Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/7833/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/7833/20 пров. № А/857/15082/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Обрізка І.М., Кухтея Р.В., секретаря судового засідання Чопко Ю.Т., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дудар О.М.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Рівне о 14 год. 34 хв. 14 червня 2021 року, повне судове рішення складено 24 червня 2021 року, у справі №460/7833/20 за позовом ОСОБА_1 до Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: 22.10.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Офіс Генерального прокурора, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Шостої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження прокурором атестації від 6 липня 2020 року; - визнати протиправним та скасувати наказ Рівненської обласної прокуратури від 24 вересня 2020 року №1014к «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області або посаді рівнозначній яку обіймав ОСОБА_1 на день звільнення; - стягнути з Рівненської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов задоволено. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року задоволено заяву позивача, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Рівненської обласної прокуратури, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00грн. Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правову допомогу позивачу у даній справі надавала адвокат Тимошенко О.В. згідно з ордером від 25.11.2020 серії РН-536 №1003, виданим Адвокатським об`єднанням «Удовиченко та партнери», на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.07.2020 №114/20, акт №1 від 07.10.2020 про надання правничої допомоги, меморіальний ордер №@2PL564336 від 12.10.2020, позивачем здіснено оплату Адвокатському об`єднанню «Удовиченко і партнери» згідно з договором від 20.07.2020 №114/20 гонорару в сумі 6500,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №@2PL564336 від 12.10.2020. Не погоджуючись з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, Офіс Генерального прокурора подав апеляційну скаргу, просить такі скасувати, в задоволенні позову та заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано неправомірністю рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог. В судовому засіданні 04.11.2021 позивач щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, представник скаржників апеляційні скарги підтримав. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. Перелік правових підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, як за заявою учасника справи так і з власної ініціативи, передбачений частиною 1 статті 252 КАС України. Такий перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення є вичерпним. Так, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додатковим судовим рішенням є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі, та є невід`ємною складовою основного судового рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 252 КАС України). Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та відмовлено в задоволенні позову. За наведеного правового регулювання, приймаючи до уваги, що у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо протиправності рішення Шостої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації від 06 липня 2020 року №8 та наказу Рівненської обласної прокуратури від 24 вересня 2020 року №1014к «Про звільнення ОСОБА_1 », скасування таких та поновлення позивача на займаній посаді, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі №460/7833/20 слід скасувати. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Керуючись статтями 229, 241, 252, 308, 310, 315, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити. Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі №460/7833/20 скасувати та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №460/7833/20. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді І. М. Обрізко Р. В. Кухтей Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 12.11.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України