Ухвала КАС ВС № 320/10247/20

УХВАЛА 20 травня 2021 року Київ справа №320/10247/20 адміністративне провадження №К/9901/18011/21 судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів -Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №320/10247/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, у якому просив: - визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював на посаді судді Броварського міськрайонного суду Київської області, однак суддівську винагороду за спірний період йому нараховано та виплачено на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а не статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до зменшення її розміру і, відповідно, порушення його прав та гарантій. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, позовні вимоги задоволено: - визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; - зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 , за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити недоотриману частину. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київської області вдруге звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 14 травня 2021 року засобами поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №320/10247/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження. У касаційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київської області зазначає, що вже зверталося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2021 року його первісну скаргу було повернуто. Підставою для повернення став пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України - у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Посилаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київської області просило суд поновити пропущений процесуальний строк. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 23 березня 2021 року, повний текст складено 31 березня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 14 травня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Як на підставу для поновлення цього строку вказує, що виходячи з того, що право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції було реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання первісної касаційної скарги, процесуальний строк на подання цієї касаційної скарги пропущений нею з поважних причин. Оскільки повторна касаційна скарга була подана до Верховного Суду у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення. Водночас, під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено у меншому розмірі ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір». Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами щодо однієї майнової вимоги і однієї вимоги немайнового характеру. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 1681,6 грн (840,8 *200%) і одну вимогу немайнового характеру - 3363,2 грн 1681,6 грн (840,8 *200%) загальною сумою: 3363,2 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення від 24 березня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 1816 грн. З огляду на зазначене, Територіальному управління Державної судової адміністрації України в Київської області необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 1547,2 грн (3363,2-1816). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про доплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати поважними підстави пропуску строку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №320/10247/20 і поновити його. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі №320/10247/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання дій протиправними залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов, Судді Верховного Суду