Постанова 4855 № 826/12995/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12995/18 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Ткаченка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року, суддя Чудак О.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2а" про визнання протиправним та скасування рішення,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича про визнання протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Д.А. (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №4250 від 11.03.2002 року) про державну реєстрацію прав №38210572 від 18.11.2017 року на нежитлове приміщення технічного поверху №735/1 у секції 6 будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ). Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2018 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2а". Також ухвалою суду від 07.12.2018 року у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витребувано копію матеріалів реєстраційної справи на нежитлове приміщення технічного поверху №735/1 у секції 6 будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі №826/12995/18. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. 30.06.2020 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 26500 грн судових витрат, понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги в межах адміністративної справи №826/12995/18. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №826/12995/18. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Як убачається із заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №826/12995/18 відповідач просив стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу. Заява обґрунтована тим, що в межах розгляду даної справи відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 26500 грн, з них вартість професійної правничої допомоги, наданої під час розгляду справи, склала 16500 грн та вартість додатково наданої правничої допомоги, пов`язаної зі зверненням до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення становить 10000 грн. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Частиною 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У відповідності до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини 10 статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. За приписами частини 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Отже, необхідною умовою для застосування положень частини 10 статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі, є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому відповідач, у такому випадку, повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача. Колегія суддів зазначає, що адміністративним позовом подано позивачем з метою захисту порушеного права, який неможливо забезпечити без дотримання гарантій доступу на правосуддя. Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, для забезпечення розгляду справи у суді належної юрисдикції, а також у порядку, встановленому процесуальним законодавством. Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції у судовому рішенні не встановлюв факт зловживання ОСОБА_1 її процесуальними правами. Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 року у справі №820/4347/17 зазначив, що саме по собі пред`явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням щодо необґрунтованості дій позивача. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 року у справі №640/1029/18 висловила такий правовий висновок: «Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною першою статті 4 ЦПК України. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, у порядку, встановленому статтею 44 ЦПК України. Проте суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не встановив факт зловживання позивачем його процесуальними правами. Відповідач стверджує, що необґрунтованість дій позивача, виражених у «свідомому» поданні «безпредметного позову до суду неналежної юрисдикції», підтверджена фактом закриття провадження у справі судом першої інстанції». Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №640/1029/18 дійшла висновку, що оскільки закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції, то немає підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №464/104/16-ц та у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №810/5133/18. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, а також те, що судом не було підтверджено необґрунтованих дій позивача, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Дениса Андрійовича залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І. Повний текст виготовлено: 06 жовтня 2020 року.