Ухвала КАС ВС № 640/25204/20

УХВАЛА 08 листопада 2021 року Київ справа №640/25204/20 адміністративне провадження №К/9901/38739/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 640/25204/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у міста Києві за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної судової адміністрації України, Голосіївського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві, за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної судової адміністрації України, Голосіївського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України у місті Києві щодо нарахування та виплати судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 суддівської винагороди за період із 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; Зобов`язано ТУ ДСА України у місті Києві провести перерахунок суддівської винагороди судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за період із 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити недоотриману частину в розмірі 306896,09 грн. 23 жовтня 2021 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у місті Києві подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року в справі № 640/25204/20. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 15 липня 2021 року, повний текст було складено 20 липня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 23 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі позивач вказує, що неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою проте ухвалами Верховного Суду від 01 вересня 2021 року, від 28 вересня 2021 року та 18 жовтня 2021 року касаційні скарги повернуто скаржнику та роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Проаналізувавши заявлене клопотання, Верховний Суд дійшов наступного висновку. Першу касаційну скаргу скаржника подано до Верховного Суду 10 серпня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, оскільки заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. Скаржник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її 09 вересня 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку. Проте ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року вказану касаційну скаргу повернуто, оскільки заявником не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. 04 жовтня 2021 року скаржником було втретє подано до Верховного Суду касаційну скаргу проте, ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року вказану касаційну скаргу знову було повернуто, оскільки заявником не викладено передбачених КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. Копію зазначеної ухвали Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року скаржник отримав 20 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків. При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку - майже три місяці з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, а непереборних обставин скаржником не наведено, а Судом не встановлено. В той же час, як вже зазначалося вище, позивач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга поверталась з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги. Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Так, підставами для неодноразового повернення касаційної скарги скаржнику стало порушення ним пункту 4 статті 330 КАС України згідно якого у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду. У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Слід також зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії"). За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Визнати неповажними причини пропуску Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у місті Києві строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 640/25204/20. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 640/25204/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у міста Києві, за участю третіх осіб - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної судової адміністрації України, Голосіївського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова О.А. Губська Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду