729, виданих «Міжрегіональний комерційний архів», позивач працював у ВАТ «Куп`янський ливарний завод» з 22.07.1985 по 20.11.1986, з 02.02.1989 по 03.03.1997 та в ДП ВКФ «Механоскладальне підприємство» ВАТ «КЛЗ» з 03.03.1997 по 25.03.1997, з 17.02.1999 по 10.09.2001, однак, довідки не містять відомостей стосовно повного робочого дня позивача на займаній посаді електрогазозварювальника, у зв`язку з чим пенсійний орган в оскаржуваному рішенні вказав на необхідність подання рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 17.03.2022 додав заяву про підтвердження стажу роботи, що підтверджується переліком документів, доданих до заяви ( а.с. 224). У заяві про підтвердження стажу роботи від 17.03.2022, поданої за формою Додатку 1 до пункту 6 Порядку 18-1, ОСОБА_1 просив розглянути вказану заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у період з 22.07.1985 по 20.11.1986, з 02.02.1989 по 03.03.1997, з 03.03.1997 по 23.05.1997, з 17.02.1999 по 10.09.2001. Проте, пенсійним органом не надано жодних доказів розгляду такої заяви, зокрема до суду не подано ані рішення Комісії про підтвердження пільгового стажу роботи позивача у спірний період, ані рішення про не підтвердження такого. Колегія суддів враховує, що у даній справі, позивач, подавши відповідну заяву, вчинив всі необхідні дії для підтвердження періодів роботи, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки саме на підставі рішення Комісії про підтвердження пільгового стажу роботи та інших документів, необхідних для призначення пенсії, управління Пенсійного фонду приймають рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії. Фактично оскаржуване рішення обґрунтоване відповідачем не у зв`язку із тим, що у позивача відсутній певний стаж та/або не зарахування відповідачем конкретного часу роботи позивача до стажу, що дає право на призначення пенсії, а відсутністю у відповідача на стадії прийняття рішення на призначення пенсії належного документу, який підтверджує конкретні обставини, а саме - рішення Комісії щодо підтвердження стажу роботи. Колегія суддів зазначає, що п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. У спірних правовідносинах, відповідач, надаючи оцінку поданим позивачем до пенсійного органу документам, не звернув увагу, що позивачем подавалась заява про підтвердження пільгового стажу, та не з`ясував чи прийнято за наслідками її розгляду відповідне рішення, хоча відповідно до п. 4. 2 Порядку № 22-1 мав повноваження це зробити шляхом надіслання відповідного запиту. Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що ГУ ПФУ у Рівненській області передчасно прийняло рішення від 29.03.2022 року № 204250006528 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , а відтак наявні підстави для визнання його протиправним та скасування. Разом з цим, суд першої інстанції, неповно дослідивши обставини справи, не надав оцінки підставам прийняття спірного рішення, внаслідок чого помилково стверджуючи, що записи в трудовій книжці позивача містять всі необхідні відомості, що визначають право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення, не звернув увагу на відсутність даних щодо повного робочого дня позивача на посаді, яка віднесена до Списку № 2, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Рівненській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, колегія суддів зазначає наступне. Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції неправомірність рішення відповідача від 29.03.2022 року № 204250006528 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ у Рівненській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, підлягає задоволенню. У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 520/1165/23 підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позовних вимог. Керуючись ч.4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 по справі № 520/1165/23 - змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 520/1165/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін