Ухвала КАС ВС № 420/2463/21

УХВАЛА 11 листопада 2021 року Київ справа №420/2463/21 адміністративне провадження №К/9901/39004/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В.М., суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М., розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 420/2463/21 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (далі - відповідач), у якому просив: А) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заступнику начальника відділу нагляду з організації процесуального керівництва, підтримання обвинувачення у суді, рішень та координації правоохоронної діяльності управління нагляду за додержанням законів, виконанням судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Військової прокуратури південного регіону України підполковнику юстиції ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати), з 26.03.2020 по 30.09.2020, у порядку та у розмірах передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»; Б) зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити грошове забезпечення (заробітну плату) з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1 у період його служби на зазначеній посаді з 26.03.2020 по 30.09.2020 відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: - пункту 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704; - пункту 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України; - пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» згідно з додатком 14 до цієї постанови; - пунктів 1, 2 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №

505. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М. Разом з тим, судді Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Чиркін С.М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор). Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз`яснення). При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 112030100 «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування) осіб, звільнених з публічної служби». У той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, пункти 106000000- 106030100 Класифікатора передбачають: «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби» (пункт 113060000 Класифікатора), та не відносяться до підкатегорії спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування) осіб, звільнених з публічної служби (пункт 112030100 Класифікатора). Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби» (пункт 106020000 Класифікатора). Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком. Підпунктом 3.8 пункту 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби (пункт 106020000 Класифікатора). Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Чиркін С.М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби» (пункт 106020000 Класифікатора). Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. У п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 КАС України). Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Зважаючи на викладене, Суд вважає, що заяви суддів Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Чиркіна С.М. про самовідвід слід задовольнити. Керуючись ст. ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд, УХВАЛИВ: Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Чиркіна С.М. у справі № 420/2463/21. Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Чиркіна С.М. від розгляду справи № 420/2463/21. Матеріали касаційної скарги у справі № 420/2463/21 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується. Суддя доповідач В.М. Бевзенко Судді В.М. Кравчук С.М. Чиркін