Постанова 4855 № 826/6904/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6904/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., треті особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Інвест», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2019, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Дубенко Карини Євгенівни, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Інвест», в якому просив: - визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни при прийнятті наступних рішень та внесенню записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 1) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30789366 від 04.08.2016 16:50:23; 2) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30791265 від 04.08.2016 18:15:30; 3) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30799871 від 05.08.2016 11:02:27; 4) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30804341 від 05.08.2016 12:56:51; 5)рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30806864 від 05.08.2016 14:25:12; - скасувати вказані вище рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є.; - скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме, реєстрацію права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на квартири № 5, 6, 7, 8, 12 , що знаходяться по АДРЕСА_2 . Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2019 року закрито провадження у вказаній справі згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В судове засідання з`явився представник апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Представник третьої особи ОСОБА_2 просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на те, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі спори мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору. Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта та третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційним судом встановлено, що згідно із матеріалами справи, ОСОБА_1 у 2005- 2007 роках уклав кредитні договори з ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ПАТ «ОТП Банк» та договори іпотеки предметом яких стали квартири № 5 , №6, № 7, №8 та №12 в будинку АДРЕСА_2 для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних договорів. Вказані банки відступили права вимоги по кредитним та іпотечним договорам на вказані квартири ТОВ «Фінансова компанія «Фінар», яка в наступному відступила права вимоги по кредитним та іпотечним договорам ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є. прийняті наступні рішення та внесено записи за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 1) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30789366 від 04.08.2016 16:50:23. Цим рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться за пресою: АДРЕСА_11. 2 ) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30791265 від 04.08.2016 18:15:30. Цим рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться за пресою: АДРЕСА_12. 3 ) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30799871 від 05.08.2016 11:02:27. Цим рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться за пресою: АДРЕСА_13. 4 ) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30804341 від 05.08.2016 12:56:51. Цим рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться за пресою: АДРЕСА_14. 5 )рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30806864 від 05.08.2016 14:25:12. Цим рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка знаходиться за пресою: АДРЕСА_10 . Позивач вважає вказані рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки на момент прийняття оскаржуваних рішень все моє майно, в тому числі і квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилося під арештами, накладеними виконавчою службою, в зв`язку з відкритими виконавчими провадженнями щодо стягнення з ОСОБА_3 боргів за судовими рішеннями по інших справах. Тому будь-яке переоформлення майна, до зняття таких арештів на думку позивача є незаконним. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер. Разом з тим, апелянт вказує, що питання чинності/не чинності договору не піднімається позивачем, оскільки реєстраційна дія вчинялася не у зв`язку з вчиненням будь-якого договору, а на підставі іпотечного застереження, за волевиявленням лише однієї сторони (іпотекодержателя) на підставі відповідної заяви та переліку документів, що додавалися до неї. При цьому позивач не піднімає питання наявності/відсутності боргу, його розміру, наявності іпотечного застереження в договорі або ж відповідності його формулювання вимогам законодавства, дотримання іпотекодержателем процедури встановленої договором та/або законом для проведення звернення стягнення на предмет іпотеки, наявності чи відсутності усіх необхідних документів. Питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом також не порушував і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовував, а відтак вважає справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. На переконання апелянта, у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, яка у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень, а спір про право у справі відсутній. Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Слід зазначити, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Матеріали справи свідчать про наявність спору між сторонами щодо певних майнових прав на зазначене нерухоме майно, а тому спір у цій справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин. Аналіз зазначених обставин даної справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а стосується захисту його приватних інтересів шляхом припинення та/або зміни цивільних прав і обов`язків іншої особи, що унеможливлює оцінку відносин сторін у цій справі як таких, що ґрунтуються на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої, отже, суд першої інстанції прийшов правильного висновку що справа не має визначених КАС України ознак адміністративного позову. Суд зазначає, що існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах, де позовні вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб. Незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень такий спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 823/2042/16. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 826/19262/16 у контексті спірних правовідносин, які виникли через незгоду позивача із рішенням про визнання протиправними дій державного реєстратора та приватного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою вже зареєстровано право власності на це майно. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К. Є., треті особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Інвест», ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020