Постанова 4857 № 300/1919/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1919/21 пров. № А/857/17082/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Кушнерика М.П. суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.; за участю секретаря судового засідання - Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, прийняте суддею Шумей М.В., м.Івано-Франківськ, за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 300/1919/21 за адміністративним позовом приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним і скасування рішення, наказу, - ВСТАНОВИВ: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 05.04.2021 №2 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю"; наказ Міністерства юстиції України від 14.04.2021 №1358 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 »; наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 15.04.2021 №85/4 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ». В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що усі виявленні порушення при проведені перевірки є незначними та були усунуті позивачем в строк, визначений відповідачем, про що направлено відповідачу підтверджуючі документи та пояснення від 22.02.2021. Вказав, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняте за його відсутності, не врахувавши його клопотання про відкладення розгляду подання та перебування його на стаціонарному лікуванні. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 05.04.2021 №2 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю». Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 14.04.2021 №1358 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) від 15.04.2021 №85/4 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1816,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що Міністерство юстиції України та створена при ньому Вища кваліфікаційна комісія нотаріату наділені правом надавати оцінку діям нотаріуса, так як є законодавчо визначеними суб`єктами цих відносин, що здійснюють контроль та перевірку нотаріальної діяльності. Також, зазначає, що перевірка доцільності притягнення нотаріуса до відповідальності виходить за межі адміністративного судочинства та є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. Вказує, що приватним нотаріусом протягом 2019-2021 років неодноразово вчинялись виконавчі написи на кредитних договорах в порушення вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, якою затверджено перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також, встановлено недотримання приватним нотаріусом вимог до змісту виконавчих написів, визначених абз. 4 ч. 1 ст. 89 зазначеного Закону. Вказує, що допущені приватним нотаріусом порушення, зокрема, статей 87, 88, 89 цього Закону при вчиненні виконавчих написів на кредитних договорах не можуть бути усунені, оскільки чинним законодавством не передбачено внесення змін до таких написів та вчинення вони підлягають примусовому виконанню в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», що спричинює негативні наслідки для осіб (боржників). Апелянт звертає увагу на те, що шкода, завдана протиправними діями позивача, встановлена Комісією у рішенні від 05.04.2021 № 2, як суб`єктом владних повноважень до повноважень якого належить вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Отже, досліджуючи питання правомірності прийняття рішення, за яким нотаріусу анулюється свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, Комісія має дослідити наявність факту вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства та встановити чи завдали такі порушення шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам. Неодноразові порушення приватним нотаріусом законодавства при вчиненні виконавчих написів встановлено рішеннями судів. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників відповідача, які просять задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, яка просить залишити без змін рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 13.08.2012 ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8832. Наказом Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 01.10.2013 № 110/4 зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Івано-Франківському міському нотаріальному округу. 20.01.2021 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) видано наказ № 03/5 «Про проведення позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства». Наказом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 29.01.2021 № 06/5 внесено зміни до наказу від 20.01.2021 № 03/5, а саме змінено склад комісії. 08.02.2021 за результатами проведеної перевірки, складено Довідку про результати проведеної позапланової комплексної перевірки та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) видано наказ від 08.02.2021 № 32/5 «Про результати проведення позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства». Встановлено позивачу строк до 22.02.2021 для усунення виявлених недоліків та виконання рекомендацій визначених у Довідці про результати проведеної позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. На виконання наказу від 08.02.2021 № 32/5 позивачем направлено листа № 41/01-16 від 22.02.2021, яким повідомлено Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про вжитті заходи щодо усунення зазначених недоліків. 26.02.2021 листом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) направлено Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання № 7-24/588-21 від 26.02.2021 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1». 26.02.2021 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) видано Наказ № 39/4 «Про зупинення діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 . За результатом розгляду вказаного подання, 05.04.2021 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України прийнято рішення № 2 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю". Також, Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) видало наказ за № 85/4 від 15.04.2021 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ». На підставі підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку із неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій. Міністерством юстиції України 14.04.2021 видано наказ за № 1358 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ». Вважаючи рішення та наказ про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності та наказ про припинення нотаріальної діяльності протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачами не доведено обставин щодо наявності у спірних правовідносинах шкоди, завданої у результаті дій позивача під час здійснення ним нотаріальної діяльності, які відповідачі кваліфікували як порушення. Також, суд вірно зауважив, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як встановлено судом, листом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 26.02.2021 внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 7-24/588-21, яке направлено на розгляд ВККН. Зі змісту обумовленого подання слідує, що подання внесено ВККН виключно з підстав передбачених підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", а саме встановлення обставин, щодо неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, якщо такі порушення завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Так, під час проведення планової перевірки виявлено низку порушень вимог чинного законодавства при вчиненні позивачем нотаріальних дій. Відомості про такі порушення відображені у довідці від 08.02.2021, а також у поданні, в якому міститься пропозиція про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, відповідно до підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", за неодноразові порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій. У підсумку, свідоцтво позивача про право на зайняття нотаріальною діяльністю анульоване у зв`язку із встановленням відповідачами неодноразових порушень чинного законодавства позивачем при вчиненні нотаріальних дій. Втім, аналіз змісту підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку, що законодавець для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою визначає дві передумови, а саме: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону. Обов`язковою ознакою при цьому є завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Натомість, відповідачем не доведено обставини щодо наявності у спірних правовідносинах шкоди, завданої у результаті дій позивача під час здійснення ним нотаріальної діяльності, які відповідачі кваліфікували як порушення. Також, колегія суддів зауважує, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірні рішення відповідачів в означеній частині є такими, що прийняті за відсутності правових підстав для цього. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 640/7645/20. Крім цього, колегія суддів зазначає, що у постановах Верховного Суду від 20 липня 2018 року у справі № 809/1649/17, від 18 березня 2020 року у справі № 826/3090/17, від 25 червня 2020 року у справі № 2340/5084/18, від 05 жовтня 2020 року у справі № 140/1382/19 сформована правова позиція, відповідно до якої встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду. Таким чином, як неодноразово наголошувалось Верховним Судом у своїх постановах, які підлягають обов`язковому врахуванню судами при розгляді справ з подібних правовідносин, суди, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинні дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Слід зауважити, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. При визначенні підстав для анулювання свідоцтва необхідно враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, стверджуючи про правомірність оскаржуваних рішень відповідачі наполягають на достатності такої доведеної обставини, як «неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства» без встановлення факту спричинення такими порушеннями шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Однак, наведене спростовується наведеними вище позиціями Верховного Суду. Отже, застосуванню відповідачами правил підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Колегія суддів зауважує, що відповідачами було виявлено лише одну із складових підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зазначена в підпункті «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, при цьому, друга ж складова - «завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян», відповідачами, на підставі відповідних судових рішень, так і не встановлена. Водночас, Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача, на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», не відповідає вимогам законодавства, оскільки, відсутні всі складові підстав для анулювання свідоцтва за вказаним пунктом, та які не були встановлені та перевірені у повному обсязі органом, який приймав відповідне рішення. Враховуючи те, що застосування до позивача вказаного заходу у цій частині стало наслідком виключно встановленого за результатами перевірки діяльності позивача факту допущення ним порушення чинного законодавства, тому суд апеляційної інстанції вважає відсутніми правові підстави для застосування до позивача спірного стягнення. Разом з тим, жодного обґрунтування виявлення під час перевірки діяльності позивача порушень, які б завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян і в чому полягає така шкода, як і доказів, які б засвідчували наявність таких фактів, відповідачі суду не надали. Щодо решти аргументів сторін, колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 300/1919/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 22.11.21