Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/24059/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24059/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О., за участі секретаря судового засідання Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «Національні інформаційні системи», у якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати подання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.05.2020 № 1625/1-20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5550 від 09.02.2005; - визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23.07.2020 № 10 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.08.2020 № 2691/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.08.2020 №983/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 »; - зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат». В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що відповідачами прийнято оскаржувані рішення без належних підстав, визначених законодавством. Зокрема, позивачем зазначено про відсутність судових рішень щодо стягнення з позивача збитків, завданих вчиненими нотаріальними діями, а судові рішення про виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, не можуть бути підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Крім того, нотаріус не несе відповідності за правильність поданих документів для вчинення виконавчих написів. Посилався на відсутність судових рішень, якими встановлено факти завдання позивачем шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та стягнення такими рішеннями коштів з нотаріуса на відшкодування завданої шкоди. Також, позивач посилався на порушення порядку проведення перевірки та розгляду оскаржуваного подання. Натомість, відповідачі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказали на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю стали відповідні рішення, прийняті за результатом розгляду 41 звернення фізичних осіб щодо неправомірності дій позивача при вчиненні виконавчих написів нотаріуса при розгляді яких було встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а також, наявність судових рішень, що набрали законної сили, якими виконавчі написи, вчинені позивачем, скасовано. Тож, за результатами перевірки діяльності позивача було встановлено неодноразове порушення закону та підзаконних актів, внаслідок чого, завдано шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 р. позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23.07.2020 № 10 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07.08.2020 № 2691/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.08.2020 № 983/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 »; Зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат». В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України та Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та надання невірної оцінки обставинам, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Також, не погоджуючись з рішенням від 17.02.2021, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало апеляційну скаргу. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року залишено без руху. Розгляд апеляційної скарги 28.07.2021 не відбувся, справу знято з розгляду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року. У судовому засіданні представник апелянтів вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) направлено Міністерству юстиції України та Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання від 15.05.2020 № 1625/1-20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 105-126) За результатом розгляду вказаного подання, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату було прийнято рішення від 23.07.2020 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 09.02.2005 № 5550 (т. 1 а.с. 88-104) На підставі даного рішення, на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку із неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та набранням законної сили рішеннями суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, Міністерством юстиції України видано наказ від 07.08.2020 № 2691/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 . (т. 1 а.с. 87) Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.08.2020 № 983/6 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 . Надалі, направлено ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення від 18.08.2020 № 983/6/6-3, на підставі якого, третьою особою внесено відомості до Єдиного реєстру нотаріусів про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 . Вважаючи подання про анулювання свідоцтва, рішення про анулювання свідоцтва та наказ про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного: - матеріали справи не містять доказів щодо застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 заходів реагування у зв`язку із невиконанням наказу від 14.11.2019 № 803/6 про усунення приватним нотаріусом порушень та помилок; - анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», не відповідає вимогам законодавства, оскільки відсутні всі складові підстав для анулювання свідоцтва за вказаним пунктом, адже, нотаріус не несе відповідності за правильність поданих документів для вчинення виконавчих написів, а також, відсутність судових рішень, якими встановлено факти завдання позивачем шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та стягнення такими рішеннями коштів з нотаріуса на відшкодування завданої шкоди. Також, суд зважив на відсутність підтвердження заподіяння шкоди в діях приватного нотаріуса; - суд першої інстанції звернув увагу й на те, що до позивача застосовувались заходи реагування у вигляді зупинення нотаріальної діяльності до підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Разом з тим, відповідачами необґрунтовано щодо застосування в подальшому до позивача саме найсуворішого заходу реагування у виді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зважаючи на надання позивачу рекомендації щодо усунення порушень та підвищення кваліфікації. При цьому, доказів не вчинення позивачем таких рекомендацій не надано; - також, судом першої інстанції встановлено недотримання вимог законодавства щодо належного повідомлення позивача про засідання комісії, оскільки відсутні докази направлення або вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду засідання комісії, що також є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги. Апелянти посилаються на про правомірність оскаржуваних рішень, а також на те, що за результатами перевірки позивача було встановлено неодноразове порушення закону та підзаконних актів, внаслідок чого, завдано шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні ним нотаріальних дій. Крім того, за результатом виконання доручень Міністерства юстиції України щодо розгляду звернення з питань правомірності дій приватного нотаріуса ОСОБА_1 при вчиненні виконавчих написів, відповідачем-2 встановлено порушення позивачем вимог законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів, а також, апелянти посилаються на наявність судових рішень, якими встановлено факти порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні виконавчих написів на кредитних договорах. Також, апелянтами наголошується на тому, що перевірка доцільності притягнення нотаріуса до відповідальності виходить за межі завдання адміністративного судочинства. До того ж, саме контролюючим органом а не судом, на переконання апелянтів, встановлюється наявність чи відсутність шкоди, а саме, під час розгляду питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Акцентовано увагу на тому, що суд першої інстанції не мав підстав для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Закон України «Про нотаріат», встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні. Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. За змістом приписів ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом. Згідно з нормами частини 1 статті 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. У силу норм частини 1 статті 33 Закону України «Про нотаріат», Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Так, частиною 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат», встановлено, що порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. При цьому, згідно п. 1 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 за № 298/25075 (надалі - Порядок №357/5) передбачає, що цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Відповідно до змісту пункту 2 Порядку № 357/5, перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період. Згідно з пунктом 13 Порядку № 357/5, позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. Відповідно до пункту 14 Порядку № 357/5, перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса. Згідно з пунктом 15 Порядку № 357/5, у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Відповідно до п. 31 Порядку № 357/5, перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до пункту 33 Порядку № 357/5, за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно». Згідно з пунктом 39 Порядку № 357/5, за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що протягом 2019-2020 років до Міністерства юстиції України було подано 41 звернення щодо правомірності дій приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 при вчиненні виконавчих написів на кредитних договорах (а.с. 50-292 т. 2, т.т. 3-19). Так, підставою для направлення оскаржуваного подання про анулювання свідоцтва стали вказані 41 звернення фізичних осіб. При цьому, перевірка за такими зверненнями здійснювалась відповідно до пункту 14 Порядку № 357/5, а не пункту 13 вказаного Порядку, а тому, комісія не створювалась та довідка за результатами перевірки не складалась. За результатом виконання доручень Міністерства юстиції України від 15.10.2019 щодо розгляду звернення ОСОБА_2 , від 25.10.2019 щодо розгляду звернення ОСОБА_3 , від 05.11.2019 щодо розгляду звернення ОСОБА_4 , від 10.12.2019 щодо розгляду звернення ОСОБА_5 , від 16.01.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_6 , від 27.01.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_7 , від 04.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_8 , від 10.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_9 , від 27.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_10 , від 30.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_11 , від 24.03.2020 щодо розгляду звернення народного депутата Пушкаренка А.М., від 01.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_12 , від 30.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_13 , від 02.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_14 , від 02.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_15 , від 01.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_16 , від 10.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_17 , від 10.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_16 , від 03.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_18 , від 07.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_19 , від 09.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_20 , від 10.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_21 , від 10.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_22 , від 31.03.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , від 03.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_25 , від 14.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_26 , від 10.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_27 , від 14.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_28 , від 29.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_29 , від 23.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_30 , від 15.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_31 , від 24.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_32 , від 23.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_33 , від 23.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_34 , від 23.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_35 , від 24.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_36 , від 27.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_37 , від 27.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_38 , від 27.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_39 , від 29.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_40 , від 27.04.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_41 , від 01.05.2020 щодо розгляду звернення ОСОБА_42 з питань правомірності дій приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчих написів, відповідачем-2 встановлено порушення позивачем вимог законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів. Виявлені порушення відповідачем-2 викладено у листах, направлених на адресу Міністерства юстиції України щодо результатів розгляду звернень фізичних осіб. Так, в листах відповідача-2, направлених до Міністерства юстиції України щодо розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб від 18.10.2019 № 3633-4-1/4, від 30.10.2019 № 3831-4-1/4, від 18.12.2019 № 4292-4-1/4/1, від 10.02.2020 № № 1810/6.3-20/4, 1977/6.3-20/4 зазначено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області буде тимчасово зупинено приватну нотаріальну діяльність позивача до закінчення строку підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. У листі відповідача-2, направленому до Міністерства юстиції України щодо розгляду звернення фізичної особи від 18.03.2020 № 8702/6-3-20/4 зазначено, що наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.03.2020 № 409/6 з 17.03.2020 по 20.03.2020 тимчасово зупинено приватну нотаріальну діяльність Позивача на час проходження підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Також, відповідачем-2 направлено позивачу лист-попередження від 18.02.2020 № Г-202/4/2, у якому зазначено про необхідність дотримання вимог чинного законодавства України при вчиненні виконавчих написів, а також, про те, що буде тимчасово зупинено приватну нотаріальну діяльність позивача до закінчення строку підвищення кваліфікації та попереджено про визначені законодавством підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (а.с. 5-7 т. 3). У листах відповідача-2, направлених до Міністерства юстиції України щодо розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб від 24.03.2020 № 7807/6-20/6.3, від 31.03.2020 № 9624/6-3-20/6.3/1, від 31.03.2020 № 9624/6-3-20/6.3/1, від 03.04.2020 № С-903/6.3, від 07.04.2020 № 10632/6.3-20/6.3, від 07.04.2020 № 10632/6.3-20/6.3, від 16.04.2020 № 11241/6.3-20/6.3/1, зазначено про направлення приватному нотаріусу ОСОБА_1 попередження про недопущення встановлених порушень та про відповідальність, встановлену підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». Також, в листах Відповідача-2, направлених до Міністерства юстиції України щодо розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб від 03.04.2020 № 10486/6.3-20/6.3, від 03.04.2020 № 10486/6.3-20/6.3, від 07.04.2020 № 9863/6.3-20/6.3/1, від 07.04.2020 № 9863/6.3-20/6.3/1, від 10.04.2020 № 10398/6.3-20/6.3, від 10.04.2020 № 9993/6.3-20/6.3, від 10.04.2020 № 10539/6.3-20/6.3, від 10.04.2020 № 10398/6.3-20/6.3, від 13.04.2020 № 10399/6.3-20/6.3, від 15.04.2020 № 10997/6.3-20/6.3, від 15.04.2020 № 10997/6.3-20/6.3, від 13.04.2020 № № 10636/6.3-20/6.3, 10349/6.3-20/6.3 зазначено, що наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) буде тимчасово зупинено приватну нотаріальну діяльність позивача до закінчення строку підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України. Крім того, в листах відповідача-2, направлених до Міністерства юстиції України щодо розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб від 21.04.2020 № 11422/6.3-20/6.3, від 21.04.2020 № 11262/6.3-20/6.3, від 21.04.2020 № 11419/6.3-20/6.3, від 21.04.2020 № 11421/6.3-20/6.3, від 23.04.2020 № 11889/6.3-20/6.3, від 24.04.2020 № 11680/6.3-20/6.3/1, від 28.04.2020 № 11881/6.3-20/6.3, від 29.04.2020 № 12446/6.3-20/6.3, повідомлено про проведення відповідачем-2 підготовки подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 . У листах відповідача-2, направлених до Міністерства юстиції України щодо розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб від 06.05.2020 № 12929/6.3-20/6.3, від 06.05.2020 № Х-1405/6.3, від 07.05.2020 № 12442/6.3-20/6.3, від 07.05.2020 № 2171/19.5.1/-20/6.3, від 07.05.2020 № 2157/19.5.1/-20/6.3, від 08.05.2020 № 2245/19.5.1/-20/6.3, від 08.05.2020 № 2203/19.5.1/-20/6.3, від 11.05.2020 № 12707/6.3-20/6.3, від 12.05.2020 № 12913/6.3-20/6.3, від 12.05.2020 № 2147/19.5.1/-20/6.3, від 12.05.2020 № 2145/19.5.1/-20/6.3, від 12.05.2020 № 12999/6.3-20/6.3, від 12.05.2020 № 12906/6.3-20/6.3, від 13.05.2020 № К-1662/6.3/1 повідомлено про вирішення питання щодо вжиття заходів реагування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 Крім того, в цей період наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2019 № 763/6 було призначено проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил ведення нотаріального діловодства приватним нотаріусом ОСОБА_1 з 31.10.2019 за період з 24.08.2017 по день перевірки включно (а.с. 96 т. 2). На підставі даного наказу, було створено комісію для проведення планової комплексної перевірки у складі трьох осіб та складено план перевірки (а.с. 97-100 т. 2). За результатами перевірки складено довідку від 07.11.2019, згідно висновків якої встановлено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом ОСОБА_1 на незадовільному рівні. Даною довідкою рекомендовано позивачу вчинити ряд дій щодо усунення виявлених порушень та для недопущення в подальшому порушень в організації діяльності та у веденні нотаріального діловодства, з метою безумовного дотримання вимог чинного законодавства підвищити кваліфікацію в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України та на період проходження підвищення кваліфікації зупинити нотаріальну діяльність позивача (а.с. 103-117 т. 2). На підставі висновків комісії, Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області видано наказ від 14.11.2019 № 803/6 про усунення приватним нотаріусом порушень та помилок, яким, зокрема, встановлено тритижневий строк для усунення виявлених порушень з дня отримання наказу (а.с. 118-119 т. 2). Відповідно до пункту 43 Порядку № 357/5, у разі, якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, Головне управління юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Водночас, матеріали даної справи не містять доказів щодо застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 заходів реагування у зв`язку із невиконанням наказу від 14.11.2019 № 803/6 про усунення приватним нотаріусом порушень та помилок. Відповідачі також посилались на наявність судових рішень, якими встановлено факти порушення Позивачем вимог законодавства при вчиненні виконавчих написів на кредитних договорах, а саме: рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2020 №336/6642/19, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020 №133/3200/19, заочне рішення Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 27.02.2020 №651/552/19, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2020 №335/12959/19, рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 20.02.2020 №655/1022/19, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2020 №766/21462/19, рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14.02.2020 №221/8587/19, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2020 №227/3614/19, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2019 №127/22420/19, рішення Богуславського районного суду Київської області від 03.12.2019 №358/1209/19, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.10.2019 №750/10507/19, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.02.2020 №233/6260/19, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2020 №357/7154/19, рішення Козельщиського районного суду Полтавської області від 28.12.2019 №533/1338/19, рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.02.2020 №299/3258/19, якими встановлено порушення приватним виконавцем ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні виконавчих написів, зокрема, нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості, та за якими було визнано виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню. Крім того, відповідачі-1,-2 посилались на судові рішення, якими встановлено порушення позивачем статті 88 Закону України «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, що, на думку відповідачів-1,-2 є підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Слід врахувати, що згідно з частиною 5 статті 33 Закон України «Про нотаріат», у разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом. Так, положеннями частини 1 статті 12 Закон України «Про нотаріат», визначено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов`язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Згідно приписів частини 9 статті 10 Закону України «Про нотаріат», питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом. При цьому, відповідно до частини десятої статті 10 Закону України «Про нотаріат», порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 925/19663 затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (надалі - Порядок № 1904/5). Згідно з пунктом 2 Порядку № 1904/5, подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом. У разі витребовування додаткової інформації такий строк може бути продовжено за вмотивованим поданням до сорока п`яти днів за погодженням начальника територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого Нотаріальної палати України. Нотаріус може ознайомитися з Поданням та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін`юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії до винесення рішення Комісії. Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону. Пунктами 3, 4 Порядку № 1904/5, встановлено, що подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. До Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін`юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону. З матеріалів справи слідує, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було направлено Міністерству юстиції України та Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання від 15.05.2020 № 1625/1-20 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 з підстав, визначених підпунктами «е» та/або «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» (т. 1 а.с. 105-126). Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що не може бути зазначено підстави, визначені підпунктами «е» та/або «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», адже підстава для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення має бути зазначена чітко, адже наведене допускає множинне трактування (та/або), що не узгоджується з принципом належного урядування. Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/7176/17 та від 20.12.2019 № 826/3746/17. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.04.2020 № 817/800/17 суд, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинен дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 826/2668/17, за яким, для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. Докази можливої відсутності у діях нотаріуса складу кримінального правопорушення можуть бути важливими лише при наявності в діях нотаріуса виключно кримінально караного діяння та не можуть стосуватись притягненню нотаріуса до відповідальності за недотримання законодавства, яке регулює безпосередньо професійну діяльність. Так, зі змісту подання від 15.05.2020 № 1625/1-20 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, слідує, що підставою для внесення даного подання стали, зокрема, матеріали розгляду вищезазначених звернень фізичних осіб, на виконання доручень Міністерства юстиції України, які, на думку відповідача-2, підтверджують факти неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. Разом з тим, суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що розгляд більшості звернень, на які посилаються відповідачі-1,-2 відбувся більш ніж за 30 днів до внесення оскаржуваного подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, а тому, відповідно до пункту 2 Порядку № 1904/5, матеріали розгляду таких звернень не могли бути підставою для внесення подання. Також, не могли бути підставою для внесення подання від 15.05.2020 № 1625/1-20, матеріали планової комплексної перевірки позивача, результати якої оформлено довідкою від 07.11.2019 та матеріали попередніх перевірок з підстав спливу тридцятиденного строку з дня встановлення підстав, зафіксованих у довідках, встановленого пунктом 2 Порядку № 1904/5. У частині посилань в апеляційній скарзі на те, що підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю були встановлені 07.05.2020, коли Управлінням було отримано копії судових рішень, якими встановлено факт порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, адже вказані посилання не пояснюють та не доводять дотримання строку, встановленого п. 2 Порядку № 1904/5, оскільки не мають підтвердження вказаної дати, а також, чи саме в цю дату було отримано всі копії судових рішень, на які посилаються відповідачі. До того ж, підлягає врахуванню й те, що за результатами останньої перевірки позивача, комісією було рекомендовано усунути виявлені порушення та підвищити кваліфікацію, що свідчить про те, що встановлені в ході перевірки порушення приватним нотаріусом вимог законодавства, не були підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачами було виявлено лише одну із складових підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зазначена в підпункті «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, при цьому, друга ж складова - «завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян», відповідачами, на підставі відповідних судових рішень, так і не встановлена. Водночас, Законом України «Про нотаріат», не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами, і, відповідно, встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5550 від 09.02.2005 приватного нотаріуса ОСОБА_1, на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», не відповідає вимогам законодавства, оскільки, відсутні всі складові підстав для анулювання свідоцтва за вказаним пунктом, та які не були встановлені та перевірені у повному обсязі органом, який приймав відповідне рішення. У частині висновків про можливість анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», колегія суддів враховує те, що у вищенаведених судових рішеннях, на які посилались відповідачі під час розгляду спору в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, в оскаржуваних рішеннях спори виникли за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за позовами боржників до стягувачів, при цьому, приватний нотаріус ОСОБА_1 не був відповідачем у таких справах. Натомість, до матеріалів справи не було додано судових рішень, прийнятих за результатами вирішення спору про оскарження дій приватного нотаріуса, саме як відповідача, щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії, і, при цьому, порушено питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. За усталеною судовою практикою, відповідальність за вчинений виконавчий напис та правильність документів поданих для його вчинення покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом, на що, цілком доцільно звертав увагу в оскаржуваному рішенні і суд першої інстанції. До того ж, згідно змісту підпункту «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано у разі набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. З матеріалів справи слідує, що до позивача вже застосовувались заходи реагування у вигляді зупинення нотаріальної діяльності до підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, однак, надалі до позивача було додатково застосовано захід у вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Під час апеляційного розгляду, апелянтами так і не було обґрунтовано та у повному обсязі зазначено про відсутність у даному випадку, застосування до позивача подвійної відповідальності за допущені порушення, за які вже його було відправлено на підвищення кваліфікації, адже анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є найсуворішим заходом реагування, який вимагає чіткого та достатнього аргументування для того, щоб такий застосувати. Колегія суддів зазначає, що посилання апелянтів у наданих до суду 20.08.2021 поясненнях про те, що позивач вже після підвищення кваліфікації продовжував порушувати вимоги чинного законодавства при вчиненні виконавчих написів, є необґрунтованими, адже, як вже зазначалось вище, найвагомішою підставою для прийняття оскаржуваного рішення, стало те, що при вчиненні виконавчих написів, приватний нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості у кредитних договорах, водночас, наведені у поясненнях обставини, стосуються переважно допущення позивачем процедурних порушень при вчиненні виконавчих написів, зокрема, виконавчі написи не містять інформацію про місце народження боржників, не зазначені відомості про місце народження та роботи боржника, не зазначено відомості про розмір плати, сплачуваної стягувачем за вчинення виконавчого напису, не зазначені в тексті виконавчих написів органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, відсутня дата направлення поштового відправлення боржнику на реєстрі поштових відправлень. У взаємозв`язку з наведеним, колегія суддів вважає недоведеними та достатньо необґрунтованими вказані посилання апелянта, з урахуванням міри відповідальності (найсуворішої), застосованої за такі порушення по відношенню до тяжкості та наслідків допущених порушень, а також, неможливості направлення приватного нотаріуса на підвищення кваліфікації задля уникнення допущення ним аналогічних порушень у майбутньому, з урахуванням того, що всі вони стосуються вчинення одного виду нотаріальних дій. Слід також зауважити, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. При визначенні підстав для анулювання свідоцтва, на переконання колегії суддів, необхідно враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, стверджуючи про правомірність оскаржуваних рішень, відповідачі наполягають на достатності такої доведеної обставини, як «неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства» без встановлення факту спричинення такими порушеннями шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Однак, наведене спростовується наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду. Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що жодного обґрунтування виявлення під час перевірки діяльності позивача порушень, які б завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян і в чому полягає така шкода, як і доказів, які б засвідчували наявність таких фактів, відповідачі суду не надали, а складені ними документи таких також не містять, окрім загальних посилань. Не наданого такого обґрунтування й до суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність та необґрунтованість рішення відповідача-3 від 23.07.2020 № 10 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача та прийнятих на підставі даного рішення, наказу відповідача-1 від 07.08.2020 № 2691/5 та наказу відповідача-2 від 18.08.2020 № 983/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1», з огляду на що, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Щодо посилань апелянтів на те, що суд першої інстанції не мав підстав розглядати даний спір за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає, що у силу приписів ст. 12 КАС України, вказаний спір міг бути віднесений судом першої інстанції до справ незначної складності та розглянутий за правилами спрощеного позовного провадження, а тому, у цій частині норми процесуального права судом не були порушені. Щодо решти аргументів сторін, колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Відповідно до норм ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на викладене, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та не є підставою для його скасування/зміни. Колегія суддів вирішила, згідно ст. 316 КАС України, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Є.О. Сорочко Повний текст постанови складено 30.08.2021.