Постанова Сумський апеляційний суд № 585/1340/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м.Суми Справа №585/1340/21 Номер провадження 22-ц/816/1647/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Євтюшенкової В.І. у м. Ромни Сумської області, повний текст якого складено 27 серпня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів, в с т а н о в и в : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, утриманих з нього наказом, виданим Роменським міськрайонним судом Сумської області 13 січня 2021 року за заявою ОСОБА_2 та стягнути з нього аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги мотивував тим, що під час шлюбу з ОСОБА_2 у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що при видачі судового наказу та визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню з нього на користь відповідача, не було враховано те, що у нього на утриманні перебуває син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його колишня дружина ОСОБА_3 , яка не працює у зв`язку із здійсненням догляду їх спільного сина, який є дитиною з інвалідністю. Вказує на те, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання дочки, а їх зменшення до 1/6 частини від усіх видів його доходів буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітнього сина. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1600 грн 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги те, що положеннями ч. 7 ст. 170 ЦПК України боржнику надано право лише на звернення до суду з позовом про зменшення розміру присудженого до стягнення аліментів. Зазначає, що відповідач при зверненні до суду із заявою про видачі судового наказу приховала інформацію про наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина, який є дитиною з інвалідністю. Наголошує на тому, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, так як загальний розмір відрахувань за судовими рішеннями складає 41,7 % його заробітку, що є надмірним для нього. Також вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, після видання судового наказу його майновий стан змінився, оскільки рішенням суду від 24 травня 2021 року починаючи з 25 березня 2021 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходів. Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк подано не було. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 27 лютого 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстровану шлюбі, під час якого у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10). 13 січня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи стягнення з 11 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8). Крім того, ОСОБА_1 та 3-тя особа ОСОБА_3 мають спільного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11). Згідно медичного висновку №33, неповнолітній ОСОБА_7 має захворювання (а.с.12). Неповнолітній ОСОБА_8 проживає та зареєстрований разом з матір`ю ОСОБА_3 (а.с.14). ОСОБА_1 працює в СТОВ «Хлібороб», розмір отриманих доходів за період з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року становить 84285 грн 00 коп. (а.с.15). ОСОБА_2 працює в ПП «Векторпостач», розмір отриманих нею доходів у період з 09 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року становить 3826,29 грн. (а.с.18). 04 травня 2021 року ОСОБА_3 складено розписку про отримання від ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та додаткових витрат, пов`язаних з його лікуванням (а.с. 13). Рішенням Шостинського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2021 року, що набрало законної сили 24 червня 2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.65). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача з даним позовом і на день видачі судового наказу майновий та сімейний стан, а також стан здоров`я позивача не змінювався, у нього існували та існують одні і ті ж обставини: наявність ще однієї дитини на утриманні та стабільний дохід. Крім того, суд першої інстанції вказував на те, що отримавши судовий наказ, мав можливість звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону. Зокрема, положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Положеннями частини третьої статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. При цьому, за змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України). У ч. 1 ст. 192 СК України йдеться про те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3, відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, зміна розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку обставин, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем ОСОБА_1 зміни його майнового стану після видачі 13 січня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області судового наказу. Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_1 у зменшенні стягнутих аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , судом першої інстанції не було враховано те, що на утриманні у позивача, крім дочки, перебуває неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якого ОСОБА_1 сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказані обставини не були предметом дослідження також і судом першої інстанції під час розгляду заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини. Слід зазначити також, що у відповідності до ч.ч. 1, 7 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, боржнику законодавцем надано право виключно звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягнутих за судовим наказом аліментів. Проте, на приписи вказаних норм не звернув уваги суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, помилково вказавши на те, що позивач не скористався своїм право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу із підстав, зазначених в позові, які існували на час видачі судом наказу. З урахуванням викладеного, враховуючи принцип розумності, справедливості та однакового ставлення батьків до дітей, колегія суддів вважає, що розмір присуджених до стягнення з позивача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід зменшити до 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього судовим наказом, виданим Роменським міськрайонним судом Сумської області 13 січня 2021 року, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішення законної сили. Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 судовим наказом, виданим Роменським міськрайонним судом Сумської області 13 січня 2021 року, на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 10 листопада 2021 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук