LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд576/2436/16-а

від 05.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2020 р.Справа № 576/2436/16-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20.12.2016, головуючий суддя І інстанції: Сапон О.В., м. Глухів Сумської області, повний текст складено 20.12.16 по справі № 576/2436/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Глухівського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області), в якому просив суд визнати незаконними дії Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати Глухівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 29 вересня 2016 року. Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Глухівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 29 вересня 2016 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції при винесенні рішення по справі не врахував, що за період роботи позивача газоелектрозварювальником Білоцерківського ЗАТ "МЖК БУД" з 05.02.2003 року по 01.08.2008 рік, електрозварником ТОВ "Будівельний Альянс і К" з 01.02.2008 року по 01.06.2009 рік та ЗАТ "МЖК-БУД" з 12.04.2010 року по 11.06.2010 рік даними підприємствами не проводилася атестація робочих місць за умовами праці. Відсутність підтвердження проведення атестації робочих місць не породжує виникнення права на зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу. Аналогічна правова позиція щодо необхідності проведення атестації робочих місць, що породжує виникнення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, викладена в постановах Верховного Суду України від 12.04.2016 року у справі № 477/2598/14-а, від 16.09.2015 року у справі № 349/2144/13-а, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 17.03.2015 року у справі № 21-585а14, від 10.03.2015 року у справі № 21-519а14, яку судом першої інстанції, всупереч ст. 244-2 КАС України, не враховано. Заявник апеляційної скарги відзначає, що у період роботи позивача на підприємствах з 22.07.1980 року по 06.06.1989 року була чинна Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 "Об утверждении списков производств, цехов,професій н льготных условиях и в льготных размер" в Списку № 2 взагалі відсутня така професія, як "газоелектрозварник". Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції в своєму рішенні ототожнює професію "Электросварщики и их подручные", яка була затверджена постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 "Об утверждении списков производств, цехов, професій н льготных условиях и в льготных размерах" з професією, за якою працював позивач, що є неправильнім, так як дані професії різні між собою не лише за назвою, алей й за характером виконуваних робіт. Посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України викладену в постанові від 07.07.2015 у справі № 2-а/179/9/14. Крім того, вказує, що не підлягають зарахуванню до пільгового стажу період навчання позивача з 01.09.1977 року по 18.07.1980 року в Богуславському ПТУ - 7, оскільки позивач здобув спеціальність газоелектрозварювальник, яка не передбачена Списком № 2, та період служби в армії з 09.04.1981 року по 12.04.1983 року, так як позивач на момент призову на військову службу не працював за професією та не займав посаду, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відтак, пільговий стаж позивача за професією, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на думку відповідача, склав 2 роки 11 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутність необхідного обсягу пільгового стажу. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком. Рішенням Глухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 06.01.2016 року № 39 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу. На думку відповідача, періоди роботи позивача "газоэлекросварщиком" СПМК - 505 тр. "Київсемспецбуд" з 22.07.1980 по 06.04.1981, ПМК 22 трест "Білоцерківсільбуд" з 10.05.1983 по 06.06.1989 професія "газоэлекросварщик" не містилась в Списках № 2, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно період навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 в Богуславському ПТУ - 7 і період проходження військової служби з 09.04.1981 по 12.04.1983 року не можливо зарахувати до пільгового стажу за професією, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У періоди роботи газоелектрозварником Білоцерківського ЗАТ "МЖК БУД" з 05.02.2003 по 01.02.2008, електрозварником ТОВ "Будівельний Альянс і К" з 01.02.2008 по 01.06.2009, ЗАТ "МЖК-БУД" з 12.04.2010 по 11.06.2010 не проводилась атестація робочих місць, що підтверджується підприємствами, а тому зазначені періоди не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, який дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. б ст. 13 Закону № 1788. Від так, пільговий стаж за професією, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується документально, склав 2 роки 11 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. б ст. 13 Закону № 1788. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позивач зазначає про незаконність відмови пенсійного органу в зарахуванні періодів його роботи газоелектрозварювальником з 22.07.1980 року по 06.04.1981 рік, з 10.05.1983 року по 06.06.1989 рік, з 05.02.2003 року по 01.02.2008 рік, з 01.02.2008 року по 01.06.2009 рік, з 12.04.2010 року по 11.06.2010 рік з шкідливими умовами праці, що містять речовини не нижче 3 класу небезпеки до стажу, що дає йому право на пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Стверджує, що працював за вказаними посадами більше 18 років, що підтверджено трудовою книгою. Відсутність проведення роботодавцем атестації робочих місць умов праці не є підставою для обмеження його права на пенсійне забезпечення. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дають право останньому на таку пенсію. Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити пенсію з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII в редакції на момент призначення пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці (після серпня 1991 року). Згідно відомостей в трудовій книжці позивача суд апеляційної інстанції встановив, що він з 01.09.1977 по 15.07.1980 навчався в Богуславському ПТУ - 7; з 22.07.1980 по 06.04.1981 прийнятий на посаду "газоэлекросварщика третьего разряда" (мовою оригіналу) СПМК - 505 тр. "Київсемспецбуд"; з 09.04.1981 по 12.04.1983 проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії; з 10.05.1983 по 06.06.1989 прийнятий на посаду "газоэлекросварщика третьего разряда" (мовою оригіналу) ПМК 22 трест "Білоцерківсільбуд". Отже, основним документом, що визначає право на визначення трудового стажу для призначення пенсії підтверджено, що позивач у період з 22.07.1980 по 06.04.1981 та з 10.05.1983 по 06.06.1989 працював на посаді "газоелектрозварника". Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2). Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №

162. Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник". Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 210, передбачено професії "газозварювальник", "електрозварювальник". Колегія суддів вважає, що електрогазозварювальник та газоелектрозварювальник є тотожними поняттями та професіями, а тому професія позивача входить до зазначеного переліку. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період роботи позивача з 22.07.1980 по 06.04.1981 та з 10.05.1983 по 06.06.1989 на посаді "газоелектрозварника" відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 233/1254/17, від 07.03.2018 № 233/2084/17, від 12.09.2018 № 673/283/17, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно даних трудової книжки позивач з 09.04.1981 по 12.04.1983 проходив строкову службу у Збройних силах СРСР. Станом на момент призову позивача на строкову військову службу, позивач працював за отриманою спеціальністю газоелектрозварника (з 22.07.1980 по 06.04.1981) в СПМК - 505 тр. "Київсемспецбуд", а тому період строкової служби у Збройних силах з 09.04.1981 по 12.04.1983 має бути зарахований до його пільгового стажу. Також, відповідно до копії трудової книжки, позивач з 01.09.1977 по 15.07.1980 навчався за профільною кваліфікацією в Богуславському ПТУ -

7. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Отже, враховуючи, що перерва між навчанням та роботою не перевищує трьох місяців, період навчання позивача в Богуславському ПТУ - 7 має бути зарахований до пільгового трудового стажу. Твердження заявника апеляційної скарги про те, що посада "газоелектрозварника" не передбачена розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2, як на підставу відмови у призначенні позивачу пенсії, є помилковим, оскільки зазначеними Списками № 2 передбачені професії "електрозварники" та "газозварники", однак назви професій, зазначені в трудовій книжці, наказах підприємств, довідках, можуть відрізнятися від назв, передбачених законодавчими актами України, при цьому суть виконуваної електрогазозварником та газоелектрозварником роботи не змінюється. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 509/3801/16-а, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного суду України (в частині того, що відсутність підтвердження проведення атестації робочих місць не породжує виникнення права на зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу) за період роботи позивача газоелектрозварювальником Білоцерківського ЗАТ "МЖК БУД" з 05.02.2003 року по 01.08.2008 рік, електрозварником ТОВ "Будівельний Альянс і К" з 01.02.2008 року по 01.06.2009 рік та ЗАТ "МЖК-БУД" з 12.04.2010 року по 11.06.2010 рік, оскільки даними підприємствами не проводилася атестація робочих місць за умовами праці, колегія суддів зазначає таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зроблено висновок про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги на необхідність врахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 12.04.2016 року у справі № 477/2598/14-а, від 16.09.2015 року у справі № 349/2144/13-а, від 14.04.2015 року у справі № 21-383а14, від 17.03.2015 року у справі № 21-585а14, від 10.03.2015 року у справі № 21-519а14, адже з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 № 520/15025/16-а вважала за необхідне відступити від вказаних вище висновків. За таких обставин, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача газоелектрозварювальником Білоцерківського ЗАТ "МЖК БУД" з 05.02.2003 року по 01.08.2008 рік, електрозварником ТОВ "Будівельний Альянс і К" з 01.02.2008 року по 01.06.2009 рік та ЗАТ "МЖК-БУД" з 12.04.2010 року по 11.06.2010 рік, незважаючи на відсутність проведення атестації робочих місць власником підприємств . Враховуючи те, що за даними трудової книжки на дату звернення із заявою про призначення зазначеної пенсії позивач мав загальний трудовий стаж більше 30 років, з них пільговий стаж не менше 12 років 6 місяців (з урахуванням періоду навчання, строкової військової служби, спірних періодів роботи з 22.07.1980 по 06.04.1981 та з 10.05.1983 по 06.06.1989, з 05.02.2003 по 01.08.2008, з 01.02.2008 по 01.06.2009, з 12.04.2010 по 11.06.2010 на посаді "газоелектрозварника", "електрозварника", а також періодів роботи, що зараховані до пільгового стажу Рішенням Комісії з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.09.2016 № 3), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII з дати звернення за призначенням пенсії. Отже, колегія суддів уважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення. Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20.12.2016 по справі № 576/2436/16-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 10.03.2020.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»