Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/23316/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23316/19 Суддя першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., при секретарі - Василенко Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення, наказів, зобов`язання вчинити дії, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.07.2019 року стосовно анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27.12.1994 року за номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірини Садовської № 2438/5 від 06.08.2019 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане ОСОБА_1 відповідно до рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.07.2019 року та на підставі підпункту «є» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку із неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.08.2019 року № 537/6 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі - Міністерство юстиції України, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 05 лютого 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 4920, Міністерством юстиції України було подано до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю уповноваженої особи Міністерства юстиції України, втім, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження в межах спірних правовідносин є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 2 ст. 311 КАС України підставою для розгляду справи в іншому порядку, ніж передбачений ч. 1 ст. 311 КАС України, є висновок суду про необхідність її розгляду у судовому засіданні. Разом з тим, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27 серпня 2019 року у справі № 826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників. Матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті позовних вимог, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Міністерства юстиції України. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що як свідчить зміст подання Головного територіального управління юстиції у м. Києві про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 , підставою для його направлення на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату слугували результати перевірки діяльності приватного нотаріуса за період роботи з 30.01.2018 року по 11.01.2019 року, втім такі результати, зафіксовані у Довідці від 18.01.2019 р., вказують на встановлення під час перевірки порушення щодо організації роботи офісу нотаріуса, які не тягнуть за собою застосування стосовно позивача санкції, передбаченої статтею 12 Закону України «Про нотаріат» у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, до того ж, подання ГТУЮ у м. Києві було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату через 13 днів після складення ГТУЮ у м. Києві наказу від 05.02.2019 р. за №165/8, яким приватному нотаріусу встановлений строк для усунення виявлених порушень - три тижні, при цьому, жодних доводів з посиланням на відповідні докази на підтвердження неможливості усунути виявлені порушення відповідачами суду не надано. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 27.12.1994 року ОСОБА_1 Міністерством юстиції України видане Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1. 11.01.2019 року комісією у складі, затвердженому наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.01.2019 року № 48/8, на підставі доручення Міністерства юстиції України від 26.12.2018 року № 1736/19.6.1/32-18 було проведено позапланову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності позивача за період роботи з 30.01.2018 року по 18.01.2019 року. За результатами проведеної позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 18.01.2019 року складена Довідка, в якій зафіксовані такі порушення: 1. вимог статті 25 Закону України «Про нотаріат» та Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Мін`юсту від 23.03.2011 р. №888/5. Звернуто увагу нотаріуса, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2015 року №115/5 Головне управління юстиції у місті Києві перейменоване на Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, у зв`язку з чим слід доповнити текст інформаційної вивіски необхідною інформацією; 2. пунктів 10.1 та 10.2 Правил діловодства, а саме нотаріусом не ведеться належнім чином справа з індексом 01-17 «Особова справа найманих працівників» та не містить всіх необхідних документів; 3. вимог статті 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не підвищував свій професійний рівень, про що свідчить відсутність відповідних свідоцтв та сертифікатів; 4. пункту 10.1 Правил діловодства та пункту 2 Методичних рекомендацій щодо застосування Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса, а саме номенклатури справ на 2018-2019 роки у нотаріуса відсутні; 5. у нотаріуса відсутній статистичний звіт за 2018 рік; 6. вимог Правил діловодства - документи нотаріального діловодства за 2018 рік не сформовані, не прошиті, не вміщені в тверду обкладинку, не містять внутрішній опис та засвідчувальний напис. Паспорт архіву за 2018 рік не складений. Описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та тимчасового (до 10 років) зберігання за 2018 рік відсутні; 7. вимог пункту 6.2 Правил діловодства - журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій ведеться нотаріусом за старою формою, що не відповідає Додатку 14 до Правил Діловодства; 8. пункту 7.20 Правил діловодства, оскільки при засвідчені нотаріусом справжності підпису однієї і тієї самої особи на декількох однорідний документах (на протоколі у двох примірниках) кожному документу не присвоєно окремий реєстровий номер (реєстровий №3004 від 10.12.2018), в порушення вказаного пункту нотаріусом присвоєно зайвий реєстровий номер при засвідчені справжності підпису однієї і тієї самої особи на кількох примірниках статуту (реєстрові №№ 2974, 2975 від 05.12.2018); 9. пунктів 7.23 та 7.30 Правил діловодства, оскільки у графі 3 Реєстру не завжди зазначено прізвище, ім`я та по батькові представника, місце його проживання, посада, реквізити документів, що підтверджують його повноваження; 10. пункту 7.47 Правил діловодства, оскільки трапляються випадки, коли в графі 7 Реєстру проставлені підписи без зазначення прізвищ. Також в порушення вказаного пункту Правил діловодства виявлено випадок, коли підпис особи у графі 7 Реєстру не відповідав особі, яка записана в графі 3 Реєстру); 11. пункту 4 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки на примірнику заяви, що залишається у справах нотаріуса, відсутній власноручний підпис особи (реєстровий №2095 від 30.08.2018 р.); 12. статті 132 Земельного кодексу України, оскільки в текстах договорів про перехід права власності на земельні ділянки не вказано склад угідь і права та обов`язки сторін; 13. підпункту 4.6 пункту 4 глави І розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки зміст заяви, в якій зазначено, що особа, від імені, якої посвідчено правочин, немає чоловіка та дружини, та майно, яке відчужується не є спільною сумісною власністю, не доведено до відома другого учасника правочину та не зазначено про це у тексті договору; 14. частини третьої статті 47 Закону України «Про нотаріат», пункту 6.24 Правил діловодства, пункту 1 глави 8 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки до примірника договору іпотеки, що зберігається в справах нотаріуса, долучено нотаріально посвідчений без використання спеціального нотаріального документа договір позики (реєстровий №2297 за 2018 рік); 15. нотаріусом не дотримано вимоги пункту розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 року №658, щодо здійснення перевірки реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі даних звітів про оцінку (реєстрові №№2322, 2418, 2297, 2422, 2463, 2665 за 2018 рік). 05.02.2019 року позивач була ознайомлена з результатами перевірки, про що свідчить її особистий підпис та надання з цього приводу своїх пояснень. 05.02.2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві виданий наказ за №165/8, яким на підставі висновків комісії, утвореної для проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , наказано приватному нотаріусу: 1) усунути з урахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені комісією під час перевірки у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; 2) письмово повідомити Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у місті Києві про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок. 15.02.2019 року виданий наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за №120/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 », яким відповідно до пункту 8 частини першої статті 291 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з направленням до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу наказано зупинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 тимчасово з 18.02.2019 року, але не більше як на шість місяців, до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 . 18.02.2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві супровідним листом за №4/2/1913 до Міністерства юстиції України направлено Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_1, видане Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України №3 від 25.07.2019 року на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, вирішено анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27.12.1994 року за НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2019 року №2438/5, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.07.2019 року та на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. за НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Наказом Головного управління юстиції у місті Києві від 19.08.2019 року № 537/6, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.08.2019 р. № 2438/5, зокрема, припинено приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 з 19.08.2019 року. Вважаючи вищевказані рішення протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Частина перша статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Стаття 21 Закону України «Про нотаріат» визначає, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема у встановленні порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення про Мін`юст), затвердженого постановою Уряду від 02.07.2014 р. №228, Мін`юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики, зокрема, у сфері нотаріату і відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Статтею 12 Закону України «Про нотаріат» визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках, визначених Законом. З метою реалізації вказаних положень Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №923 затверджено Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату (далі - Постанова №923). За змістом пунктів 1, 3 Постанови №923, положення якого кореспондуються з положеннями статті 10 Закону України «Про нотаріат», одним з основних завдань Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, що утворюється при Мін`юсті, є вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Частинами дев`ятою, десятою статті 10 Закону України «Про нотаріат» визначено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом. Порядок внесення такого подання встановлюється Міністерством юстиції України. На виконання вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 р. №1904/5 затверджено Порядок внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок №1904/5). Пунктами 2 - 4 цього Порядку встановлено, що подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Воно повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання: доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо. Відповідно до матеріалів справи, підставою для внесення Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття позивачем нотаріальної діяльності є Довідка за результатами проведеної позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, що датована 18.01.2019 року. Відповідно до частини шостої 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат» порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 р. № 357/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (надалі - Порядок №367/5). Вказаний Порядок розроблений з метою визначення єдиного механізму здійснення, в тому числі, Головними управліннями юстиції перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства. Відповідно до пункту 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Відповідно до пункту 33 Порядку № 357/5 за наслідками перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Довідка підписується всіма членами комісії, які проводили перевірку, та завідувачем державної нотаріальної контори, завідувачем державного нотаріального архіву, приватним нотаріусом, діяльність яких перевірялась (пункт 36 Порядку № 357/5) За змістом пункту 37 Порядку № 357/5 приватний нотаріус, діяльність якого перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії. Пункт 39 Порядку № 357/5 містить імперативний припис, згідно з яким за результатами перевірки приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Під час проведення перевірки діяльності позивача були виявлені порушення останньою вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та здійснення правил нотаріального діловодства, що були допущені за період з 30.01.2018 року по 11.01.2019 року, знайшли своє відображення у довідці від 18.01.2019 року. Так, згідно наданих сторонами доказів, 05.02.2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві виданий наказ за №165/8, яким на підставі висновків комісії наказано приватному нотаріусу: усунути з урахуванням висновків та рекомендацій порушення та помилки, виявлені комісією під час перевірки у тритижневий строк з дня отримання цього наказу; письмово повідомити Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у місті Києві про заходи, які вжиті для усунення цих порушень та помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо, у тижневий строк після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 на виконання вимог цього наказу склала письмові пояснення щодо усунення частини виявлених під час перевірки порушень та навела спростування інших порушень, зазначених у Довідці, втім відсутність дати складення цих пояснень і підтверджуючого відбитку реєстрації вхідної кореспонденції ГТУЮ у м. Києві не дозволяють ідентифікувати отримання таких пояснень відповідачем і врахування їх під час вирішення питання щодо наявності підстав для висновку щодо вжитих нотаріусом заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень. Разом з тим, у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №3 від 25.07.2019 року зазначається про письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.06.2019 року, в яких остання вказала, що «нею вірно застосовані норми статей 203 та 28 Кодексу при посвідченні довіреностей для дії на території Автономної республіки Крим, оскільки до неї звернулися громадяни України посвідчення довіреності щодо розпорядження своїм майном на власний розсуд». Однак, надана Міністерством юстиції України копія пояснень за підписом ОСОБА_1 такого твердження нотаріуса не містить. Натомість, ОСОБА_1 у долучених до справи поясненнях вказується про часткове виконання станом на час надання таких пояснень виявлених порушень і про необґрунтованість деяких з викладених у Довідці висновків комісії. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що до завершення визначеного наказом 05.02.2019 року №165/8 терміну для усунення позивачем виявлених під час перевірки порушень, які, здебільшого стосуються порушень нотаріусом правил ведення діловодства, Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві вже 15.02.2019 року, тобто через 10 днів після визначення терміну для усунення приватним нотаріусом виявлених недоліків, виданий наказ за №120/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 », що, згідно його змісту, пов`язано з направленням до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Таке подання направлено до Міністерства юстиції України супровідним листом, датованим 18.02.2019 року. Колегія суддів наголошує, що видання наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності та направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльності до закінчення тритижневого строку для усунення недоліків, які були встановленні за результатом проведеної перевірки, фактично позбавило можливості позивача усунути такі недоліки. Крім того, аналізуючи зміст подання ГТУЮ у м. Києві, варто звернути увагу на наступне. Як зазначається у поданні, за період з 1994 р. по 2019 роки діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 неодноразово перевірялася управлінням юстиції. Так, за результатами планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 24.07.2017 р., комісія відзначила, що організація нотаріальної діяльності приватною нотаріуса ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснювались «задовільно». Аналогічна оцінка була надана діяльності позивача і за результатами позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності позивача 30.01.2018 року. Водночас, під час проведення одноденної перевірки 11.01.2019 року за період з 30.01.2018 року по 11.01.2019 року комісією було зафіксовано ряд порушень, що здебільшого стосуються Правил ведення нотаріального діловодства. У поданні зазначається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 не завжди дотримується вимог чинного законодавства щодо організації нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства. За результатами проведення позапланової комплексної перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_1 комісія дійшла висновку, що організація нотаріальної діяльності, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом «незадовільно». Однак, крім наведених обставин, які мають бути предметом перевірки Комісією нотаріату при вирішенні питання щодо анулювання свідоцтва нотаріуса, у поданні наводяться скарги на дії нотаріуса, які стосуються її дій, вчинених у період, який не був предметом перевірки (2015 - 2017 роки), а також результати перевірки за скаргою, що фіксують порушення, які не проаналізовані у Довідці. До того ж, досліджуючи протокол №3 засідання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції від 25.07.2019 року суд бере до уваги, що після заслуховування пояснень ОСОБА_1 секретарем Комісії Левченком М.В. зазначається, що у поясненнях від 19.02.2019 року приватний нотаріус ОСОБА_1 стверджує, що станом на 19.02.2019 року їй не відомо про наявність судових проваджень та рішень, в яких приватний нотаріус ОСОБА_1 залучена в якості відповідача або третьої сторони. Однак, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Судовий реєстр) виявлено судові рішення якими визнано недійсними договори, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_1 (рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.07.2015 р. справі № 757/17531/15-ц; рішення Оболонського районного суду міста Києва (заочне) від 17.05.2016 р. по справі № 756/4484/16-ц). Також відповідно до відомостей Судового реєстру наявні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 року у справі № 826/493/17 та від 20.11.2017 у справі № 826/1152/17, якими визнано протиправними дії приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо здійснення державної реєстрації прав. Посилання на вказані секретарем Комісії Левченком М.В. судові рішення містяться і у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату №3 від 25.07.2019 року, а також у відзиві Міністерства юстиції України в якості аргументу на підтвердження обґрунтованості анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що видане ОСОБА_1 на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, ні подання ГТУЮ у м. Києві, направлене до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату 18.02.2019 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ні Довідка, складена за результатами проведеної позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства від 18.01.2019 року - не містять посилань на судові рішення, що озвучені на засіданні Комісії і наведені у її рішенні. Більше того, перевірка діяльності позивача здійснювалась за період роботи з 30.01.2018 року по 11.01.2019 року, а судові рішення винесені районними судами 17.07.2015 року (за 3 роки і 5 місяців до періоду, за який здійснювалась перевірка), 17.05.2016 (за 1 рік і 7 місяців до перевіряємого періоду). При цьому у справі № 757/17531/15-ц оцінювались дії і рішення приватного нотаріуса, що мали місце у березні - квітні 2015 року, а у справі № 756/4484/16-ц - у березні 2016 року. Щодо реєстраційних дій, вчинених позивачем, які були предметом перевірки Окружним адміністративним судом міста Києва у справах №826/493/17 і №826/1152/17, такі мали місце у листопаді 2016 року. В апеляційній скарзі Міністерством юстиції України наголошено, що остаточне рішення у справі № 826/493/17 набрало законної сили лише 04.04.2018 року, що входить в межі строку перевірки та є, на переконання відповідача, самостійною підставою для вжиття заходів реагування з боку органу контролю, проте колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України (в редакції КАС України, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/493/17) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду була постановлена 13 грудня 2017 року в порядку письмового провадження, отже, набрала законної сили через 5 днів після направлення копії учасникам справи, тобто в будь якому випадку в грудні 2017 року. Крім того, факт подальшого оскарження рішення до суду касаційної інстанції, не змінює предмету спору, а саме вчинення реєстраційних дій, які мали місце у листопаді 2016 року. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає безпідставними посилання Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України у своєму рішенні №3 від 25.07.2019 року на ці судові рішення в обґрунтування висновку про наявність підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 . З приводу ж визначеної в оскаржуваних рішенні і наказах підстави для їх прийняття - підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», варто зазначити наступне. Підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» встановлюється, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси визначаються статтею 34 Закону України «Про нотаріат», у відповідності до якої нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: - посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); - вживають заходів щодо охорони спадкового майна; - видають свідоцтва про право на спадщину; - видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; - видають свідоцтва ро придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); - видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; - провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; - видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; - накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації; - накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону; - засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; - засвідчують справжність підпису на документах; - засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; - посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; - посвідчують факт, що фізична особа є живою; - посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; - посвідчують час пред`явлення документів; - передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; - приймають у депозит грошові суми та цінні папери; - вчиняють виконавчі написи; - вчиняють протести векселів; - вчиняють морські протести; - приймають на зберігання документи. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України. Норма підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» застосовується у разі виявлення факту (ів) порушення нотаріусом норм чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, передбачених статтею 34 цього Закону. Тобто, застосуванню відповідачем норм саме наведеного підпункту статті 12 Закону України «Про нотаріат» мало передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Однак, як свідчить зміст подання ГТУЮ у м. Києві про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 , підставою для його направлення на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату слугували результати перевірки діяльності приватного нотаріуса за період роботи з 30.01.2018 року по 11.01.2019 року. Такі результати, зафіксовані у Довідці від 18.01.2019 року, вказують на встановлення під час перевірки порушення щодо організації роботи офісу нотаріуса, які не тягнуть за собою застосування стосовно позивача санкції, передбаченої статтею 12 Закону України «Про нотаріат» у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв`язку з чим застосування такої санкції як анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності з даної підстави є, на переконання колегії суддів, необґрунтованим. До того ж, як було наголошено вище, подання ГТУЮ у м. Києві було направлено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату через 13 днів після складення ГТУЮ у м. Києві наказу від 05.02.2019 за №165/8, яким приватному нотаріусу встановлений строк для усунення виявлених порушень - три тижні. При цьому, жодних доводів з посиланням на відповідні докази на підтвердження неможливості усунути виявлені порушення відповідачами суду не надано. Як вірно зазначено апелянтом, аналіз змісту підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», обраного відповідачами в якості підстави для ініціювання і вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 27.12.1994 р. на ім`я ОСОБА_1 , дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства (колегією суддів було обґрунтовано вище підстави для неможливості застосування даного пункту в межах спірних правовідносин); або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 826/7176/17 (ІНФОРМАЦІЯ_1), від 29.04.2019 року у справі №817/800/17 (ІНФОРМАЦІЯ_3), від 20.12.2019 року у справі №826/3746/17 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та від 03.06.2020 року у справі №808/2687/17 (ІНФОРМАЦІЯ_4). Таким чином, як неодноразово наголошувалось Верховним Судом у своїх постановах, які підлягають обов`язковому врахуванню судами при розгляді справ з подібних правовідносин, суди, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинні дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Слід зауважити, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування. При визначенні підстав для анулювання свідоцтва необхідно враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, стверджуючи про правомірність оскаржуваних рішень відповідачі наполягають на достатності такої доведеної обставини, як «неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства» без встановлення факту спричинення такими порушеннями шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. Однак, наведене спростовується наведеними вище позиціями Верховного Суду. Так, частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства встановлено обов`язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, жодного обґрунтування виявлення під час перевірки діяльності позивача порушень, які б завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян і в чому полягає така шкода, як і доказів, які б засвідчували наявність таких фактів, відповідачі суду не надали, а складені ними документи: довідка за результатами перевірки від 18.01.2019 року, подання ГТУЮ у м. Києві від 18.02.2019 року, рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріусів №3 від 25.07.2019 року, наказ № 2438/5 від 06.08.2019 року заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірини Садовської - не містять. Не наданого такого обґрунтування й до суду апеляційної інстанції. Міністерством юстиції України в апеляційній скарзі вказується на порушення судом першої інстанції при винесенні спірного рішення норм процесуального права, а саме - помилкове залучення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату в якості відповідача, адже останнє не є самостійною юридичною особою й діє при Міністерстві юстиції України, проте такі доводи є помилковими з огляду на приписи п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України, відповідно до яких суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Так, колегія суддів наголошує, що в межах спірних правовідносин саме Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, як суб`єктом владних повноважень, було винесено рішення № 3 від 25.07.2019 року стосовно анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27.12.1994 року за номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , а отже останній є належним відповідачем у справі. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Л.Т.Черпіцька Повний текст рішення виготовлений 09 лютого 2021 року.